Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 39
  • Документ
    Психологічні особливості мислення молодших школярів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Усик Тетяна Борисівна; Usyk Tetiana Borysivna; Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna
    Метою магістерської роботи є визначення складових мислення молодших школярів. Основними методами дослідження є аналіз, узагальнення, систематизація та інтерпретація наукових даних. Методами діагностики досліджуваного психологічного явища та пов’язаних з ним компонентів є стандартизовані методики: «Прості аналогії»; «Дослідження словесно-логічного мислення молодших школярів» (Е. Замбацявічене); «Виключення слів»; «Швидкість протікання мислення»; «Мисленнєві операції». В результаті проведеного теоретичного аналізу досліджень мислення молодших школярів, визначено, що мислення включає такі операції, як запам’ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез та оцінку. Під впливом навчання в мисленні молодшого школяра змінюється співвідношення образних і понятійних, конкретних і абстрактних компонентів. Учні молодших класів застосовують переважно практично-дійовий і образно-мовний аналіз. В результаті проведення емпіричного дослідження за індивідуальними особливостями їх мисленнєвої діяльності, що виражені в рівнях розвитку операцій аналізу і синтезу, абстрагування і узагальнення, у співвідношеннях конкретно-образних і абстрактно-словесних компонентів, у гнучкості мислення - у більшості піддослідних дітей молодшого шкільного віку був виявлений середній рівень мислення, менший відсоток молодших школярів має високий рівень мислення, і небагато дітей молодшого шкільного віку низький рівень та рівень нижче середнього. Відповідно до результатів дослідження, була представлена корекційна програма розвитку мислення, спрямована на розвиток у молодших школярів в процесі комунікативної діяльності вищих функції: пам’яті, мислення, уваги, сприймання, уявлення.
  • Документ
    Особливості проявів психосоматичної складової у людей, які мають захворювання очей
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Савченко Юлія Геннадіївна; Savchenko Yuliia Hennadiivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana Oleksandrivna
    В дипломній роботі розглянуто психосоматичні реакції людини обставини, стреси, психологічні загострення, причиною яких є психічна природа і нервова система, що могли стати основою формування відхилень, які і призводять до захворювань очей. В першому розділі розкриваються теоретичні основи психосоматичних розладів, що може бути причиною хвороби очей, зв’язок захворювання очей з стресовим фактором та сучасні погляди фахівців на допомогу людям з вадами зору. В другому розділі проведено емпіричне дослідження, під час якого увага зверталась на наявність психосоматичної складової у людей, які мають хворобу очей в порівнянні з тими, хто має 100% зір, але інші хвороби. За результатами роботи зроблено висновки та рекомендації щодо уникнення наслідків у вигляді захворювання очей, після пережитого стресу. Робота містить 5 рисунків та 3 таблиць.
  • Документ
    Копінг-стратегії юнаків схильних до прокрастинаці
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Чернобровкіна Тетяна Василівна; Chernobrovkina Tetiana Vasylivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna
    Магістерське дослідження присвячено вивченню копінг-стратегій юнаків схильних до прокрастинації. Кваліфікаційна робота презентує аналіз феноменів копінг-стратегій та прокрастинації. Визначено копінг-стратегії як внутрішній свідомий регулятивний механізм поведінки особистості; певні дії, прийоми та способи поведінки зорієнтовані на вирішення проблемної ситуації. Виділено та описано основні копінг-стратегії: 1) планування вирішення проблеми; 2) конфронтаційний копінг; 3) прийняття відповідальності; 4) самоконтроль; 5) позитивна переоцінка ситуації; 6) дистанціювання; 7) втеча-уникнення від проблеми; 8) пошук соціальної підтримки. Представлено характеристику основних видів прокрастинації: 1) побутової; 2) прокрастинації в прийнятті рішень; 3) невротичної прокрастинації; 4) компульсивної прокрастинації; 5) академічної прокрастинації. Описано характерні прокрастинаторам емоційно-орієнтовані копінг-стратегії. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що особи з мотиваційною недостатністю найчастіше уникають проблем, ухиляються від їх вирішення, дистанціюються, втікають та уникають проблемних ситуацій. Прокрастинатори з вираженим перфекціонізмом значимо частіше намагаються уникати проблем, втікати та уникати їх. Найбільш тривожним прокрастинаторам властиві копінг-стратегії уникнення проблем, пошук соціальної підтримки, дистанціювання, самоконтроль та втеча-уникнення, вони не схильні до вибору стратегії «вирішення проблеми». З’ясовано, що долаючи страх відповідальності, юнаки рідше намагаються уникати проблем, значимо рідше дистанціюються й втікають від проблемних ситуацій та частіше приймають відповідальність на себе. Досліджувані зі «Зниженим рівнем зацікавленості» частіше не орієнтовані на вирішення проблем, гірше чинять опір труднощам, не приймають на себе відповідальності за вирішення проблемної ситуації та не схильні до планування процесу її вирішення і через це уникають всілякими способами проблеми, що склалася. Виходячи з результатів, прокрастинатори зорієнтовані на соціальну винагороду значимо частіше шукають соціальної підтримки. Схильних же до педантизму юнаків-прокрастинаторів можна охарактеризувати як людей схильних до самоконтролю та планування вирішення проблеми. На основі отриманих результатів було розроблено програму психокорекції неадаптивної поведінки юнаків схильних до прокрастинації.
  • Документ
    Особливості прояву механізмів психологічного захисту у педагогів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Поставний Олександр Валерійович; Postavnyi Oleksandr Valeriiovych; Єрмакова Наталія Олександрівна; Yermakova Nataliia Oleksandrivna
    Метою магістерської роботи є здійснення психологічного аналізу особливостей прояву механізмів психологічного захисту у педагогів. Змістом магістерської роботи є розкриття сутності даного поняття та його характеристик, здійснення порівняння науково-теоретичних підходів до вивчення психозахисту, знаходження взаємозв’язку феномену захисних механізмів з іншими психологічними особливостями особистості. Основними методами дослідження є аналіз наукових джерел, їх систематизація, узагальнення теоретичних та експериментальних даний. Методами діагностики досліджуваного психологічного явища та пов’язаних з ним компонентів є стандартизовані методики: «Опитувальник «Індексу життєвого стилю» Плутчика – Келлермана – Конте»; «Методика діагностики домінуючих стратегій захисту в спілкуванні» В. В. Бойка»; «Методика оцінки професійної спрямованості особистості вчителя»; «Методика діагностики основних акцентуацій характеру за Г. Шмішеком». В ході дослідження проаналізовано теоретичні підходи до вивчення проблеми функціонування механізмів психологічного захисту, серед яких підхід класичного психоаналізу, неофрейдизму, трансактного аналізу, гештальттерапії, феноменологічного підходу гуманістичної психології, інтеракціоністичного підходу, психоеволюційної теорії емоцій, підходів вітчизняних вчених. Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що у педагогів різного стажу роботи проявляються одні і ті ж захисти. Це свідчить про незмінність використання ними тих чи інших механізмів у професійній діяльності протягом тривалого часу. Але це дає підстави вважати, що прояв певних психологічних захистів притаманний саме педагогам. Встановлено зв’язки між захисними механізмами, які використовуються педагогами та іншими психологічними характеристиками. Встановлені взаємозв’язки між проявами механізмів проекції, заперечення раціоналізації, стратегією уникнення та такими акцентуаціями характеру, як екзальтованість, гіпертимність, емотивність та циклотимність. Припущення про те, що прояв механізмів психологічного захисту не залежить від тривалості педагогічної діяльності, а педагогам найбільш притаманні такі механізми психологічного захисту, як проекція, заперечення та раціоналізація, покладене в основу нашого експериментального дослідження, було доведене. На основі отриманих даних розроблено авторську корекційну програму зі зниження дії інтенсивності механізмів проекції, раціоналізації, заперечення та захисної стратегії уникнення, розраховану на 10 групових зустрічей.
  • Документ
    Психологічні чинники задоволеності шлюбом жінок періоду ранньої дорослості
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Новак Ксенія Сергіївна; Novak Kseniia Serhiivna; Пухно Світлана Валеріївна; Pukhno Svitlana Valeriivna
    Метою магістерської роботи є визначення психологічних чинників задоволеності шлюбом жінок періоду ранньої дорослості. Основними методами дослідження є аналіз, узагальнення, систематизація та інтерпретація наукових даних. Методами діагностики досліджуваного психологічного явища та пов’язаних з ним компонентів є стандартизовані методики: «Ступінь задоволеності шлюбом» (В. В. Столін, Т. Л.Романова, Г. П. Бутенко), «Розуміння – емоційне тяжіння – авторитет» (РЕА) (А. Н. Волкова), «Вимірювання установок в сімейній парі» (Ю. Є. Альошина, Л. Я. Гозмана). В результаті проведеного теоретичного аналізу досліджень щодо задоволеності шлюбом жінок періоду ранньої дорослості, визначено, що задоволеність шлюбом жінок визначеного періоду визначається стажем сімейного життя, задоволеністю трудовою або професійною діяльністю, мотивами одруження, також залежить від наявності дітей та їх віку, індивідуально-психологічних та особистісних характеристик партнера по шлюбу. В результаті проведення емпіричної складової дослідження визначено чинники задоволеності шлюбом жінок періоду ранньої дорослості: установки жінок на позитивне ставлення до людей загалом, отримання задоволення від взаємодії з партнером в подружніх відносинах, орієнтованість на спільну діяльність подружжя в усіх сферах сімейного життя, підтримку кохання у шлюбі, високу оцінку значенню сексуальних відносин в сімейному житті і готовність до обговорення теми сексуальних відносин. Відповідно до результатів дослідження, була розроблена тренінгова програма «Гармонія, а не конфлікт в подружньому житті» з метою профілактики подружніх конфліктів у сім'ях, яка спрямована на розвиток у подружжя навичок саморегуляції поведінки, ефективної взаємодії, створення емоційно-комфортного клімату в сім'ї, що безпосередньо впливає на рівень задоволеності подружжя шлюбом.
  • Документ
    Образ Я та образ сім’ї у підлітків із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Чернякова Ганна Дмитрівна; Cherniakova Hanna Dmytrivna; Вертель Антон Вікторович; Vertel Anton Viktorovych
    Анотація. В магістерській роботі охарактеризовано загальні психологічні особливості підліткового віку. Теоретично досліджено «образ Я» і «образ сім’ї» у науковій психологічній літературі. Проведено експериментальне дослідження образу Я та образу сім’ї у підлітків із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Розроблена корекційно-розвивальна програма «Формування позитивного образу «Я» та «образу сім’ї» у підлітків із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах».
  • Документ
    Психологічні чинники виникнення конфліктів в системі «Вчитель ‒ вчитель»
    (2021) Макотренко Альона Олександрівна; Makotrenko Alona Oleksandrivna; Щербакова Ірина Миколаївна; Shcherbakova Iryna Mykolaivna
    Тема роботи є актуальною адже значна частина вчителів в умовах Пандемії відчула ускладнення й обмеження у виконанні своїх професійних обов’язків. В таких умовах завжди спостерігаеться різке зниження стресостійкості й посилення конфліктності суб’єктів праці. В результаті глибокого теоретичного аналізу вітчизняноі та зарубіжноі літератури було з’ясовано‚ що конфлікт є сутичкою протилежно спрямованих цілей, професійних інтересів, професійних позицій та думок суб’єктів праці. Причинами професійних конфліктів можуть бути найрізноманітніші проблеми навчально-виховного процесу, матеріальні ресурси‚ життєві питання. Емпіричне дослідження конфліктів між вчителями проведено за допомогою чотирьох психодіагностичних методик: тесту «Діагностика схильності особистості до конфліктноі поведінки» (методика К. Томаса; адаптований варіант Н. Грішиної) ‒ визначено стратегії поведінки вчителів в конфліктних ситуаціях; тесту «Оцінка конфліктності особистості» (Ложкін Г.В., Пов’якель Н.І.)‚ який дозволив визначити рівень особистісноі конфліктності вчителів; методики «Причини стресу у вашій роботі» (Ю. Щербатих), яка дозволила визначити кількість стресорів на роботі, які відчувають учителі; тесту «Оцінка комунікативного контролю в спілкуванні» (адаптований варіант тесту М. Снайдера) за допомогою якого визначено рівень комунікативного контролю учителів. Структура та обсяг роботи: вступу, два розділи, висновки, список використаноі літератури (51 найменувань), 9 додатків. У тексті містяться 10 таблиць, 17 рисунків, у 9 додатках містяться 9 таблиць. Основний зміст роботи становить 56 сторінок.Повний обсяг роботи становить 68 сторінок. Результати роботи апробовано удвох конференціях та оприлюднено у двох наукових статтях.
  • Документ
    Психологічні особливості комунікативної компетентності державних службовців
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Григоренко Ольга Олександрівна; Hryhorenko Olha Oleksandrivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna
    Магістерське дослідження присвячено вивченню основних особливостей комунікативної компетентності державних службовців. Кваліфікаційна робота презентує аналіз феномену комунікативної компетентності у роботах вітчизняних та зарубіжних вчених. Визначено комунікативну компетентність як комплексне утворення, що складається з таких компонентів: емоційного, мотиваційного, рефлексивного і поведінкового. Описано особливості комунікативної компетентності державних службовців: - вміння прогнозувати комунікативні ситуації, в межах яких здійснюється діяльність державних службовців; - вміння керувати комунікативними процесами у певній державній установі; - вміння дотримуватися вироблених правил та вимог в ході реалізації цілісних якостей. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що досліджуваним державним службовцям характерні такі особливості комунікативної компетентності: відкритість, безтурботність, художнє мисення, незалежність, самоконтроль та емоційна стійкість; повністю відсутня схильність до асоціальної поведінки. Переважній більшості досліджених державних службовців властивий середній рівень комунікативної компетентності. Вони мають добре розвинену систему психологічних знань про себе та інших, про соціальну дійсності, уміння, навички у спілкуванні, стратегії поведінки у соціальних ситуаціях, що дозволяє будувати ефективне міжособистісне спілкування, швидко і адекватно адаптуватися. В процесі дослідження з’ясовано, що мотиваційний, когнітивний та інструментальний показники комунікативної компетентності у сфері ділового спілкування розвинені у досліджених державних службовців на середньому рівні. Серед визначених типів комунікативної поведінки у опитаних державних службовців. переважає компетентний, впевнений, партнерський стиль. Дані математичної статистики свідчать про наявність взаємозв’язку між типами комунікативної поведінки і показниками комунікативної компетентності. За результатами емпіричного дослідження було розроблено психорозвивальну програму орієнтовану на підвищення комунікативної компетентності державних службовців.
  • Документ
    Психологія професійноі мотиваціі співробітників девелоперськоі організаціі
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Дудко Катерина Іванівна; Dudko Kateryna Ivanivna; Щербакова Ірина Миколаївна; Shcherbakova Iryna Mykolaivna
    Тема роботи є актуальною, особливо враховуючи темпи росту девелопменту в Украіні й потребу у високо мотивованих працівниках. В результаті глибокого теоретичного аналізу вітчизняноі та зарубіжноі літератури було з’ясовано‚ по-перше, що девелопментом називаеться будь-яка підприемницька діяльність спрямована на створення й реалізацію нового проекту, по-друге, що девелопер це працівник сфери девелопменту, який за своїми обов’язками відповідає за ідею будівельного проекту, земельну ділянку під будівництво, організацію проектування забудови, фінансування проекту. Психологічні особливості професійноі мотиваціі співробітників девелоперських організацій було визначено за допомогою чотирьох методик: тесту-опитувальника мотиваціі афіляціі (ТМА) (А. Мехрабіан, модифікація М.Магомед-Емінова); тесту-опитувальника мотиваціі досягнення (ТМД) (А. Мехрабіан, модифікація М. Магомед-Емінова), опитувальника визначення провідного типу мотиваціі, методики «Діагностика соціально-психологічних установок особистості у сфері мотивацій і потреб: шкала А, шкала Б» (O. Ф. Потьомкіна). На основі кісного аналізу отриманих даних було розроблено психологічні рекомендації професійного мотивування девелоперів. Структура та обсяг роботи: вступу, два розділи, висновки, список використаноі літератури (45 найменувань), 9 додатків. У тексті містяться 8 таблиць, 14 рисунків, у 9 додатках містяться 5 таблиць. Основний зміст роботи становить 52 сторінки. Повний обсяг роботи становить 69 сторінок.
  • Документ
    Психологічні особливості соматично хворих осіб з порушеннями роботи опорно-рухового апарату
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бухолдін Михайло Євгенович; Bukholdin Mykhailo Yevhenovych; Вертель Антон Вікторович; Vertel Anton Viktorovych
    В магістерському дослідженні охарактеризовано теоретичні підходи щодо проблеми психологічної адаптації до хронічного захворювання. Проаналізовані загальні індивідуально-психологічні особливості соматично хворих осіб з різними соматичними захворюваннями. Проведено експериментальне дослідження психологічних особливостей соматично хворих осіб з порушеннями роботи опорно-рухового апарату. Розроблені рекомендації щодо застосування психотерапії в реабілітаційному процесі соматично хворих осіб з порушеннями роботи опорно-рухового апарату.
  • Документ
    Психологічні особливості резільєнтності педагогів та майбутніх педагогів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Степанченко Олена Володимирівна; Stepanchenko Olena Volodymyrivna; Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna
    Магістерська робота присвячена теоретичному та емпіричному вивченню психологічних особливостей резільєнтності педагогів та майбутніх педагогів. Досліджено основні підходи до розуміння визначення резільєнтності особистості та проаналізовано її психологічні особливості. З’ясовано психологічний зміст та специфіку педагогічної діяльності, як чинника підвищення стресу. Було підібрано діагностичний матеріал для проведення емпіричного дослідження: «Коротка шкала резільєнтності» Б. Сміт та ін., «Тест на стресостійкість» Ю. Щербатих, «Індикатор копінг-стратегій» Д. Амірхана, «Методика діагностики життєстійкості» С. Мадді. Емпірично досліджено рівень резільєнтності, життєстійкості, стресостійкості та основні копінг-стратегії педагогів та майбутніх педагогів. Розроблено психологічно-корекційну програму підвищення рівня резільєнтності.
  • Документ
    Особливсті розвитку емоційного інтелекту та емпатійних здібностей студентів-психологів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Олійник Олена Юріївна; Oliinyk Olena Yuriivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana Oleksandrivna
    У магістерській роботі досліджено проблему особливостей розвитку емоційного інтелекту та емпатійних здібностей студентів – психологів. Робота містить теоретичне обґрунтування та результати емпіричного дослідження з даної проблематики. Емоційний інтелект розглянуто як здатність до розуміння та управління емоціями як власними, так і інших людей, а емпатію – як складний інтегральний психологічний феномен, що поєднує в собі емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти. Результати проведеного емпіричного дослідження показали, що рівень розвитку емпатії та емоційного інтелекту у випускників-психологів вище ніж у студентів-психологів, що нещодавно вступили до ЗВО. Встановлено прямий вплив гуманістичної спрямованості особистості на рівень емпатії та емоційного інтелекту. Виявлено, що у переважної більшості студентів – психологів середній рівень розвитку емоційного інтелекту та занижений емпатії, що вказує на необхідність розвитку досліджуваних феноменів. Розроблено психологічну програму розвитку емоційного інтелекту та емпатійних здібностей студентів-психологів.  
  • Документ
    Психологічні чинннки адаптації до школи молодших школярів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ніколенко Вікторія Вікторівна; Nikolenko Viktoriia Viktorivna; Мотрук Тетяна Олександрівна; Motruk Tetiana Oleksandrivna
    B даній роботі теоретично розгдянуто основні підходи проблеми адаптації молодших школярів до шкільного середовиша. Теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми дослідження показав, шо незалежно від відмінностей в уявленнях про адаптапііо в різних концепціях, вона розглядасться як процес і результат ефективної взаємодії особистості з соціальним середовишем. в ході якоії особистість виступас як активний суб’єкт. Дано визначення понять «адаптація», «дезадаптаііія». Проаналізовано причини порушення процесу адаптації. Показано, що основними компонентами адаптаціі дітей мододшого шкільного віку є уявлення, емоції, мотиви, статус і самооцінка, а результатом успішноії адаптаціі виступає адаптованість дитини у соціальному середовищі. Описано результати емпіричного дослідження адаптації молодших школярів до школи на базі КУ ССШ№25 м. Суми. Проведене емпіричне дослідження‚ включає в себе проведення методик: Анкету шкільноі мотиваціі Н.Г. Лускановоії; Методика «Обери потрібне обличчя» P. Темпл., M. Доркі., B. Амен; Методика «Будиночки» О.А. Орєхової. Розроблено протраму корекції роботи з учнями в яких спостерігаються ознаки дезадаптації. Програмні заходи передбачали створення соціального середовища, як цілісної системи, шо забезпечує групову згуртованість всіх учасників корекційного процесу і передбачає комплексність впливу на молодших школярів, за умови задоволення базових соціальних потреб дитини з використанням адаптаційно-розвивальних можливостей різних видів діяльності (предметно-практичної, ігрової, навчальної, трудової). Дієвість розроблсної програми констатована зниженням рівня тривожності молодших школярів, зменшенням кількості негативних емоцій, агресивно-захисних реакцій, усамітнення дітей, покрашенням ïx соціометричного статусу.
  • Документ
    Дослідження адаптаційних стратегій студентів закладів вищої освіти
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Живицька Дар’я Віталіївна; Zhyvytska Dar’ia Vitaliivna; Кузікова Світлана Борисівна; Kuzikova Svitlana Borysivna
    Анотація. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю 053 «Психологія» на тему «Дослідження адаптаційних стратегій студентів закладів вищої освіти» виконала Живицька Дар’я Віталіївна під керівництвом доктора психологічних наук, професора Кузікової Світлана Борисівни. В магістерському дослідженні охарактеризовано аналіз проблеми адаптації та адаптаційних стратегій в сучасній психології. Проаналізовано показники та чинники адаптації у студентів закладів вищої освіти. Емпірично досліджено адаптаційні стратегії особистості та особистісні якості як умови успішної адаптації.
  • Документ
    Психологічні особливості образу Я жінок із різними репродуктивними установками
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Крятова Анна Сергіївна; Kriatova Anna Serhiivna; Щербак Тетяна Іванівна; Shcherbak Tetiana Ivanivna
    Магістерське дослідження присвячено вивченню психологічних особливостей образу я жінок із різними репродуктивними установками. Кваліфікаційна робота презентує аналіз феномену образу я жінок із різними репродуктивними установками. Визначено образ Я як більш чи менш усвідомлену динамічну сукупність всіх уявлень індивіда про себе, що є основою взаємодії з іншими та оточуючим середовищем. Репродуктивні установки розглядаються як система дій та відносин, що опосередковують народження певної кількості дітей або відмову від дітонародження, що регулюється біологічними, економічними, психологічними та соціальними факторами. Виділено та описано основні психологічні репродуктивні мотиви. Визначено мотиви, що впливають на формування репродуктивних намірів населення. Розкрито структурні особливості репродуктивних установок. Представлено характеристику типів репродуктивної поведінки: багатодітної, середньодітної та малодітної. За результатами емпіричного дослідження констатовано, що переважна більшість опитаних жінок мають сформовану материнську позицію, визначають цінність дитини, їхня любов до неї характеризується реалістичністю. Генофілія та генофобія виявляється практично однаковою мірою. Серед компонентів репродуктивної установки переважаючим виявився афективний компонент, тобто репродуктивні установки жінок насичені емоційно. На основі отриманих результатів було встановлено, що респонденти передбачають позитивні наслідки народження дитини та об'єктивні факти. В процесі дослідження з’ясовано, що більшості жінок-респонденток характерна позитивна форма позначення статі та сімейна ідентичність, тобто сімейна роль для жінки має надзвичайну вагу і вона відчуває значну потребу у тому, щоб бути частиною сім’ї. Значущою для жінок постала фізична ідентичність (зовнішність, фізичні дані, харчові та шкідливі звички). Дані математичної статистики свідчать про відмінності в образі Я жінок із різними репродуктивними установками, зокрема у таких аспектах: зовнішність, впевненість у собі, соціальна роль, комунікативне Я, розум, здібності, авторитет оточуючих, часова ідентичність. За результатами емпіричного дослідження було розроблено психокорекційну програму, спрямовану на оптимізацію образу Я жінок із різними репродуктивними установками.
  • Документ
    Психологічні особливості стресостійкості устудентів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кхелуфі Ольга; Kkhelufi Olha; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa Leonidivna
    Метою магістерської роботи є дослідження психологічних особливостей стресостійкості у студентів. Її змістом є аналіз теоретичних підходів до вивчення проблеми стресостійкості у науковій психологічній літературі, визначення особливостей стресостійкості як властивості особистості, та розкриття ролі індивідуальних ресурсів особистості в подоланні стресу, експериментальне вивчення стресостійкості у студентів, здійснений кількісний та якісний аналіз отриманих результатів. На підґрунті отриманих даних розроблена психокорекційна програма для підвищення рівня стресостійкості у студентів. Основними методами дослідження є: аналіз, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми; стандартизовані опитувальники, що дозволили діагностувати рівні прояву стресостійкості у студентів. Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методики: Опитувальник Міні-мульт (скорочений варіант MMPI), оціночна шкала стресових подій Холмса-Раге та методика самооцінки тривожності Ч. Д. Спілбергера і Ю. Л. Ханіна. В ході дослідження проаналізовано теоретичні підходи до вивчення проблеми психологічних особливостей стресостійкості у студентів. Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що значна частина суб’єктів навчальних процесів має виражене прагнення до досягнення високих результатів. Що психологічні ресурси стресостійкості студента можна досліджувати як систему особистісних і організаційно-психологічних якостей, які є актуальними. У стресових ситуаціях головну роль відіграють мотиваційні аспекти, де особистість включена в навчальну діяльність. Психологічні особливості мають різну конфігурацію і ефективність поєднання психологічних ресурсів стійкості до стресу. Які покладені в основу нашого експериментального дослідження. На основі отриманих даних розроблено авторську психокорекційну програму для підвищення рівня стресостійкості у студентів.
  • Документ
    Особливості прояву емпатії у студентів закладів вищої освіти
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Литвиненко Вадим Сергійович; Lytvynenko Vadym Serhiiovych; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa Leonidivna
    У кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми особливостей прояву емпатії у студентів. Розглянуто різні підходи до розуміння явища емпатії та такі її структурні компоненти, як раціональний, емоційний та інтуїтивний канали. За результатами емпіричного дослідження визначено статистично значущі відмінності між рівнями прояву каналів емпатії та особливостями майбутньої професійної діяльності. В теоретичній частині розкрито різноманіття підходів до вивчення поняття емпатії, історія його вивчення та становлення. Розглянуто сутність та особливості емпатійного пізнання. В емпирічній частині проведений кількісний та якісний аналіз результатів діагностики емпатії у студентів різних спеціальностей. За результатами порівняльного аналізу визначено статистично значущі показники відмінностей за коефіцієнтом рангових кореляцій Ч. Спірмена. Був виявлений прямий зв’язок між особистісною зрілістю та проникаючою здібністю емпатії і раціональним каналом емпатії. Тобто зрілі, впевнені, чуттєво постійні особи, що не бояться складних ситуацій, емоційно стійкі, мають високий рівень розвитку важливої комунікативної властивості людини, що дозволяє створювати атмосферу відкритості, довірливості, задушевності та мають низький рівень спрямованості уваги, сприймання і мислення особи на сутність будь-якої іншої людини – на її стан, проблеми, поведінка. Також виявлені прямий взаємозв’язок на рівні статистичної значущості між ідеалізмом, зануреністю у собі та інтуїтивним каналом емпатії. Врахування виявлених у ході емпіричної частини магістерського дослідження показників враховувалось під час розробки профілактичних, розвивальних та корекційних програм, а також – проведення консультативно-просвітницької психологічної діяльності, що сприятиме підсиленню рівня розвитку емпатії як професійно важливої якості студентів майбутніх психологів та педагогів.
  • Документ
    Психологічні особливості емоційно-вольової сфери військовослужбовців та учасників бойових дій на сході України
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Волощук Вероніка Геннадіївна; Voloshchuk Veronika Hennadiivna; Вертель Антон Вікторович; Vertel Anton Viktorovych
    Магістерська робота присвячена теоретичному вивченню та емпіричному дослідженню психологічних особливостей емоційно-вольової сфери військовослужбовців та учасників бойових дій на Сході України. Теоретично розглянуто особливості емоційно-вольової сфери військовослужбовців та учасників бойових дій у зоні воєнних операцій. Розкрито суть психологічних особливостей військових та учасників АТО під час служби на Сході України. Було підібрано діагностичний матеріал для проведення емпіричного дослідження. Емпірично досліджено, як саме військова служба впливає на психологічні особливості та стан військових та учасників антитерористичної операції. Розроблено програму занять для виявлення корекції та профілактики психологічних відхилень військовослужбовців та учасників бойових дій на Сході України.
  • Документ
    Психологічні особливості різновікової групи молодших школярів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Лазарець Анастасія Володимирівна; Lazarets Anastasiia Volodymyrivna; Єрмакова Наталія Олександрівна; Yеrmakova Nataliiа Oleksandrivna
    Тема дослідження психологічних особливостей молодших школярів не є новою, багато років вона була предметом досліджень психологів та педагогів. І все ж вона не стала предметом розгорнутих наукових досліджень, особливо щодо її повного вивчення, частіше зустрічалось вузькотематичне вивчення споріднених тем з темою даної кваліфікаційної роботи. В умовах сьогодення вона набуває нових аспектів, оскільки все частіше зустрічаються збірні групи продовженого дня для учнів різних вікових груп.
  • Документ
    Порівняльний аналіз почуття щастя у віруючих, агностиків та атеїстів (на матеріалі осіб раннього дорослого віку)
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Бавикін Андрій Юрійович; Bavykin Andrii Yuriiovych; Дворніченко Лариса Леонідівна; Dvornichenko Larysa Leonidivna
    У кваліфікаційній магістерській роботі репрезентовано теоретико-емпіричне вивчення проблеми почуття щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Метою роботи є дослідження особливостей взаємозв’язку щастя та чинників його виникнення. Змістом роботи є аналіз теоретичних підходів до вивчення феномену щастя у науковій психологічній літературі, розкриття ролі релігійного світогляду на виникнення почуття щастя та експериментальне вивчення психологічних особливостей щастя у осіб з різним релігійним світоглядом. Основними методами дослідження є: аналіз, порівняння, узагальнення теоретичних та експериментальних даних з проблеми; стандартизовані опитувальники, що дозволили діагностувати рівні прояву стресостійкості у студентів. Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методики: «Оксфордський опитувальник щастя»; Шкала реактивної та особистісної тривожності Спилбергера – Ханина; 16-ти факторний особистісний опитувальник А. Кеттела; «Діагностика соціально-психологічних установок особистості в потребово-мотиваційній сфері» (тест О.Ф. Потьомкіної); Анкета «Атеїзм-релігійність» (автор І. Шемет); Шкала релігійної орієнтації (Г. Олпорт, Д. Росс). Під час емпіричного дослідження з’ясовано, що половина респондентів з релігійним світоглядом мають середній та низький рівень щастя і інша половина це особи зі зниженим рівнем щастя. У групи досліджуваних, що продемонстрували атеїстичні погляди не було виявлено високого та середнього рівня. Більшість показали знижений рівень і чверть досліджуваних низький. Щодо групи з агностичною орієнтацією, то тут слід зазначити прояви тільки середнього рівня щастя та у більшості зниженого. Також якісний аналіз результатів показав, що існує взаємозв’язок між знижений та низький рівень щастя та високий рівень реактивної та особистісної тривоги. Виявлені під час емпіричного дослідження результати були враховані під час розробки розвиально-корекійної програми яка складається з циклу тренінгових занять спрямованих на розвиток структурних компонентів щастя, та корекцію рівня тривожності.