Please use this identifier to cite or link to this item:
Title: Легитимизация знания в контексте знаниевых обществ
Other Titles: Legitimation оf Knowledge іn Context оf Knowledgeable Societies
Authors: Ведмедєв, Михайло Михайлович
Vedmediev, Mykhailo Mykhailovych
Keywords: легітимація
знаннєві суспільства
засоби масової інформації
knowledgeable societies
Issue Date: 2017
Publisher: СумДПУ імені А. С. Макаренка
Citation: Ведмедєв, М. М. Легитимизация знания в контексте знаниевых обществ [Текст] / М. М. Ведмедєв // Філософія науки: традиції та інновації : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний університет імені А. С. Макаренка ; редкол.: Н. В. Кочубей, В. А. Косяк, Є. О. Лебідь [та ін.]. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. – № 1 (15). – С. 40–49.
Abstract: Стаття присвячена проблемі легітимації знання в сучасних суспільствах знаннєвого типу. Проаналізовані эпистемологические наслідки дії таких чинників легітимації як принцип перформативності у виробництві знання, комерціалізація інтелектуальних продуктів, вплив засобів масової інформації на дослідницьку діяльність. Описані зміни в структурі науки, мотивації у сфері освіти, формах організації дослідницької роботи, що викликаються дією даних чинників.
The article is devoted to the problem of legitimation of knowledge in knowledgeable societies. The author dwells on the works of Z. Bauman, P. Bourdieu, P. Drucker and other researchers in this area. The special attention is paid to the theory of legitimation of knowledge of J.-F. Lyotard. The epistemological consequences of the influence of socio-economic and cultural factors of legitimation of knowledge are analysed in modern societies. It is necessary to determine such factors: principle of performativity in the production of knowledge, commercialization of intellectual products, influence of mass media on research activity. The described changes in the structure of science, motivation in the field of education, forms of organization of research activity have been determined by the influence of these factors. The principle of performativity means that information is gathered together, analysed and generated only when it can be justified in terms of utility criteria. It changes the disciplinary structure of science. Knowledge that cannot be justified in terms of efficiency and effectiveness will be downgraded or even abandoned. For example, aesthetics and philosophy cannot easily be justified in terms of performance, while finance and management are straightforwardly defended. Reputation are made and unmade by large outside the university walls, with diminishing role assigned to the once crucial peers judgement. In shaping hierarchies of influence, notoriety replaced fame, public visibility elbowed out scholarly credentials, and so the process is not so much controlled, as buffeted by agencies specialising in the management of public attention. Today the system of teaching is not directed to train more enlightened citizens—only professionals who perform better. The acquisition of knowledge is a professional qualification that promises a better salary. A conclusion on deeply contradictory character of influence on knowledge of socio-economic and cultural factors of legitimation has been made in the article.
Appears in Collections:Філософія науки: традиції та інновації

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Vedmediev.pdf523,09 kBAdobe PDFView/Open

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.