Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Автор "Оліцький В'ячеслав Олександрович"
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вшанування пам’яті Петра Калнишевського в Україні(2019) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ статті здійснено аналіз вшанування пам’яті останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського в Україні через призму формування національної пам’яті українців. Досліджено процес меморіалізації постаті кошового. Проаналізовано створення місць пам’яті та формування відповідних топонімів. Встановлено, що першими місцями пам’яті були пам’ятники у м. Ромни та с. Пустовійтівка Роменського району, відкриті у 1990 р. та 1991 р. відповідно. Перші вулиці на честь Петра Калнишевського названо у м. Запоріжжі та с. Пустовійтівка на початку 1990-х рр., сьогодні в Україні ім’ям кошового названо близько 30 вулиць. Окремо аналізуються наукові заходи та фестивалі, як способи увіковічення. Висвітлено заходи щодо вшанування на місці заслання та поховання – на території Соловецького монастиря. Простежується роль державної та місцевої влади, громадських об’єднань у вшануванні пам’яті Петра Калнишевського. Відзначається, що із початку 2000-х років збільшується увага держави до даного питання. Констатовано, що новий етап у вшануванні наступив після 2008 р., коли Калнишевського було канонізовано УПЦ КП. З цього часу розпочалося будівництво храмів та монастирів на його честь. Встановлено, що особа Петра Калнишевського займає важливе місце в національній пам’яті українців будучи об’єднавчою для населення різних регіонів та діаспори.Документ Міжконфесійна політика радянської влади на Сумщині у 1920-ті рр.(2015) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychНа основі архівних матеріалів та напрацювань попередників розглянуто взаємовідносини радянської влади із різними напрямками у православної церкви у 1920-ті рр. на Сумщині. Особлива увага приділена з’ясуванню місця впливу міжконфесійної політики більшовиків на розкол православної церкви. Визначено особливості міжконфесійних відносин на Сумщині та місце влади у цих відносинах. Підкреслено, що стратегічною метою міжконфесійної політики більшовиків, як у СРСР в цілому, так і на Сумщині був розкол православної церкви з метою її дискримінації та самознищення із середини. Робиться спроба порівняти синхронізацію відносин держави із різними напрямами православ’я на всесоюзному та місцевому рівнях. Порівняно міжконфесійну політику більшовиків на різних територіях до складу яких входили землі сучасної Сумщини. Визначено, що впливало на цю політику у різних частинах області та відношення населення до даної ситуації. Висвітлено динаміку становлення та кількісних змін релігійних громад різних православних церков у 1920-ті рр. на території сучасної Сумської області. Значне місце в статті зайняли сюжети присвячені конфліктам між ними та визначенню у розвитку цих конфліктів засад, які провокувалися діями місцевої влади. Проаналізовано, як розкол православної церкви вплинув на становище різних її течій та релігію в цілому.Документ Нове джерело до вивчення постаті кошового Петра Калнишевського із фондів Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О. М. Лазаревського(2019) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychУ статті розглядається синодик Крупецького монастиря, як джерело до вивчення родоводу Петра Калнишевського.Документ Податковий тиск, як форма репресій проти православного духовенства на Сумщині (1920–1930-ті рр.)(2016) Оліцький В'ячеслав Олександрович; Olitskyi Viacheslav OleksandrovychВизначено місце податкового тиску на духовенство у системі репресивної політики радянської держави щодо православної церкви, роль яку він відіграв у зреченні духовенства від священного сану та тиску на церкву. З’ясовано відношення самого духовенства краю до даної політики. Охарактеризовано трансформацію податкової системи СРСР у 1920 – 1930-ті рр. та вплив її на становище духовенства Сумщини. Розглянуті зміни в оподаткуванні духовенства пов’язані із послабленням репресивного характеру держави у 1930 р. та подальшому зміцненню тоталітарного режиму і розкручуванні маховика репресій. Визначено види та розміри податків, які сплачували священнослужителі, їх співвідношення із видами та розмірами оподаткування інших соціальних верств.