Геній у факторі часу: літературознавчо-критичний дискурс творчої постаті Тараса Шевченка в другій половині ХІХ– ХХ століть

Анотація
Статтю присвячено дослідженню поетичного феномена Тараса Шевченка в літературно-критичній думці в другій половині ХІХ-ХХ століть. Творчий феномен Тараса Шевченка продовжує активно породжувати системи наукових інтерпретацій, а часова дистанція тільки сприяє глибшому осягненню магічної сили образного світу текстів, спростуванні часом стійких стереотипів, наукових суджень і оцінок. Наголошено, що П. Куліш одним із перших указав на природу геніальності поетового таланту. Критик часто вдавався до апологетичних оцінок доробку поета, не раз підкреслював духовну суть його творів, однак глибини творчої індивідуальності розглядав крізь призму своєї концепції, із позицій власної радикальної історіософії не завжди сприймав гостроту психологічного й соціального конфлікту у творах. Дослідницький доробок наступників поглиблював знання про онтологічні глибини та духовний потенціал творів генія. Подальші дослідники по-своєму доповнювали шевченкознавчу науку, у різні періоди вдавалися до розгерметизації текстуального простору. Шевченкознавство прямо чи опосередковано зазнавало ідеологічних втручань і вдавалося до створення стереотипів. Постать Т. Шевченка ще в другій половині ХІХ століття сакралізувалася в усній народній творчості та свідомості читачів, а трохи пізніше набула рис месіанства. У другій половині ХХ століття класично-міфологічний погляд на творчість поета та природу його таланту запропонували Гр. Грабович і О. Забужко. Кожна літературна епоха продукувала свій образ поета, у його геніальності прагнула віднайти відповіді на духовні запити свого часу. Так з’являлися стереотипи, що існували не одне десятиліття, в основі яких домінувала сакралізація чи профанація образу поета-генія. Сучасні міфологічні підходи до творчості Т. Шевченка суттєво доповнили розуміння геніальної природи таланту поета, про що вперше констатував ще П. Куліш, проте остаточно її не вичерпали.
The paper explores poetical phenomenon of Taras Shevchenko in literary and critical discourse during second half of 19th – 20th centuries. Creative phenomenon of Taras Shevchenko continues to actively generate systems of scientific interpretations, and temporal distance encourages more profound comprehension of magical force of figurative world of texts, refuting stable stereotypes, scientific arguments and valuations by time. It is emphasized that P. Kulish was among the first to reveal the nature of genius of the poet’s talent. The critic used to give apologetic evaluations to the poet’s works, repeatedly highlighting spiritual essence of his works, but looked at the depth of creative individuality through the realms of his own conception rooted in his radical historiosophy, he did not perceive the severity of psychological and social conflict in Shevchenko’s works. Research works of other literary critics deepened the knowledge on ontological depths and spiritual potential of the genius’s works. Further enquiries supplemented the Shevchenko studies in their own ways, attempting to reveal textual space in different ways throughout various periods. Shevchenko studies encountered either direct or indirect ideological intrusions and suffered from creation of stereotypes. Shevchenko as a figure remained sacralized in folklore and readers’ consciousness during the second half of the 19th century and later acquired a character of messiah. In the second half of the 20th century G. Grabovych and O. Zabuzhko suggested classical mythological view on the poet’s work and nature of his talent. Every literary epoch produced its own image of the poet in his geniality, strived to find answers to spiritual demands of time. Thus, the stereotypes were created, which existed throughout decades and were based on sacralization or profanation of the poet-genius image. Contemporary mythological approaches to Shevchenko’s works completed the understanding of genius nature of the poet’s talent, which was first constated by P. Kulish, but still was not revealed it in its entirety.
Опис
Ключові слова
творчий феномен, літературознавчий дискурс, геніальність, літературна критика, creative phenomenon, literary discourse, genius, literary criticism
Бібліографічний опис
Кириленко, Н. І. Геній у факторі часу: літературознавчо-критичний дискурс творчої постаті Тараса Шевченка в другій половині ХІХ–ХХ століть [Текст] / Н. І. Кириленко, В. М. Владимирова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. – 2019. – № 43. – С. 28–31. – DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2019.43.1.7.
Зібрання