Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/3122
Назва: The Features of Vegetative Regulation of the Heart Rate in Athletes with Different Levels of Perception and Processing of Visual Information
Інші назви: Особливості вегетативної регуляції ритму серця у спортсменів із різним рівнем сприйняття та переробки зорової інформації
Автори: Скиба, Ольга Олександрівна
Skyba, Olha Oleksandrivna
Пшенична, Любов Василівна
Pshenychna, Liubov Vasylivna
Устименко-Косоріч, Олена Анатоліївна
Ustymenko-Kosorich, Olena Anatoliivna
Ключові слова: зорово-моторні реакції
вегетативний тонус
вегетативна реактивність
кардіоінтервалографія
спортивна діяльність
visual-motor reaction
vegetative tonus
vegetative reactivity
cardiointervalography
sports activity
Дата публікації: 2017
Бібліографічний опис: Skyba, O. The Features of Vegetative Regulation of the Heart Rate in Athletes with Different Levels of Perception and Processing of Visual Information [Text] / O. Skyba, L. Pshenychna, O. Ustymenko-Kosorich // Regulatory Mechanisms in Biosystems. – 2017. – № 8 (2). – Р. 239–243.
Короткий огляд (реферат): The study involved 32 children aged from 11–12 who were receiving training in sports schools in Sumy. The children were divided into three study groups with high, medium and low levels of sensorimotor reactivity, defined in terms of complex visual-motor response. The study methods were psychophysiological, cardiointervalography, mathematical and statistical. We found that the majority of individuals with a medium level of sensorimotor reactivity possessed vegetative tonus, characterized by background emphotony, while sympathicotonia was prevalent in the group of athletes with a high level of sensorimotor reactivity, in comparison with those with medium and low levels of sensorimotor reactivity. Vegetative imbalance that manifests via hypersympaticotonic reactivity occurred among athletes with high and medium levels of sensorimotor reactivity, which is the evidence of stress on the cardiovascular system, decline of adaptive capacity of the organism in the individuals investigated. Shorter latent periods of complex visual-motor responses (LP SR 1–3 and LP SR 2–3) were observed among athletes with hypersympaticotonic vegetative reactivity, compared to sportsmen with normal type of vegetative reactivity. Analysis of indicators of heart rate variability revealed an increased activity of the sympathoadrenal system in athletes with a high level of sensorymotor response, which is confirmed by significantly lower values of SDNN and RMSSD in comparison with athletes with a low level of sensorymotor response. The activation of central regulation in athletes with a high level of sensorimotor responses also show significantly higher values IN and Amo, in comparison with athletes with a low level of sensorymotor response. The figures IN (47.7%), and Amo (45.3%) were those most effected by the level of sensorimotor reactivity. Less effected were figures of SDNN (43.1%), which reflects general heart rate variability and RMSSD (43.1%), which reflects high frequency components of heart rate. Analysis of change in dynamics of figures of heart rate variability provides evidence of higher activity of the sympathoadrenal system in athletes with a high level of sensorimotor reactivity, which facilitates increased stress on heart rhythm vegetative regulation mechanisms, accompanied by decline of parasympathetic influences of the vegetative nervous system.
Оцінювали функціональний стан вегетативної нервової системи за показниками варіабельності серцевого ритму з визначенням вихідного вегетативного тонусу та вегетативної реактивності у спортсменів із різним рівнем сенсомоторної реактивності. Обстежено 32 дитини віком 11–12 років, яких поділено на три групи дослідження з високим, середнім та низьким рівнями сенсомоторної реактивності, визначеним за показником складної зорово-моторної реакції. Вегетативний тонус, що характеризувався фоновою ейтонією , визначений серед більшості спортсменів із середнім рівнем сенсомоторного реагування , а симпатикотонія вірогідно переважала серед групи спортсменів із високим рівнем сенсомоторного реагування , порівняно із спортсменами із середнім та низьким його рівнями . Вегетативний дисбаланс , що проявлявся гіперсимпатикотонічною реактивністю , визначався серед спортсменів із високим та середнім рівнями сенсомоторного реагування , що свідчить про напруження в них функціонування серцево - судинної системи , зниження адаптаційних можливостей організму . Визначено коротші латентні періоди складних зорово - моторних реакцій ( РВ 1–3 та РВ 2–3) у спортсменів із гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю , порівняно із спортсменами з нормальним типом вегетативної реактивності . Вагомий внесок рівня сенсомоторної реактивності визначено для показників IN (47,7%) та Amo (45,3%). Дещо менший вплив установлено для показника SDNN (43,1%), що відображає загальну варіабельність серцевого ритму та RMSSD (43,1%), який свідчить про високочастотні компоненти серцевого ритму . Аналіз спрямованості змін визначених показників варіабельності серцевого Regul. Mech. Biosyst., 8(2) 240 ритму вказує на підвищену активність симпато - адреналової системи у спортсменів із високим рівнем сенсомоторного реагування , який сприяє збільшенню напруження механізмів вегетативної регуляції серцевого ритму , що супроводжується зниженням парасимпатичних впливів із боку вегетативної нервової системи .
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/3122
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
331-554-1-PB.pdf340,73 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.