Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/5042
Назва: Этнолингвистический подход к изучению слова как способ формирования языковой личности
Інші назви: The Ethnolinguistic Approach to the Study of Words as a Method of Forming the Language Personality
Автори: Сперанска, Алевтина
Speranska, Alevtyna
Ключові слова: етнолінгвістика
мовна особистість
вербально-семантичний рівень
картина світу
менталітет
спецсеминар
навчання
ethnolinguistics
linguistic personality
verbal-semantic level
world view
mentality
seminars
training
Дата публікації: 2018
Видавництво: СумДПУ імені А. С. Макаренка
Бібліографічний опис: Сперанская, А. Этнолингвистический подход к изучению слова как способ формирования языковой личности [Текст] / А. Сперанская // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал / Міністерство освіти і науки України, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; редкол.: А. А. Сбруєва, М. А. Бойченко, О. Є. Антонова [та ін.]. – Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018. – № 1 (75). – С. 75–86.
Короткий огляд (реферат): У статті розглядається один зі способів цілеспрямованого впливу на вербально-семантичний рівень мовної особистості. Пропонований у статті етнолінгвістичний підхід включає звернення до таких навчально-методичних дій: робота зі значенням слова (етимологія і тлумачення за різними лексикографїчними джерелами); вивчення функціонування слова у фольклорному тексті; спостереження за повсякденною практикою: звички, звичаї, свята та обряди, у коло яких залучено лексему, що вивчається; спостереження над синтагматичними звя'зками слова (сполучуваність лексеми за обраними джерелами й результати асоціативного експерименту). Такий підхід дозволяє поглибити вербально-асоціативні мережі, що не може не позначитися на розвиткові мовної особистості.
The article analyses one of the ways of the influence on the verbal-semantic level of the language personality. The author bases her approach on the article by N. I. Tolstoi "Ethnolinguistics in the circle of the humanities" and her experience in the special seminar "The modern problems of the ethnolinguistics". The ethnolinguistic approach proposed in the article is described consistently and includes the following educational and methodological actions: the study of the word meaning (etymology and interpretation using different lexicographical sources); the study of the word functioning in the folklore text (mainly in proverbs and sayings); the observations of everyday practice: ritualized actions, habits, customs, holidays and rites; the study of the word syntagmatic connections (the lexeme combinability in the selected sources and the results of the associative experiment). Such a strategy of training activities, in the author's opinion, will give the student a comprehensive understandingof of the chosen word meaning. The work with the etymological dictionaries allows learning about the original structure of the word and its semantic connections. When the students reconstruct the original meaning of the word, connects it with related words and concepts, they learn to understand the logic and the worldview of his ancestors. The comparisons of definitions from different lexicographic sources are necessary in order to find the core of the lexeme meaning. The analysis of folklore texts makes it possible to see how the folklore picture of the world reflects the system of people's ideas about themselves and the world. The observations of everyday practice allows finding out the echoes of the past in the usual actions of the people. The five-volume dictionary "The Slavic Antiquities: the Ethnolinguistic Dictionary" helps to see the traditional in the usual. Studying the combinability of the lexeme, students discover the important property of the word: in the text the word has some syntagmatic relations, which add it new connotations and semantic content. The associative experiment allows finding the word meanings that some social group give to it. The results of the associative experiment show the modern connotations either fall in with the traditional views or differ from them. The main goal for the students when they analyze any lexeme is to see the national specifics of the word, the range of its meanings and texts where this word can be used. This approach allows extending the verbal-associative connections, which cannot but affect the development of the language personality.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/5042
Розташовується у зібраннях:Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Speranska.pdf914,27 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.