Статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 90
  • Документ
    Ономастична і сенсорна лексика як засіб створення художнього портрета персонажа в романі Джоан Харріс «Шоколад»
    (2022) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Статтю присвячено з’ясуванню та опису ролі ономастичної та сенсорної лексики у формуванні художнього портрета головного персонажа романа Джоан Харріс «Шоколад». Обґрунтовано актуальність проведення розвідки з огляду на універсальність концептуально-змістової категорії персонажа у художньому творі. На основі аналізу наукових підходів до вивчення структури та змісту художнього портрету, а також засобів його формування художній портрет розглядається як опис зовнішності та внутрішнього стану персонажа твору, який розкривається у його діях та взаємовідносинах з іншими персонажами, а також у комунікативній поведінці, способі мислення, характері. Потенціал ономастичної лексики створювати художній портрет вбачаємо у процесах апелятивації та трансонімізації, а також в таких основних та другорядних функціях власних імен: ідентифікуючій, соціальній, експресивній, естетичній. Визначено, що до системи засобів номінації головної героїні роману Віанн Роше входять власні назви – ім’я героїні та низка псевдонімів, апелятиви – іншомовні запозичення з французької мови, іменники на позначення національної та територіальної приналежності та сімейного статусу. Описано вмотивованість та функціональність ономастичної лексики як засобу творення художнього автопортрету головної героїні та перспектив її сприйняття іншими персонажами. Сенсорна лексика розглядається як така, що в межах мовної картини світу індивіда систематизує та категоризує його чуттєвий досвід за допомогою колоронімів, ґлютонімів, ольфакторної лексики. Сенсорна лексика у досліджуваному романі формує політематичність психологічного портрета головної героїні, а саме: лексичні одиниці на позначення червоного кольору та його похідних створюють яскравість, карнавальність та небезпечність образу героїні; ґлютонічні одиниці на позначення різних видів та форм шоколаду, тістечок, солодощів підсилюють карнавальний мотив свободи та непокори як домінанту характеру героїні.
  • Документ
    Структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу «Сoronavirus Pandemic» (на матеріалі інформаційного порталу BBC News)
    (2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Приходько М. В.; Prykhodko M. V.
    У статті розглянуто структурно-композиційні особливості дискурсивного розгортання наративу “Coronavirus Pandemic” в електронному новинному дискурсі. Новинний дискурс, будучи здатним формувати сучасну інформаційну картину світу та образ подій, має потужний потенціал впливу на масову аудиторію через конструйовані ним наративи. Наратив трактується як історія з її тематичною єдністю, дійовими особами, тимчасовими і просторовими межами, канвою певних подій. Об’єктом дослідження послугував наратив “Coronavirus Pandemic” у формі його дискурсивного розгортання на порталі BBC News, а предметом – його архітектоніка. Новинний наратив у контексті електронного формату оприлюднення новин визначається як структурований та систематизований гіпертекст-розгортання певної історії про дії суб’єктів у їх причинно-наслідковій послідовності, що визначена наратором як актуальна для аудиторії, відкрита для її множинних інтерпретацій та резонує з її основними цінностями. Окреслено структуру та композиційні характеристики побудови наративу пандемії коронавірусу, спираючись на наукові категорії сучасної наратології: суперструктурну схему дискурсу новин, спосіб організації новинної інформації, точку фокалізації, комунікативність. Проведений наративний аналіз дискурсу новин «Coronavirus Pandemic» на матеріалі статей у відповідній рубриці на інформаційному порталі BBC News уможливив з’ясування домінуючого принципу організації інформації як мережевого. Проаналізовано відповідність наративу до встановлених стандартів комунікативності як можливості для читацької аудиторії реагувати на новинні повідомлення порталу через аккаунт BBC News у різних соціальних мережах та гіпертекстуальності як інструменту поширення, популяризації досліджуваного наративу. Встановлено такі композиційні компоненти даного наративу за суперструктурною схемою дискурсу новин, запропонованою ван Дейком Т. А.: «короткий зміст», «головна подія», «фон», «вербальні реакції». Доведено більшу ефективність змішаного типу точки фокалізації досліджуваного наративу як відношення наратора до оповіданого у порівнянні з внутрішнім та зовнішнім типами.
  • Документ
    Особливості вербальної репрезентації категорії агональності у політичному дискурсі гармонійного психологічного типу мовної особистості
    (2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Кукса О. М.; Kuksa O. M.
    Статтю присвячено дослідженню особливостей вербальної репрезентації категорії агональності у політичному дискурсі гармонійного психологічного типу мовної особистості. Обґрунтовано актуальність вивчення агональності політичного дискурсу у психолінгвістичному аспекті, залежно від психолінгвістичного типу мовної особистості політика. На основі аналізу наукових підходів до вивчення категорії агональності остання розглядається як одна з базових категорій політичного дискурсу, що проявляється як постійна іманентна змагальність, протистояння політичних гравців у процесі досягненні ними основної мети – здобування та утримання влади. Для визначення лексико-семантичних та комунікативно-функціональних особливостей вербальної репрезентації категорії агональності у політичному дискурсі були відібрані тексти передвиборчих дебатів та агітаційної промови Барака Обами як представника гармонійного психологічного типу мовної особистості політика. Цей психологічний тип демонструє планову поведінку політичної комунікації; виявляє позитивне ставлення до загальної теми комунікації, дотримання конвенційних схем і норм спілкування, відсутність вираженої боротьби за роль комунікативного лідера, здатність змінювати установку під впливом аргументації; зберігає спокій в умовах конфронтації, суперництва; прагне до врегулювання конфлікту; реалізує «м’який» вплив на суперника. З’ясовано, що комунікативно-функціональними ознака¬ми вербалізації агональності у політичному дискурсі такого психотипу політика є використання таких комунікативних стратегій, як: самопрезентація, аргументація, групова ідентифікація, протиставлення. Стратегія самопрезентації Обами виражається у конструюванні ним свого образу як про¬фесійного та дієвого політика за допомогою використання професійної термінології з економіко-соціальної царини. Стратегія аргументації політика простежується в чіткому структуруванні свого мовлення, вживанні власних назв на позначення суспільно-політичних реалій, числівників на позначення статистичних даних, що підвищують його статус або знижують значущість статусу опонента, конструкцій причинно-наслідкового зв’язку. Стратегія групової ідентифікації Обами виражається у використанні займенників “we”, “our”, “us”, метонімічному використанні назв професій робочого класу, зверненні до таких ціннісних концептів, як: «родина / добробут», «охорона здоров’я», «освіта», «рівноправ’я». Стратегія протиставлення як єдина стратегія прямої конфронтації проявляється у використанні Обамою лексики із послабленою семантикою протистояння.
  • Документ
    Створення ефекту ілюзорності світу у романі Ф. К. Діка «Убік»: лінгвостилістичний аспект
    (2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna; Кривошия Ксенія Сергіївна; Kryvoshyia Kseniia Serhiivna
    Наукову розвідку присвячено дослідженню створення ефекту ілюзорності світу в постмодерністській наукові фантастиці, зокрема у романі Ф.К. Діка «Убік», лінгвостилістичними засобами мови. Літературна творчість Діка як романіста-фантаста просякнута ідеями хаотичності світу, вільної циркуляції станів, гіперреальності та ірреальності всесвіту, симулякрів, оманливості свідомості, які відбиваються у несподіваних змінах сюжету, сюрреалістичних образах, зсувах у просторово-темпоральному континуумі. Метою презентованої розвідки є визначення лінгвостилістичних засобів ство- рення ефекту ілюзорності світу в романі Ф. К. Діка «Убік». Поставлена мета передбачає розв’язання наступних завдань: схарактеризувати особливості психоделічної фантастики Ф.К. Діка, виокремити семантичні домінанти створення ефекту ілюзорності світу у романі «Убік», описати роль лінгвостилістичних засобів у реалізації виокремлених домінант. У романі ідея ілюзорності світу рельєфно формується на тлі алегоричного опису розпаду часу, регресу форм до своїх універсалій, ентропії, що руйнує предмети, розмитості / невизначеності «свідомого» сприйняття реальності як такої. Для реконструювання внутрішньотекстових смислів створення досліджуваного ефекту в межах описуваного роману особливу увагу звернено на виокремлення семантичних домінант як сукупностей мовних одиниць зі значимим у контексті цілого смислом, що формують зміст ідейно-художнього цілого цього твору. За допомогою контекстуального та інтерпретаційно-текстового аналізу виокремлено наступні семантичні домінанти формування ефекту ілюзорності світу у художньому просторі роману «Убік»: «паралельні всесвіти», «сон як варіант реальності», «зміни в часі та просторі» та «зміна форм свідо- мості». Із загальної кількості визначених в контекстах цих домінант лінгвостилістичних засобів біль- шість (біля 80%) складають експресивні засоби та прийоми стилістичного синтаксису, в той час як засоби та прийоми стилістичної семасіології представлені в романі рідше. Встановлено, що для створення ефекту ілюзорності світу в романі «Убік» застосовано такі виразні засоби синтаксису, як еліпсис, замовчування, асиндетон, і стилістичні синтаксичні прийоми, як риторичні питання, анафора / епіфора, паралелізм.
  • Документ
    Алюзії як тип інтертекстуальних зв’зків у кінодискурсі фільму «Матриця»
    (2021) Алексенко Світлана Федорівна; Aleksenko Svitlana Fedorivna
    Метою статті є визначення інтертекстуальних зв’язків в англомовному кінематографічному дискурсі через з’ясування типів алюзій у кінодискурсі фільму «Матриця». Методи. Дослідження здійснено за допомогою описового методу для осмислення та опису наукових підходів до категорії інтертекстуальності, методу контекстуального аналізу у разі виокремлення з кінотексту досліджуваного кінодискурсу релевантних контекстів з інтертекстом, методу інтертекстуального аналізу для визначення типу алюзій за їх зв’язком з текстом-джерелом. Результати. Виявлено, що кінодискурс як семіотично складний динамічний процес взаємодії множинного адресанта та кінореципієнта поряд з вербально-візуальною єдністю, зв’язністю, завершеністю та контекстуальністю значення характеризується інтертекстуальністю, причому остання проявляється в кінотексті – невід’ємній частині кінодискурсу. З’ясовано, що прийомом створення текстової ремінісценції, через який реалізується інтертекстуальність кінотексту фільму «Матриця», є алюзія. Філософський смисл, закладений у кінодискурсі аналізованого фільму, пов’язаний з ідеями віри в обраність, місійності, боротьби двох світів – добра і зла, відданості та зради – ідеями, якими пронизане Святе Письмо, а отже, Біблія як найбільш впізнаваний та ціннісно значимий прецедентний текст для американської культури і слугує текстом-джерелом для асоціативних натяків-відсилок – алюзій у такому кінотексті. За формою представленості в кінотексті було виявлено семантичні та структурні алюзії, за положенням у тексті ідентифіковано алюзії релятивні (алюзії локальної дії). Семантичні алюзії зберігають вихідну семантичну наповненість джерела та надають об’єктам алюзивної оцінки оказіональної конотації. Структурні алюзії викликають асоціативні зв’язки з певними якостями алюзивних денотатів. Релятивні алюзії реалізуються через невербальні індексальні знаки – в кінотексті фільму написи на транспортних засобах наочно відсилають глядача до конкретних рядків у Біблії, щоб надати додаткову характеристику об’єктам алюзивної відсилки. Висновки. Текстові біблійні алюзії у кінодискурсі фільму «Матриця» семантично, структурно чи релятивно (як алюзії локальної дії) створюють міжтекстові зв’язки, переносячи ознаки біблійних персонажів та подій на ті, про які йдеться в аналізованому кінодискурсі. Алюзії, слугуючи відсилками до тексту-джерела як знаку ситуації, функціонують як засоби для ототожнення певних характеристик персонажів, місць, дій, які відбуваються у кінотворі.
  • Документ
    Лексико-семантичні особливості репрезентації етнічної толерантності у сучасному американському президентському дискурсі
    (2020-02) Козлова Вікторія Вікторівна; Тарасенко Ганна Сергіївна; Kozlova Olena Hryhorivna; Tarasenko Hanna Serhiivna
    Етнічна толерантність як цінність та норма міжкультурної взаємодії в американському президентському дискурсі про-являється через неупередженість оцінки, прийняття різних світоглядів, віросповідань й культур, усвідомлення рівності прав та дотримання демократичних свобод. Виділено та схарактеризовано лексико-семантичні групи: «культура чужого», «співробітни-цтво», «ставлення до чужого», «право на незалежність», що репрезентують етнічну толерантність у сучасному американсько-му президентському дискурсі. Встановлено семантичні та морфологічні особливості мовних засобів етнічної толерантності та ідентифіковано опозицію «свій – чужий» у контексті реалізації етнічної толерантності
  • Документ
    Непрямі мовні засоби реалізації вибачення
    (2019) Буренко Тетяна Миколаївна; Burenko Tetiana Mykolaivna
    У статті проаналізовано мовні засоби реалізації непрямого вибачення в англомовному дискурсі. Зокрема, увагу зосереджено на моделюванні мовленнєвого акту вибачення у вигляді прагматичного поля, організованого за критерієм іллокутивної сили та формою її реалізації: • домінанта поля формується прямо поданими моноіллокутивними мовленнєвими актами з іллокуцією вибачення, що є провідною та єдиною; • центр поля утворюють непрямі полііллокутивні мовленнєві акти вибачення, подані розповідними або питальними реченнями зі словами із семою вибачення. Такі мовленнєві акти є конвенціональними, тобто контекстно незалежними; • периферію поля створюють мовленнєві акти, що не містять іллокутивних слів або мовленнєвих стереотипів та реалізують інтенцію вибачення залежно від контексту. Серед них констатація-визнання своєї провини, негативна оцінка мовцем своїх дій, запевнення у тому, що небажана дія більше не повториться тощо. У результаті засвідчено, що в умовах комунікації дієслова, які реалізують іллокутивну мету прохання про вибачення, а саме перлокутивне дієслово apologize та мовленнєвоактові дієслова із семою вибачення, вживані неперформативно у висловленнях імперативної форми, проявляють мінімальну залежність від комунікативно-прагматичного контексту і є однозначним, неконтекстуальним показником інтенції вибачення. Інші засоби, такі як питальні речення або твердження зі складовою лексемою вибачення, а також прохання та твердження, до складу яких не входить експліцитна формула вибачення (в них висловлення жалю та прохання про вибачення лише маються на увазі та можуть бути зрозумілими адресату тільки з контексту), свідчать про реалізацію мовленнєвого акту вибачення у непрямий спосіб. Непрямо реалізовані експліцитні мовленнєві акти вибачення подані розповідними й питальними реченнями з лексемами вибачення, імпліцитні мовленнєві акти вибачення не містять лексем вибачення; їх прагматичний смисл виводиться лише з контексту й ситуації.
  • Документ
    Страх як засіб маніпулювання свідомістю в засобах масової інформації
    (2012) Коваленко Андрій Миколайович; Денісова Дар'я Данилівна; Kovalenko Andrii Mykolaiovych; Denisova Daria Danylivna
    У статті визначено роль ЗМІ у сучасному суспільстві та розглянуто поняття про маніпулювання свідомістю. З’ясовано сутність страху як базової емоції та механізму її використання для здійснення маніпулятивного впливу на людину через ЗМІ.
  • Документ
    Структурно-смислові трансформації в сучасних американських казках-перевертнях
    (2018) Багацька Олена Вікторівна; Козлова Вікторія Вікторівна; Bahatska Olena Viktorivna; Kozlova Viktoriia Viktorivna
    У статті досліджено структурно-смислові трансформації сучасних американських казок-перевертнів. Особливу увагу приділено спектру нових функцій персонажів, які уможливлюють набуття ними нового статусу в художньому світі досліджуваних казок.
  • Документ
    Функціональність перлокутивних інтенсифікаторів морально-волітивного впливу в англомовному парентальному дискурсі
    (2016) Козлова Вікторія Вікторівна; Kozlova Viktoriia Viktorivna
    Стаття присвячена дослідженню особливостей функціонування перлокутивних інтенсифікаторів морально-волітивного впливу в англомовному парентальному дискурс. Встановлено функціонально-прагматичні характеристики перлокутивних інтенсифікаторів підтримки мовленнєвого контакту й перлокутивних інтенсифікаторів стимулювання позитивної діяльності об’єкта впливу в англомовному парентальному дискурс.
  • Документ
    Лінгвокультурний типаж «гламурна жінка»: понятійний, образний, ціннісний компоненти
    (2019) Козлова Вікторія Вікторівна; Kozlova Viktoriia Viktorivna; Лихих Мар’яна Валеріївна; Lykhykh Mariana Valeriivna
    У статті досліджено лінгвокультурний типаж «гламурна жінка» як узагальнений образ представниць сучасної урбаністичної культури США, встановлено та охарактеризовано його понятійну, образну та ціннісну складові частини; виокремлено підтипи лінгвокультурного типажу «гламурна жінка та з’ясовано їхні особливості.
  • Документ
    Комунікативна детермінованість реалізації респонсивних висловлень як реакції на мовленнєвий акт докору
    (2017) Буренко Тетяна Миколаївна; Burenko Tetiana Mykolaivna
    Стаття фокусує увагу на аналізі респонсивних висловлень як реакції на мовленнєвий акт докору. Проведене дослідження виявляє, що мовленнєві реакції на докір діляться на мовленнєві акти, які відновлюють та гармонізують відносини між комунікантами, і мовленнєві акти, що посилюють конфлікт у міжособистісних відносинах.
  • Документ
    Прагматична модель вибачення в англомовному дискурсі
    (2013) Буренко Тетяна Миколаївна; Burenko Tetiana Mykolaivna
    У статті розглядається прагматична модель англомовного вибачення. Автор робить висновок, що вибачення моделюється у вигляді системи аспектів, поєднаних у блоки.
  • Документ
    Способи реалізації мовленнєвого акту докору в англомовному дискурсі XX століття
    (2018) Буренко Тетяна Миколаївна; Burenko Tetiana Mykolaivna
    Досліджено способи реалізації мовленнєвого акту докору в англомовному дискурсі XX ст. Мовне оформлення докору залежить від того, як виражена інтенція. З’ясовано, що основна частина докорів належить до непрямих мовленнєвих актів, які виражають дві іллокуції - базисну та дійсну. Мовленнєвий акт докору може підсилюватися мімікою, жестами та голосом.
  • Документ
    Функціональні особливості докору в англомовному дискурсі XX століття
    (2018) Буренко Тетяна Миколаївна; Burenko Tetiana Mykolaivna
    У статті йдеться про прагмалінгвістичний аналіз мовленнєвого акту докору. Виділяється п’ять прагматичних типів докору - регулятивний, маніпулятивний, катартичний, фатичний та самодокір та здійснюється аналіз лінгвістичних засобів їх вираження на основі характеру перлокуції.
  • Документ
    Мовні засоби реалізації прямого вибачення в англомовному дискурсі
    (2019) Буренко Тетяна Миколаївна; Burenko Tetiana Mykolaivna
    Вибачення вивчається лінгвістикою, етикою, психологією. Вибачення визнається як невід’ємна ознака комунікації, пов’язана із ціннісно-нормативною системою соціуму, що слугує засобом запобігання порушенню соціальних норм. Як соціокультурне явище воно зазнає розвитку разом із розвитком суспільства. Мовленнєвій дії вибачення передують негативні емоції, зокрема сором (родовий феномен) і провина (видовий феномен). Емоція провини переживається до моменту вибачення – до появи позитивної емоції поновленого благополуччя, радості від поновлення колишніх добрих стосунків з адресатом. Провина – це довготривале, більш інтенсивне почуття, а сором – тимчасове й менш інтенсивне. На відміну від сорому, провина не залежить від реального чи уявного ставлення оточуючих до проступку, її переживання викликається самозасудженням мовця, супроводжується каяттям і зниженням самооцінки. Провина є різновидом «морального сорому», тісно пов’язаним із совістю – емоційно-оцінним ставленням особи до власних вчинків. Вибачення є конвенціональним мовленнєвим актом, скерованим позамовними соціокультурними конвенціями. Мовленнєві акти вибачення функціонують у ситуаціях порушення етикетних норм як метакомунікативні засоби регулювання емоційної тональності спілкування. Конвенціональний характер мовленнєвого акту вибачення зумовлює вживання мовленнєвих стереотипів, що мають фіксовані лексико-семантичні властивості та реалізують прагматичну функцію вибачення поза контекстом і ситуацією. Результати проведеного узагальнення семного складу перформативних дієслів дали змогу констатувати основні значення досліджуваних лексем, роль мовця в перлокутивному акті вибачення, час виникнення провини та її ступінь. Локутивний аспект є реалізацією інтенцій мовця згідно з пропозиційним змістом висловлення. До прямих способів реалізації мовленнєвого акту вибачення належать висловлення з перформативними дієсловами та імперативні речення з лексемою вибачення. Результати дослідження свідчать про те, що мовленнєві акти вибачення прямо реалізуються мовними засобами, які проявляють мінімальну залежність від комунікативно-прагматичного контексту та є однозначним, конвенціоналізованим показником інтенції вибачення.
  • Документ
    Стратегія гармонізації в англомовному парентальному дискурсі
    (2016) Козлова Вікторія Вікторівна; Kozlova Viktoriia Viktorivna
    Стаття присвячена дослідженню особливостей вербальної та невербальної презентації стратегії гармонізації, що реалізує дискурсивна особистість батьків в англомовному парентальному дискурсі. Встановлено структурно-семантичні аспекти репрезентації тактики позитивного емоційного налаштування співрозмовника й тактики нейтралізації конфліктної загрози в межах стратегії гармонізації в англомовному парентальному дискурсі.
  • Документ
    Міжкультурний аспект мовленнєвого впливу
    (2016) Козлова Вікторія Вікторівна; Kozlova Viktoriia Viktorivna
    Стаття присвячена проблемі реалізації мовленнєвого впливу в міжкультурній комунікації. Проаналізовано фактори мовленнєвого впливу та виявлено їхні національно-специфічні ознаки. Встановлені національнокультурні характеристики мовленнєвого впливу, що забезпечують ефективність його реалізації. Важливим в умовах міжкультурних розбіжностей суб'єкта та об'єкта мовленнєвого впливу виявилося врахування особливостей національного комунікативного стилю, вміле застосування національно маркованих засобів і прийомів впливу. Ефективне здійснення мовленнєвого впливу передбачає врахування і національнокультурної специфіки невербальних компонентів в міжкультурній комунікації.
  • Документ
    Реалізація комунікативної ініціативи в англомовному парентальному дискурсі
    (2017) Козлова Вікторія Вікторівна; Kozlova Viktoriia Viktorivna
    Стаття присвячена дослідженню особливостей реалізації комунікативної ініціативи в англомовному парентальному дискурсі. Встановлено механізми та мовні засоби взяття й розподілу комунікативної ініціативи при реалізації комунікативного лідерства і комунікативного домінування дискурсивних особистостей батьків і дітей в англомовному парентальному дискурсі.
  • Документ
    Функціонування мовних засобів вікової семантики в англомовному парентальному дискурсі
    (2018) Козлова Вікторія Вікторівна; Kozlova Viktoriia Viktorivna; Багацька Олена Вікторівна; Bahatska Olena Viktorivna
    Стаття присвячена дослідженню функціональних особливостей мовних засобів вікової семантики в англомовному парентальному дискурсі. Встановлено корпус засобів на позначення віку, якими послуговуються суб'єкти мовленнєвого впливу в умовах аргументації корекції поведінки об'єкта впливу, аргументації заборони, обмежень, незгоди. Віковий параметр використовується суб'єктом впливу для підвищення чи заниження соціального статусу об'єкта впливу, та ідентифікує відповідність моделі поведінки його соціальній ролі.