Статті
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Статті за Автор "Betsenko Tetiana Petrivna"
Зараз показуємо 1 - 12 з 12
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ До питання про мовостиль Олени Теліги(2018) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaСтаття присвячена аналізові різнорівневої мовно-стильової організації поетичних текстів О. Теліги. Увагу приділено характеристиці фонічних, лексичних, синтаксичних ознак поетичних творів митця. Зроблено спробу в загальних рисах окреслити специфіку творчої манери художника слова.Документ Концепт воля в українському народному героїчному епосі (думах)(2017) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті розглянуто семантику концепту воля та мовнообразні способи його реалізації в народних думах. Мета дослідження - з’ясувати семантику концепту воля, засвідченого в текстово-образній системі народних дум. Об’єктом спостереження обрано мову думового епосу, предметом - концепт воля як ядерний складник концептосфери аналізованих творів. Значущість пошуків, здійснюваних у такому напрямкові, зумовлена тим, що з’ясування семантики концептів дасть змогу осмислити витоки, призначення, естетику творів думового епосу, пізнати їхню оригінальність як творів героїко-епохальних, а також усвідомити мовнообразний феномен аналізованих фольклорних пам’яток в історії української мови. Обгрунтовано, що поетична інтерпретація поняття воля в національному її розумінні виникла як наслідок різноманітних переживань: власне особистих і суспільно-політичних. Концепт воля в думах реалізується в таких поняттях, що в основі своїй мають зв’язок безпосередньо з волею - незалежністю, свободою. Передусім воля пов’язується з поняттями неволя - відсутність волі, невільник - особа, що має відношення до волі (не має її), визволяти - дія, пов’язана із здобуттям волі. Зазначені поняття творять концептосферу номена воля. З’ясовано, що концепт воля - як провідний, базовий концепт героїчного епосу, як складник національно-мовної картини світу - реалізується по-різному: як абстрактне найменування (воля, неволя') і як найменування дії (визволяти) та суб’єкта дії (невільник)', названі одиниці формують концептосферу поняттєвої домінанти воля.Документ Краєзнавча діяльність у сучасному освітньо-виховному процесі: теоретичні поняття(2018) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana Petrivna; Підопригора Ю. О.; Pidopryhora Yu. O.У статті зроблено спробу з’ясувати роль краєзнавчої роботи у сучасному освітньо-виховному процесі в навчальних закладах усіх рівнів. Розглянуто зміст понять теоретичного блоку: краєзнавчий світогляд, краєзнавча свідомість, краєзнавче чуття, краєзнавчі знання, краєзнавчий смак, краєзнавчі здібності. Обґрунтовано доцільність їх формування у молодого покоління.Документ Мова поетичних творів Ігоря Калинця: фоностилістичний рівень(2018) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana Petrivna; Волошина В. В.; Voloshyna V. V.У статті в деталях з’ясовано специфіку звукової будови поетичних текстів Ігоря Калинця. Розглянуто стилістичні функції звукових компонентів у організації віршових творів. Визначено основні індивідуально-авторські риси використання фоностилістичних засобів у мовотворчості Ігоря Калинця.Документ Мова фольклорних пісенних пам’яток у науково-дослідних студіях Світлани Яківни Єрмоленко(2017) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті розглянуто науковий доробок С.Я. Єрмоленко, присвячений висвітленню проблем мови фольклорно-пісенних пам’яток. Схарактеризовано досягнення вченого в означеній галузі наукових знань. Осмислено внесок дослідника в розбудову вітчизняних лінгвофольклористичних студій.Документ Природа художньо-образної організації поетичного тексту: закон звукової гармонії(2016) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті подано спроби обґрунтувати сутність закону звукової гармонії поетичного тексту, визначити його природу, сформулювати основні положення й з’ясувати специфіку дії цього закону, схарактеризувати загальні умови реалізації, на конкретних прикладах показати можливості фонічних одиниць мови в максимальній гармонізацій структури тексту (зовнішнього та внутрішнього його рівнів); довести, що мінімальні одиниці мови (звуки) володіють потенційною здатністю естетизувати зміст повідомлюваного.Документ Семантика і поетика слова-образу глечик у віршовій мові Василя Голобородька(2018) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті засвідчено спробу розглянути особливості мовно-образної організації поетичних творів В. Голобородька. Проаналізовано семантику та емоційно-експресивне забарвлення номена на позначення предмета посуду глечик. Обґрунтовано змістову вагу та конотативні відтінки лексеми глечик у поетичному слововживанні. З’ясовано, що номен глечик у поетичній інтерпретації В. Голобородька пов’язаний із традиційною культурою побуту українців.Документ Структурно-семантичні й стилістичні функції періоду в українських народних думах(2019) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaДля таких широкомасштабних епічних творів, як думи, що відзначаються монументальним описовим стилем, докладним зображуванням подій і пластикою, закономірними є конструкції з періодом, які реалізують розгорнуту, багатокомпонентну, гармонійно організовану синтаксичну побудову, що характеризується цілісністю теми, повнотою і динамізмом змісту, елементами образності і широкими асоціативними зв’язками. Суттєвим для осмислення мовно-стильової організації дум є з’ясування специфіки функціонування в означених текстах періодичних конструкцій. У статті розглянуто періодичні конструкції як структурно-стилістичні елементи текстової організації народних дум. Подано дефініцію періоду. Охарактеризовано різновиди означених структур. З’ясовано їхні стилістичні функції. З’ясовано, що конструкції з періодами реалізують універсальний прийом стилістичного, художньо-образного вираження думки, який базується на семантичній цілісності, визначеному структурному оформленні та своєрідній інтонаційній завершеності. Вкотре спостережене «переломлення» в одному комплексі (макрознак) кількох площин (граматична, семантична, стилістична) свідчить водночас про універсальність мови як знакової системи і мовлення – як конкретної реалізації цієї знакової системи. Періодичні конструкції виступають ознакою книжної мови. Функціонування їх у думах, власне побудова дум на основі періодичних структур засвідчують прямий зв’язок досліджуваних творів із книжними джерелами. Період – насамперед універсальний стильовий прийом моделювання художніх текстів, що виявився провідним у конструюванні думового мовленнєвого універсуму. Надзвичайна вага періодичних структур у думах зумовлена тим, що думи призначалися для усномовного виголошення. Така властивість періодичних структур, як потенційна здатність створювати урочисто-піднесений, величний колорит оповіді, цілком адекватна стильовій організації дум. Неабияку роль тут відігравала притаманна періодичним конструкціям специфічна інтонаційна універсальність. Періодична мова в думах – чинник не тільки стильовий, а й стилістичний. Стилістична вага конструкцій із періодом зумовлена трьома нерозривно пов’язаними чинниками, що виступають у тісній взаємодії і дають підстави зараховувати періоди до текстово-образних універсалій: структурним оформленням, семантикою та інтонацією, у результаті чого витворюються найрізноманітніші як зі структурного, так і з ідейно-змістового погляду інтонаційно завершені конструкції, що характеризуються певним емоційно-експресивним забарвленням, здатні викликати відповідні емоції, почуття у слухачів.Документ Структурно-семантичні типи безсполучникових складних речень у романі В. Шкляра «Маруся»(2018) Горпинченко О. М.; Horpynchenko O. M.; Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaСтаттю присвячено проблемі аналізу природи складних безсполучникових речень, засвідчених у мові художньої літератури. Матеріалом для спостереження обрано роман В. Шкляра «Маруся». З’ясовано базові критерії визначення структурно-семантичних типів БСР. Розглянуто різновиди складних безсполучникових речень, що характерні для мовотворчості письменника.Документ Субстантивні текстово-образні універсалії як мовно-естетичний феномен (на прикладі народного героїчного епосу)(2019) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaУ статті подано спробу схарактеризувати природу субстантивних текстово-образних універсалій. Субстантивні текстово-образні універсалії структурно представлені складними іменниками. На прикладі народного героїчного епосу (дум) розглянуто різновиди означених структур, установлено їх ознаки, з’ясовано стилістичні функції. Залежно від семантики й функції компонентів, субстантивні текстово-образні універсалії поділено на такі підгрупи: 1. Універсалії, які складаються зі слів-синонімів, що позначають одне й те саме поняття. 2. Універсалії, компоненти яких співвідносяться один з одним як родові й видові (це слова типу «означуване + означення (прикладка)»). 3. Універсалії, компоненти яких називають різні, але близькі явища (це так звані парні зближення сумарного характеру). 4. Текстово-образні субстантивні універсалії, один із компонентів яких щодо другого виконує атрибутивну функцію. 5. Текстово-образні субстантивні універсалії, один із компонентів яких називає частину від цілого. Установлено, що думи, продовжуючи традицію фольклорного слововживання, засвідчують використання складних іменників, – текстово-образних універсалій, специфікою яких є рівноправність, незалежність компонентів, для творення єдиного структурно-семантичне цілого, що дає назву третьому поняттю. З’ясовано, що особливістю мовної організації дум як творів фольклорних є функціонування в них складних топонімів (ойконімів, гідронімів), де власні назви є своєрідними прикладками при словах із просторовою семантикою «город», «місто», «лиман», «ріка», «море», «долина», «могила» тощо. Подібні складні назви – текстово-образні універсалії – тим показові, що побудовані способом інверсійного (зворотного) порядку розташування компонентів: власна назва, що виноситься на перше місце, потрапляє в центр уваги: так підкреслюється суспільно-історичне значення того чи іншого географічного об’єкта, наголошується на вагомості подій, що пов’язані з місцем, позначуваним тим чи іншим топонімом. Думи засвідчують використання субстантивних текстово-образних універсалій, у яких одним із компонентів є прикметник. Особливістю цих складних утворень є ще те, що вони є редуплікованими одиницями. Повтор кореневої частини як основної, стрижневої в слові, такої, що передає лексичне значення і є носієм семантики споріднених слів, зумовлює загострення уваги на певній деталі – ознаці, спричиняючи конденсацію почуттів, здебільшого негативних. Виразовими в мовній організації дум є складні іменники фольклорного походження, утворені на основі зближень синонімічних слів. У таких єдностях один синонім, завдяки додатковому емоційно-змістовому відтінку, наявному в семантичній структурі, підсилює, конкретизує значення іншого. Субстантивні текстово-образні універсалії – естетично наповнені одиниці.Документ Термін «текстово-образна універсалія» в лінгвістичному уснословеснознавстві(2016) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana Petrivnaу статті розглянуто співвідношення термінів формула і текстово-образна універсалія стосовно лінгвістичного аналізу фольклорних текстів. Обґрунтовано доцільність уживання останнього. Подано спробу охарактеризувати обидва термінопоняття.Документ Художньо-виражальні прикмети фонічної організації поетичної мови П. Тичини(2017) Беценко Тетяна Петрівна; Betsenko Tetiana PetrivnaСтаття присвячена розглядові специфіки ідіостилю Павла Тичини. Приділено увагу аналізові фоностилістичної організації поетичних творів митця. Схарактеризовано художньо-виражальні можливості звукових одиниць. Зокрема, з’ясовано емоційно-експресивне та смислове навантаження звукоповторів (асонансів, алітерацій) у текстах поезій, описано асоціативно-символічні зв’язки фонічних елементів. Осмислено функції фонічних мікроодиниць, звукових слів у створенні стилістичної тональності тексту, реалізації задуму автора. Звернено увагу на використання стильового прийому звукової гри, характерного для творчої манери майстра слова. Обгрунтовано синкретизований характер художньо-виражальних засобів усіх рівнів мови в ідіостилі Павла Тичини.