Дуальна освіта як засіб забезпечення належної якості професійної підготовки вчителів математики в сучасній Україні

Анотація
Постановка проблеми. Якісна підготовка вчителів, зокрема, вчителів математики, завжди була і є першочерговим завданням педагогічного університету. Наразі в педагогічних університетах України підготовка магістрів відбувається традиційним шляхом, який передбачає читання лекцій, проведення практичних, лабораторних та семінарських занять, а також практику в школі. Однак, традиційна схема підготовки магістрів не завжди може бути належним чином забезпечена, оскільки значна частина студентів вимушена працювати в школі, а отже, не відвідує потрібну кількість лекцій та практичних занять, а практика в школі зводиться до «відпрацювання» її на робочому місці. Одним з ефективних шляхів вирішення вказаної проблеми є створення ефективної системи якісного поєднання теоретичної та практичної підготовки майбутніх вчителів з професійною діяльністю ще в період навчання в університеті. Матеріали та методи. Для досягнення мети роботи ми використовуємо теоретичний метод аналізу методичної літератури з досліджуваного питання. Ми також використовуємо деякі емпіричні методи: опитування студентів щодо їх працевлаштування, спостереження за навчальним процесом підготовки вчителів у педагогічних університетах, аналіз навчальних досягнень майбутніх вчителів математики в сфері їх теоретичної та практичної підготовки. У цій статті ми також використовуємо комплекс методів наукового пізнання: порівняльний аналіз для з'ясування різних поглядів на проблему; систематизація та узагальнення з метою зробити висновки та сформулювати рекомендації щодо напрямків вдосконалення методики підготовки майбутніх вчителів математики; узагальнення педагогічного досвіду та спостережень авторів. Результати. Усунути основні недоліки традиційних форм і методів навчання майбутніх фахівців, подолати розрив між програмою підготовки педагога в університеті і актуальними вимогами шкільної практики та підвищити показники якості підготовки кваліфікованих кадрів з урахуванням вимог роботодавців з метою набуття здобувачами освіти досвіду практичного застосування практичних навичок та їх соціальної і професійної адаптації до умов реальної практичної діяльності можна, на нашу думку, шляхом впровадження дуальної форми здобуття освіти. Вирішення проблеми передбачається шляхом реалізації комплексу заходів з модернізації структури, змісту, технологій та методик підготовки вчителів математики, в тому числі розробки та впровадження моделей взаємовигідного партнерства між закладами вищої освіти, роботодавцями та здобувачами освіти, спрямованих на підвищення ефективності практичної підготовки майбутніх учителів до практичного застосування набутих знань і вмінь, їх соціальну та професійну адаптацію в умовах реальної професійної діяльності. Висновки. Ми усвідомлюємо, що дуальна форма освіти - не єдиний спосіб подолання кризи підготовки вчителів математики в Україні. Однак, на нашу думку, саме ця форма дозволяє гармонійно поєднати теоретичну і практичну підготовку майбутнього педагога, сприятиме налагодженню механізмів тісної взаємодії закладів вищої освіти, які готують вчителів, із закладами загальної середньої освіти для врахування потреб шкіл і вимог роботодавців до фахової підготовки вчителя. Введення дуальної форми здобуття освіти допоможе змінити ставлення до власної професії в середовищі самих учителів, оскільки процес передавання досвіду від вчителя-наставника до студента забезпечує усвідомлення потрібності власної професії як для всього суспільства, так і для наступних поколінь вчителів.
Formulation of the problem. Qualitative training of teachers, in particular, teachers of mathematics, has always been and is the primary task of a pedagogical university. Currently, in pedagogical universities of Ukraine, master's training takes place in the traditional way, which involves reading lectures, conducting practical, laboratory and seminar classes, as well as practice at school. However, the traditional master's training scheme cannot be adequately provided always, because a significant part of students forced to work at school, and therefore do not attend the required number of lectures and practical classes, and practice at school is reduced to "practicing" it at the workplace. One of the effective ways to solve this problem is to create an effective system of qualitative combination of theoretical and practical training of future teachers with professional activities even during their studies at the university. Materials and methods. To achieve the goal of the work, we use the theoretical method of analyzing methodological literature on the researched problem. We also use some empirical methods: surveying students regarding their employment, observing the educational process of teacher training in pedagogical universities, analyzing the educational achievements of future mathematics teachers in the field of their theoretical and practical training. In this article, we also use a set of methods of scientific knowledge: comparative analysis to clarify different views on the problem; systematization and generalization in order to draw conclusions and formulate recommendations regarding directions for improving the methodology of training future mathematics teachers; summarizing the pedagogical experience and observations of the authors. Results. To reduce the main shortcomings of the traditional forms and methods of training future specialists, to overcome the gap between the teacher training program at the university and the current requirements of school practice, and to increase the quality indicators of the training of qualified personnel, taking into account the requirements of employers, with the aim of acquiring education seekers experience in the practical application of practical skills and their social and professional adaptation to the conditions of real practical activity is possible, in our opinion, by introducing a dual form of education. Solving the problem is envisaged through the implementation of a set of measures to modernize the structure, content, technologies and methods of training mathematics teachers, including the development and implementation of mutually beneficial partnership models between higher education institutions, employers and students, aimed at increasing the effectiveness of practical training of future teachers for the practical application of acquired knowledge and skills, their social and professional adaptation in the conditions of real professional activity. Conclusions. We are aware that the dual form of education is not the only way to overcome the crisis of mathematics teacher training in Ukraine. However, in our opinion, it is this form that allows to harmoniously combine the theoretical and practical training of the future teacher, will contribute to the establishment of mechanisms of close interaction between institutions of higher education that prepare teachers and institutions of general secondary education to take into account the needs of schools and the requirements of employers for professional teacher training. The introduction of a dual form of education will help to change the attitude towards one's own profession among teachers themselves, since the process of passing on experience from a teacher-mentor to a student ensures awareness of the necessity of one's own profession both for the entire society and for the next generations of teachers.
Опис
Ключові слова
дуальна форма здобуття освіти, якість освіти, професійна підготовка вчителів математики, quality of education, dual form of education, professional training of mathematics teachers
Бібліографічний опис
Дуальна освіта як засіб забезпечення належної якості професійної підготовки вчителів математики в сучасній Україні [Текст] / М. Працьовитий, О. Требенко, О. Школьний, Я. Гончаренко // Фізико-математична освіта : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Фізико-математичний факультет ; [редкол.: М. П. Вовк, М. Гр. Воскоглу, Т. Г. Дерека та ін.]. – Суми : [СумДПУ імені А. С. Макаренка], 2022. – Вип. 4 (36). – С.64–69. – DOI: 10.31110/2413-1571-2022-036-4-009