Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра спеціальної та інклюзивної освіти за Автор "Chobanian Anna Varuzhanivna"
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Актуалізація соціального партнерства в процесі психолого-педагогічного супроводу: понятійно-категоріальний аспект(2015) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ cтатті стверджується доцільність актуалізації ролі соціального партнерства фахівців державних організацій із сім’ями дітей з помірною розумовою відсталістю в процесі психолого-педагогічного супроводу. Автор, на основі аналізу наукової літератури і практики, визначає сучасну термінологію, що може бути застосована під час провадження сучасних підходів до реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей з помірною розумовою відсталістю. Для збереження термінологічної однозначності застосування сучасних понять та категорій під час реалізації цього супроводу у статті доцільно окреслити сутність її ключових наукових категорій, а саме понять – „актуалізація”, „соціальне партнерство” і „державні організації”.Документ Дослідження стану взаємодії сімей дітей з помірною розумовою відсталістю із фахівцями галузі спеціальної освіти(2017-02) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ статті проаналізовано аспекти взаємодії сімей дітей з помірною розумовою відсталістю із фахівцями галузі спеціальної освіти. Автором обґрунтовано необхідність взаємодії батьків дітей з помірною розумовою відсталістю із фахівцями спеціальних дошкільних закладів щодо формування психологічної готовності до навчання у спеціальному загальноосвітньому закладі; наведено результати діагностики рівня взаємодії родин і спеціальних дитячих садків як головних учасників виховного й освітнього процесу.Документ Діагностика підготовленості майбутніх спеціальних психологів до роботи з сім’єю(НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaАвтором, на підставі результатів теоретичного аналізу наукових праць за останні десятиліття з проблематики психологічної роботи із сім’єю дитини з особливостями інтелектуального розвитку та підготовки майбутніх спеціалістів до неї, зроблено висновки про доцільність розробки сучасних підходів щодо підготовки майбутніх спеціальних психологів до психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями інтелектуального розвитку та їх сімей. Статтю присвячено висвітленню критеріїв та показників підготовленості майбутнього спеціального психолога до роботи із сім’ями дітей з особливостями інтелектуального розвитку як процесу професійної спрямованості його особистості. Автор наводить змістовні характеристики критеріїв та рівнів підготовки майбутніх спеціальних психологів до роботі із сім’єю дитини з особливостями інтелектуального розвитку.Документ Здоров’язберігаючі технології в роботі вчителя-дефектолога із дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Телевна Інна Павлівна; Televna Inna Pavlivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaОб’єктом дослідження є процес впровадження здоров’язберігаючої технологій у роботі вчителя-дефектолога. Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як здоров’язберігаючої технології. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як здоров’язберігаючої технології у роботі вчителя-дефектолога. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі розкрито специфіку професійної діяльності вчителя-дефектолога на основі застосування індивідуального, диференційованого підходів до дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, уточнено сутність поняття «здоров’язберігаючи технології», визначено сутність здоров’язберігаючих технологій в роботі вчителя-дефектолога в закладі дошкільної освіти, окреслено й обґрунтовано функції здоров'язберігаючих технологій. У другому розділі визначено критерії розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, відповідно до критеріїв розроблено показники і рівні розвитку емоційного інтелекту дошкільників зазначеної категорії, підібрано валідні методики, проаналізовано констатувальний етап дослідження. У третьому розділі висвітлено розроблені й апробовані відповідно до завдань дослідження організаційно-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту дітей з порушеннями інтелектуального розвитку як здоров’язберігаючої технології у роботі вчителя-дефектолога, надані психолого-педагогічні рекомендації щодо формування емоційного інтелекту дітей дошкільного віку. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (24 листопада 2021 року, м. Суми); Матеріали магістерського дослідження висвітлені в 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 89 сторінок, з них – 81 сторінки основного тексту, 6 рисунків, 7 таблиці, 82 джерела.Документ Змістова наповнюваність програми психологічного супроводу дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку(ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2020) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaАвтором статті представлено змістову наповнюваність програми психологічного супроводу з формування соціальної готовності до навчання в школі старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. Розроблена програма психологічного супроводу полягає в покомпонентному формуванні соціальної готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня до навчання в школі. Методичну основу реалізації програми становлять такі принципи проектування психологічних впливів: поваги до дитини, визнання її цінності незалежно від реальних досягнень і поведінки; реалізації першочергового права дитини на отримання освітніх послуг; індивідуального і диференційованого підходів до кожної дитини, кожної сім’ї з урахуванням їхніх потреб і особливостей; системності, комплексності, доступності психолого-педагогічних послуг; добровільності в прийнятті допомоги, активної участі сім’ї. Складається програма з таких блоків: організаційний блок, зміст якого становить діагностичне обстеження показників сформованості соціальної готовності та стану створення умов для її формування в родині; початковий блок, у межах якого формується позитивний емоційний контакт із дітьми старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня; практичний блок, що передбачає створення сімейних передумов формування соціальної готовності та безпосереднє формування її структурних компонентів через застосування серії згрупованих вправ для підвищення соціальної реактивності, наслідування ефективних моделей соціальної взаємодії, розвиток самостійності у використанні моделей соціальної взаємодії; завершальний блок, що передбачає моніторинг стану сформованості соціальної компетентності. Змістові блоки програми психологічного супроводу розроблено на засадах поліфункціональності, варіативності, мобільності забезпечення їх реалізації як автономних програм із формування окремих компонентів соціальної готовності (соціальної компетентності, комунікативної компетентності) дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. Розв’язання питання здійснюється в аспекті загального сприяння соціальному розвитку дітей зазначеної категорії, а саме формуванню соціальних навичок (soft-skills) у дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку.Документ Корекційно-реабілітаційна діяльність в сучасному освітньому просторі(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2019-12) Боряк Оксана Володимирівна; Колишкін Олександр Володимирович; Косенко Юрій Миколайович; Курєнкова Анна; Бондаренко (Картава) Юлія Анатоліївна; Стайко О. С.; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Скиба Тетяна Юріївна; Прядко Любов Олексіївна; Золотарьова Тетяна Вікторівна; Лопатинська Н. А.; Пахомова Наталія Георгіївна; Пахомова В. А.; Чобанян Анна Варужанівна; Дмитрієва І. В.; Іваненко А. С.; Кузікова Світлана Борисівна; Усик Дмитро Борисович; Boriak Oksana Volodymyrivna; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych; Kosenko Yurii Mykolaiovych; Kurienkova Anna; Bondarenko (Kartava) Yuliia Anatoliivna; Staiko O. S.; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna; Skyba Tetiana Yuriivna; Priadko Liubov Oleksiivna; Zolotarova Tetiana Viktorivna; Lopatynska N. A.; Pakhomova Nataliia Heorhiivna; Pakhomova V. A.; Chobanian Anna Varuzhanivna; Dmytriieva I. V.; Ivanenko A. S.; Kuzikova Svitlana Borysivna; Usyk Dmytro BorysovychУ монографії представлено теоретичні та прикладні результати наукових досліджень науковців, аспірантів щодо реалізації навчання, виховання та розвитку дітей з особливми освітніми потребами (за нозологіями) та взаємодії з їх батьками, наведено моделі сучасної системи допомоги цим дітям. Монографія адресована широкому колу фахівців, спеціалістам у галузі спеціальної та інклюзивної освіти, аспірантам, студентам та батькам, які мають дітей з особливими освітніми потребами.Документ Організація психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в закладах освіти(2021) Остапенко Дарина Анатоліївна; Ostapenko Daryna Anatoliyivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaОб’єктом дослідження є процес психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження – організаційні умови психолого-педагогічного супроводу розвитку «Я-образу» дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах закладу дошкільної освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити організаційні умови психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах закладу дошкільної освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено сутність організації психолого-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах закладу дошкільної освіти, дано визначення основних понять, проаналізовано специфіку розвитку «Я-образу» дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, визначити фактори його розвитку. У другому розділі описано завдання та організацію дослідно-експериментальної роботи щодо виявлення стану та засобів розвитку «Я-образу» дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах закладу дошкільної освіти, проаналізовано констатувальний етап дослідження. У третьому розділі на основі розробки схематичного представлення організації психолого-педагогічного супроводу розвитку «Я-образу» дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Схарактеризовано принципи побудови, організації та етапи психолого-педагогічного супроводу. Обґрунтовано організаційні умови психолого-педагогічного супроводу розвитку «Я-образу» дитини дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку, визначено структуру, форму занять з розвитку «Я-образу». У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (24 листопада 2021 року, м. Суми); Матеріали магістерського дослідження висвітлені в 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 76 сторінок, з них – 66 сторінки основного тексту, 2 рисунків, 6 таблиці, 72 джерела.Документ Передумови мовленнєвого розвитку дитини з помірною розумовою відсталістю(Громадська організація "Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів", 2015) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ статті здійснено теоретичний аналіз особливостей мовленнєвого розвитку дітей з помірною розумовою відсталістю. Зазначається, що однією передумовою для мовленнєвого розвитку, є наявність позитивного для них родинного середовища. Визначено, що спілкування батьків з дитиною з помірною розумовою відсталістю, є одним з провідних факторів психічного розвитку дитини.Документ Реалізація супроводу сімей в контексті особливостей дітей з помірною розумовою відсталістю(Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaВ статті стверджується доцільність реалізації психолого-педагогічного супроводу сімей з урахуванням особливостей психічного розвитку дітей з помірною розумовою відсталістю. Встановлено, що особливості психічного розвитку дітей з помірною розумовою відсталістю, зумовлюють труднощі в процесі соціалізації дітей і наголошують на залежності дітей з помірною розумовою відсталістю від дорослих впродовж життя. Проаналізовано питання підвищення якості та ефективності навчально-виховної роботи із залученням до неї батьків дітей з помірною розумовою відсталістю у процесі її планування та реалізації. Визначено що основною формою надання допомоги батькам, які виховують дітей з помірною розумовою відсталістю, повинен стати спеціально організований процес реалізації психологопедагогічного супроводу сімей дітей з помірною розумовою відсталістю. Проаналізовано зміни у підходах до реалізації права на освіту дітей з помірною розумовою відсталістю в останніх нормативно-правових документах. Зазначено, що процес супроводу набуває особливого значення на етапі підготовки дітей з помірною розумовою відсталістю до навчання в спеціальному або масовому загальноосвітньому закладі та в період психологічної та соціальної адаптації розумово відсталої дитини до умов загальноосвітнього закладу, обраного батьками для навчання дитини.Документ Соціальна готовність до навчання старших дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку в школі(CумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ навчально-методичному посібнику висвітлюються теоретичні основи специфіки соціальної готовності до навчання у школі дітей з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. Найбільш складним у плані соціальної адаптації дітей зазначеної категорії є перехід від дошкілля до школи, адже саме від сформованості у дитини готовності до навчання в школі залежить якість її освіти загалом. На цьому тлі надзвичайно вразливою є категорія старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку, особливо помірного ступеня, позаяк, їхнє основне ураження унеможливлює природний процес самостійного напрацювання моделей поведінки, що забезпечують їхнє ефективне адаптування до умов шкільного навчання як нової соціальної ситуації розвитку. Звідси виникає потреба в розробленні й упровадженні дієвої системи психологічного супроводу, що забезпечуватиме розвиток і формування механізмів адаптування старших дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку до подальшого шкільного навчання.Документ Соціальна компетентність дітей з порушенням інтелектуального розвитку як показник готовності до навчання(Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2018-02-01) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna; Колишкіна Алла Петрівна; Kolyshkina Alla PetrivnaУ статті розглядається питання готовності дітей старшого дошкільного віку з помірною розумовою відсталістю до навчання у школі. Автори особливу увагу приділяють саме соціальній компетентності, адже вона значно підвищує ефективність адаптації дітей з порушенням інтелектуального розвитку. Особливого значення соціальний розвиток дитини з помірною розумовою відсталістю набуває в аспекті залучення дитини до соціокультурного середовища. Так, орієнтація національної освіти на особистість дитини зумовлює нову стратегію виховання на основі гуманістичних засад – реалізацію прав дитини із помірною розумовою відсталістю на освіту та забезпечення умов для виявлення своїх можливостей у процесі спеціально організованого навчання і виховання й повноцінного суспільного життя.Документ Теоретичне обгрунтування моделі психологічного супроводу старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку(ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2020) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna; Колишкіна Алла Петрівна; Kolyshkina Alla PetrivnaУ статті зосереджено увагу на обґрунтуванні складників теоретичної моделі психологічного супроводу старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня. На думку авторів, особливого значення психологічний супровід дітей зазначеної категорії набуває під час їхнього вступу до школи, адже саме від сформованості у дитини готовності до навчання в школі залежить якість її освіти загалом. В цьому аспекті надвразливими є старші дошкільники із порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня, оскільки їхнє основне ураження унеможливлює природний процес самостійного напрацювання патернів поведінки, що забезпечують їхнє ефективне адаптування до умов шкільного навчання як нової соціальної ситуації розвитку. Звідси виникає потреба в розробленні й упровадженні дієвої системи психологічного супроводу, що забезпечуватиме розвиток і формування механізмів адаптування старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку до подальшого шкільного навчання. Авторами статті на основі теоретико-методичних засад психологічного супроводу теоретично обґрунтовано й розроблено модель психологічного супроводу дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня, що містить такі складники: науковий, що визначає наукові підходи, принципи, функції; цільовий, що конкретизує мету і завдання здійснення супроводу; організаційно-процесуальний, що містить умови, форми, методи, етапи психологічного впливу на процес формування соціальної готовності; результативний для оцінювання ефективності процесу формування. Встановлено, що організація психологічного супроводу має відповідати специфіці категорії тієї особистості, на допомогу якої він спрямований, що обґрунтовує доцільність емпіричного виявлення особливостей сформованості у дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня основного утворення старшого дошкільного віку – соціальної готовності.Документ Теоретичний аналіз підготовки майбутніх спеціальних психологів до здійснення психолого-педагогічного супроводу(Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaУ статті підкреслено роль вищих навчальних закладів, покликаних готувати кадри у відповідності до запитів суспільства. Автором здійснено теоретичний аналіз підготовки кваліфікованих спеціалістів у галузі спеціальної психології до психолого-педагогічного супроводу розумово відсталих дітей та їх сімей. На підставі результатів теоретичного аналізу наукових праць за останні десятиліття з проблематики психологічної роботи із сім’єю дитини з порушеннями інтелекту та підготовки майбутніх спеціалістів до неї, зроблено висновки про доцільність розробки сучасних підходів до підготовки майбутніх спеціальних психологів до психолого-педагогічного супроводу дітей з помірною розумовою відсталістю та їх сімей.Документ Формування соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Набока Ганна Дмитрівна; Naboka Hanna Dmytrivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaОб’єктом дослідження є процес становлення соціального статусу школяра. Предмет дослідження – формування соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи формування соціального статусу в старших дошкільників з порушеннями інтелекту, дано визначення основних понять, розкрито сучасні підходи у формуванні соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. У другому розділі описано критерії, рівні та методики діагностування соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито програму та методику формування соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 100 сторінок, з них – 82 сторінки основного тексту, 10 рисунків, 6 таблиць, 82 джерела.Документ Формування соціальної готовності до навчання в школі старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку засобом програми психологічного супроводу(ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій», 2020) Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaАвтором статті в результаті проведеного емпіричного дослідження констатовано, що діти старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку різного ступеню мають відмінності у розподілі за рівнями сформованості компонентів соціальної готовності до навчання у школі. З’ясовано, що переважна більшість дітей із порушеннями інтелекту помірного ступеня мають нульовий та низький рівні сформованості компонентів соціальної готовності (соціальної та комунікативної компетентностей), тоді як у дітей із порушеннями інтелекту легкого ступеню переважають низький і середній. Вивчення особливостей комунікативної та соціальної компетентностей дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня дало змогу охарактеризувати їх соціальну ситуацію розвитку як неадекватну:дитина без спеціально організованого впливу не включається у соціальне життя, що суттєво заважає особистісному становленню й ускладнює орієнтування в колективі однолітків. Покомпонентне вивчення соціальної готовності дітей досліджуваної категорії до навчання в школі дало змогу визначити початковий рівень її сформованості, що вказує на необхідність спеціального розроблення змісту й методики психолого-педагогічного впливу, спрямованого на її розвиток, дає підстави для висновку про необхідність цілеспрямованої роботи з формування соціальної готовності дітей зазначеної категорії до навчання в школі у цілому та її компонентів зокрема. Представлений аналіз результатів експериментальної роботи підтвердив ефективність запропонованої програми психологічного супроводу з формування соціальної готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку до навчання в школі. Експериментальна психологічна робота зі старшими дошкільниками мала корекційно-розвивитковий ефект, оскільки сприяла розвиткові соціальної та комунікативної компетентностей, створювала сприятливі умови для їх соціального становлення, задоволення актуальних потреб розвитку. Проведена експериментальна робота мала й суто спеціальний корекційно-розвитковий ефект, що прослідковувався у вигляді позитивної динаміки у рівнях сформованості компонентів соціальної готовності дітей досліджуваної категорії до навчання у школі у цілому.Документ Формування ціннісного ставлення до об’єктів природи учнів початкової школи з порушеннями інтелектуального розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Фурдило Марія Сергіївна; Furdylo Mariia Serhiyivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaОб’єктом дослідження є процес формування ціннісного ставлення до об’єктів природи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження – педагогічні умови формування ціннісного ставлення до об’єктів природи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови сформованості ціннісного ставлення до об'єктів природи учнів початкової школи з порушеннями інтелектуального розвитку. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретико-методологічні основи формування ціннісного ставлення до об’єктів природи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, дано визначення основних понять, розкрито особливості процесу формування ціннісного ставлення до об’єктів природи учнів з порушеннями інтелектуального розвитку. У другому розділі описано критерії, показники та методики визначення стану сформованості ціннісного ставлення до об’єктів природи, обґрунтовано й розкрито педагогічні умови сформованості ціннісного ставлення до об'єктів природи учнів початкової школи з порушеннями інтелектуального розвитку. Запроваджено програму з формування ціннісного ставлення до об’єктів природи в процесі позаурочної діяльності та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (24 листопада 2021 року, м. Суми); Матеріали магістерського дослідження висвітлені в 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 89 сторінок, з них – 75 сторінки основного тексту, 4 рисунків, 5 таблиці, 85 джерела.Документ Інноваційні підходи до організації екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Марущенко Катерина Сергіївна; Marushchenko Kateryna Serhiyivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna VaruzhanivnaОб’єктом дослідження є процес екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови та методи екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати інноваційні підходи до організації екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку та експериментально перевірити ефективність використання стану сформованості екологічного уявлення дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретико-методологічні основи екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку, дано визначення основних понять, розкрито сучасні інноваційні підходи до організації екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. У другому розділі описано завдання та організація дослідно-експериментальної роботи щодо виявлення стану сформованості екологічного уявлення дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку, проаналізовано констатувальний етап дослідження. У третьому розділі експериментально перевірено ефективність використання комплексу заходів в процесі формування екологічних уявлень дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку, висвітлено зміст процесу формування екологічних уявлень дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» матеріали (24 листопада 2021 року, м. Суми); Матеріали магістерського дослідження висвітлені в 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 70 сторінок, з них – 63 сторінки основного тексту, 8 рисунків, 3 таблиці, 83 джерела.