Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 78
  • Документ
    Особливості розвитку усного зв’язного мовлення молодших школярів із порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеню
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Матюха Катерина Євгенівна; Matiukha Kateryna Yevhenivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
    Об’єктом дослідження є процес розвитку усного зв’язного мовлення молодших школярів із порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня. Предмет дослідження – зміст і засоби розвитку усного звʼязного мовлення учнів молодшого шкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня. Мета дослідження – зʼясувати особливості розвитку усного звʼязного мовлення дітей із порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня, розробці та апробації методики корекційно-розвиткової роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі подано теоретичне обґрунтування проблеми розвитку усного зв’язного мовлення у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями легкого ступеня, проаналізовано визначення основних понять, розкрито сучасні підходи щодо окресленого питання. У другому розділі описано засади та методику дослідження усного зв’язного мовлення у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями легкого ступеню. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито методику розвитку усного зв’язного мовлення у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями легкого ступеню та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень 2021 р., м. Суми); під час участі у VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 91 сторінка, з них – 74 сторінки основного тексту, 2 рисунка, 4 таблиці, 63 джерела.
  • Документ
    Формування активної екологічної позиції підлітків з інтелектуальними порушеннями у позаурочній діяльності
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Мирошниченко Олена Миколаївна; Myroshnychenko Olena Mykolaivna; Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr Volodymyrovych
    Об’єктом дослідження є екологічна позиція учнів з інтелектуальними порушеннями. Предмет дослідження – процес формування активної екологічної позиції підлітків з інтелектуальними порушеннями в процесі позаурочної діяльності. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування активної екологічної позиції підлітків з інтелектуальними порушеннями в процесі позаурочної діяльності. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні аспекти процесу формування активної екологічної позиції в учнів з інтелектуальними порушеннями, дано визначення основних понять, проаналізовано особливості зазначеного процесу, які полягають у використанні певної системи виховних впливів на особистість, активізації адаптивних і резервних можливостей учнів означеної нозології, що сприяє екологічно усвідомленому ставленню до оточуючого середовища. У другому розділі висвітлено організацію процесу формування активної екологічної позиції в учнів з інтелектуальними порушеннями в умовах закладу спеціальної освіти, визначено стан сформованості у підлітків з інтелектуальними порушеннями активної екологічної позиції, розкрито напрями формування зазначеної позиції в учнів означеної нозології. У третьому розділі обґрунтовано процес експериментальної перевірки ефективності методики формування активної екологічної позиції підлітків з інтелектуальними порушеннями у позаурочній діяльністю. Розроблена методика включала найбільш оптимальні форми проведення занять, які уможливлюють комплексний вплив на особистість учня, його емоційно-ціннісну, інтелектуальну та дієво-практичну сферу. Доведено, що використання екологічних ігрових завдань позитивно впливає на формування активної екологічної позиції підлітків з інтелектуальними порушеннями в позаурочний час у процесі виховної роботи, проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження доповідалися під час проведення «Круглого столу» з проблем психолого-педагогічної і соціальної реабілітації, соціально-трудової адаптації та інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров’я в рамках проблемної групи за темою «Формування безперешкодного середовища для життєдіяльності дітей з обмеженими можливостями здоров’я»; під час участі у VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2020 р., м. Суми); під час участі у VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень, 2021 р., м. Суми); під час участі у VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 104 сторінки, з них – 77 сторінок основного тексту, 2 рисунки, 8 таблиць, 83 джерела.
  • Документ
    Формування соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Набока Ганна Дмитрівна; Naboka Hanna Dmytrivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanian Anna Varuzhanivna
    Об’єктом дослідження є процес становлення соціального статусу школяра. Предмет дослідження – формування соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи формування соціального статусу в старших дошкільників з порушеннями інтелекту, дано визначення основних понять, розкрито сучасні підходи у формуванні соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. У другому розділі описано критерії, рівні та методики діагностування соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито програму та методику формування соціального статусу школяра у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 100 сторінок, з них – 82 сторінки основного тексту, 10 рисунків, 6 таблиць, 82 джерела.
  • Документ
    Адаптація дітей з розладами аутистичного спектру до школи засобом візуального розкладу
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Литовченко Анастасія Олексіївна; Lytovchenko Anastasiia Oleksiivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    Об'єктом дослідження є процес адаптації до шкільного навчання дітей з розладами аутистичного спектру. Предмет дослідження – адаптація дітей з розладами аутистичного спектру до навчання в школі засобом візуального розкладу. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи адаптації до школи дитини з розладами аутистичного спектра. Описано підготовку до школи як важливий етап діяльності майбутнього школяра. Досліджено особливості розвитку дітей з аутизмом у дошкільний період. Визначено шляхи адаптації дітей із розладами аутистичного спектра до нових умов перебування. У другому розділі досліджено рівні адаптації до школи першокласників із розладами аутистичного спектра, визначено критерії, рівні та методики діагностування адаптації до школи дітей із розладами аутистичного спектра та представлено результати констатувального експерименту. У третьому розділі описано експериментальну перевірку ефективності методики візуального розкладу в адаптації дітей означеної категорії до школи. Представлено візуальний розклад як педагогічний інструмент адаптації до школи дітей з аутизмом, описано методику складання та застосування візуального розкладу та представлено аналіз результативності формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 103 сторінки, з них – 89 сторінок основного тексту, 5 таблиць, 11 рисунків, 82 джерела.
  • Документ
    Моральне виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ткач Анна Олександрівна; Tkach Anna Oleksandrivna; Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov Oleksiivna
    Об’єктом дослідження є моральне виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти. Предмет дослідження – засоби формування моральних якостей молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, та експериментально перевірити ефективність засобів формування моральних якостей молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретико-методологічні основи морального виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти, дано визначення основних понять. У другому розділі описано показники, рівні та методики діагностування морального виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку, досліджено рівень морального виховання дітей із затримкою психічного розвитку молодшого шкільного віку в умовах інклюзивного закладу загальної середньої освіти. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито програму виховання моральних якостей у дітей молодшого шкільного віку з затримкою психічного розвитку в інклюзивному закладі загальної середньої освіти та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (19 травня 2021 року, м. Суми), VII Міжнародній науково- практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» 24 листопада 2021 року, м. Суми. Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи - 88 сторінок, з них - 64 сторінок основного тексту, 5 додатків, 65 джерел.
  • Документ
    Напрямки взаємодії організацій громадянського суспільства з родинами дітей з особливими освітніми потребами в Сумському регіоні
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Лебедь Наталія Федорівна; Lebed Nataliia Fedorivna; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Yuliia Anatoliivna
    Об’єктом дослідження є процес та результати взаємодії громадських організацій з родинами, в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, на локальному (місцевому) рівні. Предмет дослідження – напрямки взаємодії громадських організацій з родинами, в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, в Сумському регіоні. Мета дослідження – визначити напрямки взаємодії локальних громадських організацій з родинами, які виховують дитину/дітей з особливими освітніми потребами, через вивчення наявного досвіду такої взаємодії та дослідження потреб родин зазначеної категорії в Сумському регіоні. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено нормативно-правові та наукові засади взаємодії організацій громадянського суспільства з родинами дітей з особливими освітніми потребами, визначено роль родини у вихованні дитини цієї категорії, надано характеристику досвіду взаємодії громадських організацій з родинами, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, в Сумському регіоні. У другому розділі описано критерії, рівні та методики проведення оцінки рівня взаємодії оцінки членами родин дітей з особливими освітніми потребами та лідерами громадських об’єднань Сумського регіону, перешкод, які негативно впливають на процес співпраці. У третьому розділі сформульовано перелік напрямків взаємодії організацій з родинами зазначеної категорії, обґрунтовано особливості організації системи підтримки родин, в яких виховуються діти з особливими освітніми потребами, громадськими об’єднаннями Сумського регіону, проведено аналіз результативності формувальної частини дослідження. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження були представлені на VІІ Міжнародній студентській науково-практичній конференції «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень, 2021), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад, 2021). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях.
  • Документ
    Розвиток соціально-комунікативних навичок у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку засобом сюжетно-рольових ігор
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кулакова Анастасія Олександрівна; Kulakova Anastasia Olexandrivna; Чобанян Анна Варужанівна; Chobanyan Anna Varuzhanivna
    Об'єктом дослідження є процес розвитку соціально-комунікативних навичок у дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку. Предмет дослідження – розвиток соціально-комунікативних навичок у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку засобом сюжетно-рольових ігор. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи соціально-комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. Досліджено поняття «соціально-комунікативний розвиток», висвітлено соціально-комунікативну діяльність дітей дошкільного віку, вивчено особливості соціально-комунікативного розвитку дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. У другому розділі вивчено стан розвитку соціально-комунікативних навичок у дошкільників із порушеннями інтелекту на констатувальному етапі дослідження, описано організацію констатувального експерименту та критерії і рівні сформованості соціально-комунікативних навичок у старших дошкільників із порушеннями інтелекту на констатувальному етапі дослідження. У третьому розділі проведено експериментальну перевірку ефективності сюжетно-рольових ігор та їх вплив на розвиток соціально-комунікативних навичок у дошкільників з порушеннями інтелекту, описано методику застосування сюжетно-рольових ігор у роботі з дітьми означеної категорії та висвітлено результати формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 91 сторінка, з них – 74 сторінки основного тексту, 6 таблиць, 8 рисунків, 90 джерел.
  • Документ
    Міогімнастика в роботі з дошкільниками з дизартріями
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кочержинська Анжела Анатоліївна; Kocherzhynska Anzhela Anatoliivna; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna
    Об’єктом дослідження є мімічна мускулатура обличчя дошкільників середнього віку з дизартріями. Предмет – міогімнастика як засіб розвитку мімічної мускулатури обличчя обраної категорії дошкільників Мета дослідження – розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити комплекс вправ міогімнастики, як засобу формування звуковимовної сторони мовлення у дошкільників з дизартріями. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі обґрунтовано ефективність використання міогімнастики як засобу розвитку мімічної мускулатури обличчя, схарактеризовано мімічну мускулатуру обличчя у дітей з дизартріями, визначено міогімнастику як складову логокорекційної роботи при дизартріях. У другому розділі обґрунтовано та експериментально перевірено експериментальну методику виявлення особливостей мімічної мускулатури обличчя у старших дошкільників з дизартріями, подано результати дослідження. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність прийомів міогімнастики в логокорекційній роботі з дітьми старшого дошкільного віку з дизартріями, представлено результати експериментально-корекційної роботи, представлені методичні рекомендації використання прийомів міогімнастики в роботі з дошкільниками з дизартріями. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях.
  • Документ
    Особливості розвитку комунікації учнів молодших класів спеціального закладу загальної середньої освіти за допомогою інноваційних технологій
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Кочергіна Оксана Олександрівна; Kocherhina Oksana Oleksandrivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
    Об’єктом дослідження є процес розвитку комунікації учнів молодших класів спеціального закладу загальної середньої освіти. Предмет дослідження – особливості використання інноваційних технологій для розвитку комунікації учнів молодших класів спеціального закладу загальної середньої освіти. Мета дослідження – вивчити особливості використання інноваційних технологій для розвитку комунікації учнів з інтелектуальними порушеннями молодших класів. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі подано теоретичні засади застосування інноваційних технологій у освітньому процесі спеціальної школи. У другому розділі розкрито методику розвитку комунікації учнів з інтелектуальними порушеннями шляхом застосування інноваційних технологій. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито методику використання інноваційних технологій для розвитку комунікації учнів з інтелектуальними порушеннями молодших класів. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень 2021 р., м. Суми); під час участі у VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 110 сторінок, з них – 88 сторінок основного тексту, 68 джерел.
  • Документ
    Розвиток усного мовлення дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями засобом дидактичних ігор
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Ковшар Олена Вікторівна; Kovshar Olena Viktorivna; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna
    Об'єктом дослідження є процес мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями. Предмет дослідження – розвиток усного мовлення дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями засобом дидактичних ігор. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні засади проблеми розвитку усного мовлення у дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями. Проведено аналіз проблеми розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку в науковій літературі. Висвітлено порушення мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Описано дидактичну гру, як засіб навчання дітей дошкільного віку. У другому розділі визначено стан розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями на констатувальному етапі дослідження. Описано організацію та методику констатувального експерименту. У третьому розділі описано дослідження розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями на практичному етапі. Висвітлено особливості організації занять з розвитку усного мовлення дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями та представлено аналіз результатів контрольного етапу дослідження. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 113 сторінок, з них – 63 сторінки основного тексту, 6 таблиць, 9 рисунків, 58 джерел.
  • Документ
    Формування комунікативних навичок у дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру в ігровий спосіб
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Дегтярьова Вікторія Борисівна; Dehtiarova Viktoriia Borysivna; Косенко Юрій Миколайович; Kosenko Yurii Mykolaiovych
    Об'єктом дослідження є процес формування комунікативних навичок у дітей з розладами аутистичного спектру. Предмет дослідження – формування комунікативних навичок у дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру в ігровий спосіб. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено феномен аутизму як науково-соціальну проблему. Описано розлади аутистичного спектру як наукової проблеми. Висвітлено особливості розвитку дітей з аутизмом дошкільного віку. Охарактеризовано комунікативну діяльність дітей з розладами аутистичного спектру. У другому розділі описано діагностику комунікативного розвитку дітей з розладами аутистичного спектру. Визначено критерії та рівні комунікативного розвитку дітей з розладами аутистичного спектру, описано організацію та методику констатувального експерименту, визначено стану комунікативних навичок у дітей з РАС. У третьому розділі описано експериментальну роботу з розвитку комунікативних умінь у дітей зазначеної категорії в ігровий спосіб. Представлено авторський комплекс ігор з розвитку комунікативних умінь у дітей з РАС дошкільного віку, описано методику застосування ігрових методів у роботі з аутистичними дітьми, здійснено аналіз результатів формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 85 сторінок, з них – 72 сторінки основного тексту, 3 таблиці, 9 рисунків, 72 джерела.
  • Документ
    Особливості формування естетичної компетентності в учнів із затримкою психічного розвитку засобом театральної діяльності
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Андрєєва Олена Валеріївна; Andrieieva Olena Valeriivna; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna
    Об’єктом дослідження є процес формування естетичної компетентності в учнів із затримкою психічного розвитку. Предмет дослідження – особливості формування естетичної компетентності в учнів із затримкою психічного розвитку засобом театральній діяльності. Мета дослідження – теоретично узагальнити і експериментально перевірити ефективність театральної діяльності як засобу формування естетичної компетентності у дітей із затримкою психічного розвитку. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі подані теоретичні основи формування естетичної компетенції в учнів із затримкою психічного розвитку. У другому розділі розкрито критерії визначення стану сформованості естетичної компетентності в учнів із затримкою психічного розвитку; проаналізовано стан сформованості естетичної компетентності в учнів із затримкою психічного розвитку. У третьому розділі визначено особливості формування естетичної компетентності в учнів із затримкою психічного розвитку засобом театральної діяльності, зокрема методику застосування елементів театральної діяльності в спеціальному навчальному закладі. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень 2021 р., м. Суми); під час участі у VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 83 сторінки, з них – 65 сторінок основного тексту, 43 джерела.
  • Документ
    Дихальна гімнастика як засіб розвитку мовленнєвого дихання дітей з тяжкими порушеннями мовлення
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Качур Тетяна Михайлівна; Kachur Tetiana Mykhailivna; Дегтяренко Тетяна Миколаївна; Dehtiarenko Tetiana Mykolaivna
    Об'єктом дослідження є мовленнєве дихання дошкільників середнього віку з ТПМ – ЗНМ ІІ рівня мовленнєвого розвитку. Предмет дослідження – дихальна гімнастика як засіб розвитку мовленнєвого дихання обраної категорії дошкільників. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні засади проблеми розвитку мовленнєвого дихання дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення. Проведено аналіз проблеми розвитку анатомо-фізіологічних механізмів мовленнєвого дихання в науковій літературі. Висвітлено характеристику мовленнєвого дихання при тяжких порушеннях мовлення. Описано Дихальна гімнастика як невід’ємна складова корекційно-розвиткової роботи при порушеннях мовлення. У другому розділі визначено стан мовленнєвого дихання середніх дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення на констатувальному етапі дослідження. Описано організацію та методику констатувального експерименту. У третьому розділі описано дослідження розвитку дихальної гімнастики для дошкільників з тяжкими порушеннями мовлення на практичному етапі. Висвітлено особливості організації занять з використання дихальної гімнастики для дошкільників з тяжкими порушеннями мовлення та представлено аналіз результатів контрольного етапу дослідження. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми).
  • Документ
    Розвиток соціальної компетентності старших дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Воронюк Діана Віталіївна; Voroniuk Diana Vitaliivna; Кобильченко Вадим Володимирович; Kobylchenko Vadym Volodymyrovych
    Об’єктом дослідження є соціальна компетентність особистості старшого дошкільника. Предмет дослідження – особливості розвитку соціальної компетентності старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку. Мета дослідження – теоретичне та емпіричне вивчення особливостей розвитку соціальної компетентності серед старших дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку та виявлення умов оптимізації її формування. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі проаналізовано теоретичні засади розвитку дошкільників із порушеннями інтелектуального розвитку. У другому розділі розкрито методику вивчення соціальної компетентності дошкільників з порушеннями інтелектуального розвитку. У третьому розділі обґрунтовано й визначено ефективність застосування програми з розвитку соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень 2021 р., м. Суми); під час участі у VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 62 сторінки, з них – 53 сторінки основного тексту, 44 джерела.
  • Документ
    Формування риторичної культури майбутніх працівників закладів інклюзивної освіти
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Данко Юлія Миколаївна; Danko Yuliia Mykolaivna; Будянський Дмитро Васильович; Budianskyi Dmytro Vasylovych
    Об’єкт дослідження − процес підготовки до професійної діяльності майбутніх працівників закладів інклюзивної освіти. Предмет дослідження − система науково-методичного забезпечення розвитку риторичної культури майбутніх працівників закладів інклюзивної освіти. Мета дослідження – з’ясувати роль риторичної культури у професійній діяльності корекційного педагога та визначити найбільш ефективні методи формування цієї якості. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні засади процесу розвитку риторичної культури майбутніх працівників закладів інклюзивної освіти, а саме місце педагогічної риторики у системі підготовки фахівця галузі освіти, сутність і структуру риторичної культури корекційного педагога, а також виконавський компонент цієї системної якості. У другому розділі представлено методичні аспекти розвитку риторичних якостей майбутніх працівників закладів інклюзивної освіти в процесі підготовки до професійної діяльності, зокрема можливості тренінгу, використання сучасних технологій та електронних освітніх ресурсів, а також хід і результати експериментальної роботи. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів та публікації. Окремі результати дослідження були представлені на двох конференціях: VIII Міжнародній заочній студентській науково-практичній конференції «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 р., СумДПУ ім. А.С. Макаренка), VII Міжнародній заочній студентській науково-практичній «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., СумДПУ ім. А.С. Макаренка). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 77 сторінок, з них – 64 сторінки основного тексту, 1 таблиця, 56 джерел.
  • Документ
    Моральне виховання учнів молодших класів з порушеннями інтелекту засобом фольклорних творів
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Демченко Оксана Олександрівна; Demchenko Oksana Oleksandrivna; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
    Об'єктом дослідження є процес морального виховання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку молодшого шкільного віку. Предмет дослідження – моральне виховання учнів молодших класів з порушеннями інтелекту засобом фольклорних творів. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи морального виховання молодших школярів із порушеннями інтелекту. Здійснено науково-педагогічний аналіз поняття «моральне виховання», досліджено психолого-педагогічні особливості молодших школярів із порушеннями інтелектуального розвитку, розглянуто фольклор, як педагогічний інструмент морального виховання учнів із інтелектуальними порушеннями. У другому розділі описано критерії та рівні стан моральної вихованості в учнів із інтелектуальними порушеннями на констатувальному етапі експерименту, висвітлено методику проведення констатувального дослідження та її результати. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито вплив фольклорного гуртка на стан моральної вихованості учнів зазначеної категорії, висвітлено особливості організації фольклорного гуртка в умовах інклюзивного навчання, розроблено методику проведення корекційно-виховних занять на моральну тематику на фольклорному матеріалі, здійснено експериментальну перевірку результатів формувального експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 118 сторінок, з них – 86 сторінка основного тексту, 2 таблиці, 3 рисунки, 83 джерела.
  • Документ
    Організаційні засади робота асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Дранковський Олександр Едуардович; Drankovskyi Oleksandr Eduardovych; Бондаренко Юлія Анатоліївна; Bondarenko Julia Anatoliyivna
    Об’єктом дослідження є освітній процес в класі з інклюзивним навчанням закладу загальної середньої освіти. Предмет дослідження - організаційні засади роботи асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням. Мета дослідження -дослідити та розкрити організаційні засади роботи асистента вчителя класу з інклюзивним навчанням закладу загальної середньої освіти. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретико-методичні засади організації роботи асистента вчителя класу з інклюзивним навчанням, дано визначення основних понять, розкрито сучасні підходи в роботі асистента вчителя. У другому розділі обґрунтовано й розкрито специфіку участі асистента вчителя класу у роботі консиліуму в закладі освіти, діяльності асистента вчителя у роботі з батьками учнів класу, ролі асистента вчителя у складанні індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, участі асистента вчителя в освітньому процесі на прикладі уроків математики. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Апробація результатів здійснювалася шляхом участі в V Міжнародної науково-практичної конференції для студентів та молодих учених, яка пройшла 19-20 травня 2021 року. Основні результати дослідження висвітлено у публікації: «Соціальна та академічна інклюзія у європейській та вітчизняній вищій освіті» у збірнику наукових праць «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ: ІМІДЖ, МОБІЛЬНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ». Загальний обсяг роботи – 88 сторінок, з них – 74 сторінок основного тексту, 5 таблиць, 93 джерела.
  • Документ
    Підвищення професійної компетентності асистента вчителя закладу загальної середньої освіти
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Прядко Любов Олексіївна; Priadko Liubov Oleksiivna; Заблоцька Карина Геннадіївна; Zablotska Karyna Hennadiivna
    Об’єкт дослідження – професійна компетентність асистента вчителя закладу загальної середньої освіти. Предмет дослідження – підвищення професійної компетентності асистента вчителя закладу загальної середньої освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність форм підвищення професійної компетентності асистента вчителя закладу загальної середньої освіти. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі визначено поняття «професійна компетентність асистента вчителя» закладу загальної середньої освіти, розкрито структуру і специфіку професійної компетентності асистента вчителя закладу загальної середньої освіти. У другому розділі з’ясовано труднощі в роботі асистента вчителя закладу загальної середньої освіти, описано критерії, рівні сформованості професійної компетентності асистента вчителя закладу загальної середньої освіти. У третьому розділі обґрунтовано й розкрито форми підвищення професійної компетентності асистента вчителя закладу загальної середньої освіти та проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі», що відбулася 24 листопада 2021 року на базі кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Навчально-наукового інституту педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка; на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особистісно-професійна компетентність педагога: досвід, проблеми, перспективи», що відбулася 25 листопада 2021 року на базі комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 87 сторінок, з них – 73 сторінок основного тексту, 3 рисунки, 4 таблиць, 105 джерел.
  • Документ
    Pозвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в процесі сценічно-театралізованої діяльності
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Заїка Яна Володимирівна; Zaika Yana Volodymyrivna; Будянський Дмитро Васильович; Budianskyi Dmytro Vasylovych
    Об'єкт дослідження – процес розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку із особливими освітніми потребами. Предмет дослідження – сценічно-театралізована діяльність як ефективна технологія розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку із особливими освітніми потребами. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні ефективності процесу розвитку творчих здібностей молодших школярів із особливими освітніми потребами засобами сценічно-театралізованої діяльності. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні засади процесу використання здобутків сценічно-театралізованої діяльності в інклюзивній освіті, а саме психолого-педагогічні підходи до розуміння сутності та структури творчих здібностей, етапи виникнення і розвитку інклюзивного театру, питання використання можливостей сценічно-театралізованої діяльності в інклюзивній освіті. У другому розділі представлено методичні аспекти розвитку творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в процесі сценічно-театралізованої діяльності, технологію організації роботи театрального колективу для дітей з особливими освітніми потребами, результати експериментальної перевірки ефективності сценічно-театралізованої діяльності у процесі розвитку творчих здібностей молодших школярів. У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів та публікації. Окремі результати дослідження були представлені на двох конференціях: VIII Міжнародній заочній студентській науково-практичній конференції «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 р., СумДПУ ім. А.С. Макаренка), VII Міжнародній заочній студентській науково-практичній «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., СумДПУ ім. А.С. Макаренка). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях. Загальний обсяг роботи – 75 сторінок, з них – 64 сторінки основного тексту, 3 таблиці, 61 джерело.
  • Документ
    Педагогічні умови соціалізації молодших школярів з інтелектуальними порушеннями
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Захарченко Юлія Миколаївна; Zakharchenko Yuliya Mykolayivna; Кобильченко Вадим Володимирович; Kobylchenko Vadym Volodymyrovych
    Об'єктом дослідження є процес соціалізації учнів із порушеннями інтелектуального розвитку молодшого шкільного віку. Предмет дослідження – педагогічні умови соціалізації молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження. У першому розділі висвітлено теоретичні основи проблеми соціалізації дітей із порушеннями інтелекту молодшого шкільного віку. Досліджено трактування поняття «соціалізація» у вітчизняній та закордонній науковій спільноті. Вивчено психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями інтелектуального розвитку молодшого шкільного віку. Опрацьовано фактори соціалізації дітей означеної категорії. У другому розділі вивчено стан соціалізованості молодших школярів із інтелектуальними порушеннями на констатувальному етапі експерименту. Описано критерії та рівні визначення стану соціалізованості учнів означеної категорії, розроблено методику проведення констатувального дослідження та описано його результати. У третьому розділі проведено експериментальну перевірку ефективності умов, програми та моделі соціального розвитку молодших школярів із порушеннями інтелекту. Визначено педагогічні умови соціалізації молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Розроблено програму та модель соціального розвитку дітей з порушеннями інтелекту молодшого шкільного віку та висвітлено результати формувального експерименту У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження. Апробація результатів дослідження здійснено на: VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (25 листопада 2020 року, м. Суми); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 року, м. Суми). Загальний обсяг роботи – 95 сторінок, з них – 76 сторінок основного тексту, 6 таблиць, 9 рисунків 2 таблиці, 75 джерел.