Наукові видання
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові видання за Автор "Баранцев Ярослав"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Актуальний стан використання imparfait du subjonctif у французькій мові(2021) Баранцев Ярослав; Barantsev Yaroslav; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaПодана науково-дослідницька робота присвячена вивченню актуального стану використання часової форми дієслова imparfait du subjonctif у французькій мові на базі соціолінгвістичного інструментарію. Мета роботи – дослідити лінгвопрагматичні характеристики форми imparfait du subjonctif у французьких джерелах різних стилів, визначити актуальне ставлення до них жителів Франції за допомогою соціолінгвістичних підходів, а також перспективи її розвитку та функціонування в писемному й усному мовленні. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: продемонструвати результати критичного аналізу наукової літератури, присвяченої актуальним аспектам у використанні форми imparfait du subjonctif у французькій мові; дослідити вживання imparfait du subjonctif у різних стилях мовлення, зокрема художньому, публіцистичному, офіційно-діловому, науковому та розмовному; пояснити динаміку вживання форми imparfait du subjonctif у мовленні різних стилів; оцінити ставлення носіїв французької мови до вживання imparfait du subjonctif у мовленні. У процесі дослідження встановлено, що імперфект кон’юнктива в сучасній французькій мові зазнає певного відродження, його використання тепер умотивовується не лише літературною традицією, але й цілою низкою відтінків значення, які він може мати залежно від комунікативної ситуації. Ставлення жителів Франції до цієї форми доволі прихильне навіть попри все-таки незначну її поширеність у розмовному мовленні.Документ Особливості перекладу оптативних речень французької мови українською (на матеріалі художньої літератури)(2020) Баранцев Ярослав; Barantsev Yaroslav; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaПодана науково-дослідницька робота присвячена дослідженню особливостей перекладу оптативних речень французької мови українською у світлі нагромаджених теоретичних знань у царині граматики та перекладознавства. Робота актуальна, тому що в ній по-новому висвітлено засади інтерпретаційно-породжувального дискурсу в контексті модальности як універсалії та наявних міжмовних зв’язків. Мета роботи – дослідити особливості та принципи перекладу оптативних речень художньої франкомовної літератури українською на основі типологійного та функціонально-семантичного підходів. Для досягнення поставленої мети розв’язано такі завдання: подати вичерпний граматичний опис оптатива в системах української та французької мов; визначити критерії, за якими класифікують українські та французькі оптативні речення; дослідити способи й особливості перекладу французьких оптативних конструкцій українською мовою на основі перекладознавчої методології; установити закономірності інтерпретації окремих сталих оптативних висловлень. У праці застосовано описовий, зіставний, компонентний і почасти кількісний методи. Реалізація модального потенціалу оптатива в реченнях привертає дедалі більшу увагу дослідників. Установлено, що наукові погляди на оптатив у французькій та українській граматиках розвивалися в бік виокремлення його врівні з іншими способами дієслова. У праці наведено різноманітні типології оптативних висловлень, серед яких вирізняється структурно-семантична класифікація О. Корді, що передбачає наявність п’ятьох типів таких речень. Аналіз зібраного емпіричного матеріалу дав змогу визначити принципи, яких дотримано в процесі перекладу оптативних речень із творів художньої літератури французькою мовою.Документ Фемінітиви в українській і французькій мовах: актуальний стан уживання(2019) Barantsev Yaroslav; Баранцев Ярослав; Божко Ірина Сергіївна; Bozhko Iryna SerhiivnaПодана науково-дослідницька робота присвячена вивченню словотвірного та функціонального потенціалу фемінітивів в українській і французькій мовах. Робота актуальна, тому що подає найновіші відомості про стан використання фемінітивів у Франції та Україні, різноплановий опис цих назв у контексті їхньої особливої активізації впродовж останнього десятиліття. Мета роботи – дослідити динаміку та принципи творення фемінітивів в українських і французьких джерелах різних стилів, а також ставлення до них жителів України та Франції. Для досягнення поставленої мети розв’язано такі завдання: описати словотвірні типи іменників із модифікаційним значенням жіночої статі, притаманні французькій і українській мовам; визначити продуктивність тих чи тих засобів творення фемінітивів обох мов; дослідити поширеність різних словотвірних типів у мові преси та в текстах офіційно-ділового стилю мовлення; пояснити можливі причини за певних умов обмеженого користування цими найменуваннями; оцінити актуальне ставлення носіїв мови з України та Франції до практики використання фемінітивів. У праці застосовано описовий, зіставний і почасти кількісний методи, а також методи опитування (анкетування), спостереження, вивчення документальних джерел. У процесі дослідження встановлено, що в українській і французькій мовах існують моційні деривати з різноманітними суфіксами, які відрізняються наявністю чи відсутністю певних конотацій, що зумовлює їх розподіл за різними сферами вживання. З уваги на позамовні чинники фемінітиви виходять за межі лише розмовного стилю мовлення й стають надбанням інших стилів: публіцистичного й офіційно-ділового. Ставлення жителів України та Франції до присутності фемінітивів у різних функціональних стилях неоднакове.