Статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 112
  • Документ
    Using Trend Models for Analysis and Forecasting Basic Demographic Indicators (case study of Sumy Region, Ukraine)
    (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2024-01-02) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Пшенична Любов Василівна; Pshenychna Liubov Vasylivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych;
    Стаття присвячена аналізу динаміки чисельності та природного руху населення в Сумській області та можливостей трендових моделей, які відтворюють тенденції розвитку названих вище показників за роки незалежності і які можуть бути використані для прогнозування їх розвитку. Це прогнозування ґрунтується на з’ясуванні тенденцій динаміки демографічних показників протягом 1990-2021 років. Всі розрахунки та обчислення, а також графічні побудови отримано за допомогою можливостей комп’ютерної програми Microsoft Excel 2021. Варто відзначити, що демографічна ситуація, яка склалася в Сумській області на початок 2022 року, була чи не найскладнішою у національному демографічному вимірі; війна ж ще більше погіршила її. За багатьма демографічними показниками, що аналізувалися за підсумками 2021 року, регіон утримував найбільш негативні позиції в Україні. Крім того, негативні риси продовжують наростати: за останні 10 років чисельність населення регіону скоротилася на 9,3%, у міського – на 6,3%, а сільського – на 15,4%. Згідно нашого прогнозу, до 2030 року чисельність населення області скоротиться іще на 12% і становитиме приблизно 911 тис. жителів. Прогнозування чисельності сільського населення показало швидші темпи його депопуляції, – до 253,8 тис. осіб або на 18,8%. Крім того, відбудуться негативні зміни в чисельності населення окремих вікових групах. Наприклад, у віковій групі 0-17 років до 2030 року буде перебувати лише 135 тис. осіб, інакше кажучи, кількість дітей та підлітків зменшиться на 17,7%. Центральним моментом є суттєве зменшення рівня народжуваності, яка за прогнозний період скоротиться на 14,5%. Рівень фертильності знизиться на 13,7% і становитиме 0,7 дитини на одну жінку. З іншого боку, вираженою є тенденція до зростання смертності, рівень якої у 2021 році сягнув найвищого значення – 20‰. За нашим прогнозом до 2030 р. передбачається стабілізація смертності населення на рівні на 19,6-19,7‰, а за песимістичним сценарієм – її зростання на 16,2% (до 23,2 ‰). Для моделювання тенденцій природного руху населення добре підходять проста лінійна, логарифмічна, степенева та логістична модель, проте поліномні моделі краще згладжують нерівності вхідного ряду. Адаптивні моделі є більш чутливими до нових даних, а тому з їх допомогою можна обчислювати точніші прогнози. Згідно останніх, до 2030 року темпи депопуляції зростуть на 60%, а її рівень становитиме -25,1‰ на рік. Результати демографічного прогнозу можна використати при оцінці балансу трудових ресурсів у перспективі, плануванні розвитку соціальної сфери, будівництві житла тощо.
  • Документ
    Injuries Among Different Population Age Groups of the Sumy Region
    (Полтавський державний медичний університет, Наукове товариство анатомів, гістологів, ембріологів і топографанатомів України, 2023) Москаленко Микола Павлович; Moskalenko Mykola Pavlovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    У статті представлені дані про травматизм серед населення Сумської області за основними віковими групами: діти (0–14 років), підлітки (15–17 років) і доросле населення (старше 18 років) за період 2010–2019 рр. Проведено аналіз динаміки рівня травматизму за вказаний період часу і загалом для всього населення Сумської області. В роботі використані матеріали Державної служби статистики України, Міністерства охорони здоров’я України, Українського інституту стратегічних досліджень, Обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики м. Суми, Головного управління статистики в Сумській області. Більше 90 % травм різних вікових груп складали рани та поверхневі пошкодження, вивихи і розтягнення, переломи верхніх та нижніх кінцівок, внутрішньочерепні травми, переломи кісток хребта, черепа, тазу. Встановлено зниження травматизму населення всіх вікових груп в Сумській області у 2019 році, яке супроводжувалось зменшенням в структурі частки ран та поверхневих ушкоджень з 41 % до 36 %, вивихів і розтягнень – з 18 % до 13 %. Зафіксовано, що у 2019 році перше місце посідали рани та поверхневі пошкодження, друге – вивихи і розтягнення, третє – переломи верхніх кінцівок. Bстановлено, що кожного року дослідження в обласному центрі рівень травматизму всіх вікових груп був у 2–2,5 рази вище, ніж в районах області.
  • Документ
    Соціальна геоекологія як новий інтеграційний напрям у географії
    (Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 2023-11) Нешатаєв Борис Миколайович; Neshataiev Borys Mykolaiovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    Сучасну двоєдину (інтегральну) географію можна уявити як фундаментальну науку, що вивчає закони, закономірності та процеси формування, функціонування й еволюції в межах ландшафтної сфери взаємопов'язаних просторово-часових просторово-часових природних і соціально-економічних територіальних систем і їхніх складових геокомпонентів й елементів, які перебувають у постійній речовинно-енергетичній взаємодії одна з одною та у геопросторово-економічних та геоструктурних змінах. Звідси й «соціальна геоекологія», як інтегральний прикордонний науковий напрям на стику сучасних інтересів фізичної та суспільно-економічної географії, може принести користь у зміцненні єдності географії.
  • Документ
    Сучасний стан ГІС-діяльності географічної спільноти України під час військових подій
    (Уманський національний університет садівництва, 2022) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Сюткін Сергій Іванович; Siutkin Serhii Ivanovych
    Нині у провідних країнах світу для підготовки викладачів і студентів, а також для ведення науково-дослідницької роботи використовують матеріали освітніх розділів національних геопорталів. В умовах розвитку власної національної інфраструктури геопросторових даних перспективним стане створення освітньої складової геопорталу з географії, яка забезпечить студентів і викладачів інформаційним матеріалом, а також відкриє доступ до бази даних навчально-методичних матеріалів з географічних дисциплін на загальнодержавному і регіональному рівнях.
  • Документ
    Tourism in Ukrainian frontline communities: trends, challenges and development prospects
    (Journal of Geology, Geography and Geoecology, 2023-10) Reimann Mart; Рейманн Март; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Олеся Григорівна; Patsiuk Viktoriia Serhiivna; Пацюк Вікторія Сергіївна; Venherska Natalia Serhiivna; Венгерська Наталя Сергіївна; Kholodok Valentyna Dmytrivna; Холодок Валентина Дмитрівна; Palang Hannes; Паланг Ханнес
    In Ukraine, as a result of Russia's military aggression, tourism has suffered significant losses, and in regions close to or where hostilities are ongoing, it has ceased operations altogether. However, there are many examples in the world where countries have recovered quickly and successfully developed after armed conflicts. Given this, it is necessary to study foreign experience in restoring tourism and to develop the author's own scientific and practical recommendations for the further tourism development in wartime and post-war. The purpose of the article is to highlight new trends and peculiarities in the tourism sphere of the frontline communities of Ukraine (Zaporizhzhia, Dnipropetrovsk, Sumy, Kharkiv and Donetsk regions) during the war and to develop the author's recommendations for its further development, taking into account the primary data of a sociological survey of tourism representatives. The study was based on the results of a sociological survey of tourism business owners, employees of tourist infrastructure and attractions, representatives of tourism NGOs and executive authorities coordinating tourism activities in the frontline territories of Ukraine. The respondents were 144 people from 5 regions of Ukraine: Dnipropetrovs'k, Donetsk, Zaporizhzhia, Sumy and Kharkiv regions. The sociological survey was conducted from February 2 to 15, 2023 by Estonian (Tallinn University) and Ukrainian scientists with the support of the Estonian Research Agency. The purpose of the survey was to identify the peculiarities of the state of Ukrainian frontline communities and the tourism business in the context of the war and prospects for the future. The sociological survey was conducted using the Google form tool on various areas of tourism business activity, such as the peculiarities of the tourism business before the war, the types of tourism practiced in the community before the outbreak of hostilities, changes in tourism after the outbreak of hostilities, problems and threats to the tourism business, prospects and opportunities for tourism development after the war, the greatest benefits for the community in terms of tourism business development during the war and the post-war period, participation in tourism clusters, and the development of tourism business in the community. The computer program Microsoft Excel 2010, Adobe Photoshop 2021 and the program SPSS Statistics V21.0 were used for calculations, computations and graphical constructions. Based on the results of the survey, we suggest ways to restore tourism in the frontline communities of Ukraine after the war.
  • Документ
    Heatwaves’ Characteristics Detected by Heat and Cold Wave Index in Ukraine over the Last Four Decades
    ("HARD" Publishing Company s.c., 2023) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Бабенко Олена Михайлівна; Babenko Olena Mykhailivna
    Метою даного дослідження є аналіз особливостей хвиль тепла в теплий період року як прояву кліматичних змін в Україні. Нашою метою також було визначити, наскільки надійним є індекс хвиль тепла та холоду (HCWI) Європейської обсерваторії посух (EDO), як інструмент для аналізу хвиль тепла. Для визначення частоти та тривалості теплових хвиль використовували порогові значення 90-го процентиля. Аналізувалися дані метеостанцій України з 1980 по 2021 рік. В Україні зафіксовано 83 хвилі тепла (ХТ). При цьому за перший напівперіод (1980-2000 рр.) зафіксовано 29 ХТ, а за другий (2001-2021 рр.) − уже 54 ХТ. Протягом досліджуваного періоду тривалість хвиль тепла зросла. Якщо за 1980-2000 роки середня тривалість ХТ становила 3,8 дня, то за 2001-2021 роки середня тривалість зросла до 4,3 дня. Середня максимальна тривалість теплових хвиль зросла більш суттєво – з 7,4 до 11,5 діб у другій половині періоду спостережень. Інтенсивність спеки оцінювали за екстремумом температури. Середня максимальна температура (1980-2021 рр.) під час спеки в Україні становить 32,2°C. Найгарячіша ХТ за період дослідження мала максимальну добову температуру 41,4°C (2010). Вперше за допомогою HCWI визначено частоту, тривалість та інтенсивність теплових хвиль в Україні. HCWI також можна застосовувати для вивчення змін клімату, визначення періоду посухи, адаптації населення до теплового стресу та системи охорони здоров’я до його наслідків.
  • Документ
    Палеогеографічні умови плейстоцену-голоцену та їх роль у формуванні опільських ландшафтів Сумського Подесіння
    (Львівський національний університет імені Івана Франка, 2023) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    Опілля − особливий тип природних комплексів мішанолісової зони Східноєвропейської рівнини, що є природними безлісними просторами на дренованих вододілах, які межують з піщаними та лісистими заболоченими низинами – поліссями. В межах Сумського Подесіння основна частина опіль приурочена до високого ландшафтно-гіпсометричного ярусу південної частини Шосткинського Полісся (Реть-Шосткинське, Шосткинсько-Івотське, Івотсько-Свигівське межиріччя). Для цього ярусу характерна менша заболоченість, широкий розвиток остепнених борів і суборів, значне посилення ерозійних процесів на більш високих (від 150 до 200 м) місцеположеннях. Поєднання піднесеного дренованого рельєфу та лесоподібного підґрунтового субстрату, дало можливість для формування тут родючих ґрунтів, а в давньослов’янську історичну епоху зумовило появу перших осередків рільничих угідь.
  • Документ
    Природно-заповідні системи і екологічна освіта
    (РЛП "Сеймський", 2023) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Буц Юрій Васильович; Buts Yurii Vasylovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna
    Основним завданням екологічної освіти та виховання в межах функціонуючих природно-заповідних систем є формування у населення сучасних уявлень про роль природно-заповідних територій у збереженні ландшафтного та біорізноманіття, як ключових ділянок забезпечення стабільності національної екомережі та екологічно збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів. Фахівцями з екологічної освіти, що входять до штату працівників об’єктів природно-заповідного фонду, здійснюється цілеспрямована робота з усіма верствами населення задля забезпечення принципу безперервності екологічної освіти та виховання.
  • Документ
    Modern State of Preschool Education in Different Parts of Ukraine
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2022) Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Коновалов Микита Георгійович; Konovalov Mykyta Heorhiiovych; Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    У сучасному суспільстві значно зросла роль соціальних факторів. Освіта необхідна для підвищення інтелектуального та культурного рівня жителів будь-якої країни. Мета статті – проаналізувати сучасний стан дошкільної освіти в різних регіонах України та вказати на регіональні відмінності в доступності послуг дошкільної освіти. У статті аналізується сучасний стан дошкільної освіти в різних регіонах України. Дослідження базувалося на кількох показниках, таких як кількість дітей, охоплених дошкільною освітою, кількість дошкільних закладів у різних регіонах України, рівень охоплення дошкільними закладами та кількість дітей, які фактично відвідують дошкільні заклади, на 100 наявних місць. У регіональному розрізі України досліджено рівень розвитку дошкільної освіти в містах і селі. Також розраховано соціальну щільність дошкільних закладів та індекси як територіальної концентрації, так і локалізації дошкільних закладів у країні. У дослідженні також було проаналізовано соціальну щільність дошкільних закладів. Найбільша соціальна щільність дошкільних закладів характерна для столиці України – міста Києва. Найнижча соціальна щільність послуг дошкільної сфери характерна для Полтавської, Сумської, Чернігівської та Луганської областей. Найбільша концентрація дошкільних закладів спостерігається у м. Києві, а низький індекс територіальної концентрації – у Сумській, Запорізькій, Донецькій та Кіровоградській областях, Херсонській, Чернігівській та Луганській областях. Високі значення індексу локалізації спостерігались у Хмельницькій та Тернопільській областях, Житомирській та Черкаській областях, Вінницькій області, Миколаївській, Закарпатській, Рівненській, Кіровоградській та Волинській областях, а найнижчі значення індексу локалізації – у місті Києві, Харківській області, Луганській та Донецькій областях. Регіони України проранжовано та згруповано за типами за рівнем розвитку дошкільної освіти. За результатами дослідження виділено три типи регіонів. Черкаська, Хмельницька, Вінницька, Київська, Тернопільська та Закарпатська області віднесені до тиру першого типу (високий рівень розвитку дошкільної освіти). Другий тип (середній рівень розвитку дошкільної освіти) включає м. Київ та Житомирську, Рівненську, Миколаївську, Дніпропетровську, Чернівецьку, Сонячну, Херсонську, Кіровоградську, Полтавську та Харківську області. До третього типу (низький рівень розвитку дошкільної освіти) віднесені Волинська, Івано-Франківська, Чернігівська, Львівська, Одеська, Запорізька, Донецька та Луганська області.
  • Документ
    Особливості динаміки та структури забудови міста Суми (1984–2022 рр.)
    (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2023) Борисенко Олександра; Borysenko Oleksandra; Авраменко Віта Василівна; Avramenko Vita Vasylivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    У ході дослідження забудови міста Суми у період з 1984 до 2022 року виокремлено квартали найінтенсивнішої забудови, а саме район озера Чеха, де площа багатоповерхової забудови становить 2.42 км2. Межа забудови, яка у 1984 р. знаходилася на відстані від 100 до 400 і більше метрів від озера Чеха, сьогодні наблизилася фактично впритул до берегів озера. Така ж сама ситуація і з забудовою берегів р. Псел, хоча у 1984 відстань до житлових кварталів становила від 189 м (у районі Харківського мосту) до 578 м (у межах 10-го мікрорайону). Ареал забудови (багатоповерхової та малоповерхової) в районі вулиці Роменська та села Сад становить близько 6,6 км2
  • Документ
    Tropical Nights (1976–2019) as an Indicator of Climate Change in Ukraine
    (IOP Publishing, 2023) Клок Сергій Володимирович; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna; Скиба Ольга Олександрівна; Skyba Olha Oleksandrivna
    У статті наведено результати аналізу кількості, частоти та інтенсивності тропічних ночей в Україні. Ми вибрали такі метеостанції, які розташовані на різних широтах і відповідають півночі, заходу, сходу та півдню, а також центральній частині України. Це було зроблено для того, щоб проаналізувати відмінності тропічних ночей у різних широтах. Також у нас є метеостанції, розташовані приблизно на одній широті, щоб аналізувати, як тропічні ночі змінюються за довготою. Аналізувалися дані метеостанцій за 1976-2019 роки. Можна сказати, що підвищення мінімальної температури повітря влітку спостерігається на всій території України. Це призводить до того, що з середини 1990-х років тропічні ночі починають спостерігатися на сході України та на півдні. Після 2000 року тропічні ночі також почали спостерігатися в центрі і навіть на заході України. Між двома напівперіодами (1976-1997 та 1998-2019) збільшення кількості тропічних нічних явищ на півдні України (до 300 випадків) є значно суттєвішим, ніж збільшення їх кількості на північному заході (до 20 випадків). випадків. Окрім частоти, зростає і інтенсивність тропічних ночей. Трапляються випадки з мінімальною добовою температурою повітря вище 25°С. Досить ефективним виявився аналіз індексів північноатлантичного коливання (NAC) та середземноморського (Каїр-Алжир) у контексті пояснення виникнення тропічної ночі в Україні.
  • Документ
    Використання онлайн-карт в освітньому процесі з фізичної географії України
    (Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, 2022) Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych
    Вивчення курсу фізичної географії України передбачає збагнення великої кількості процесів і явищ, наприклад, погодно-кліматичних чи гідрологічних, картографування вивчення, пояснення чи демонстрація яких вимагає укладання та використання онлайн-карт. За такими картами можна прослідковувати зміни картографічних показників у часі й просторі, проводити дослідження та навчання разом з демонструванням географічних об’єктів і явищ.
  • Документ
    Географія в майбутньому: сутність короткострокової і довгострокової перспективи
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Король Олена Миколаївна; Korol Olena Mykolaivna
    В статті здійснений огляд географічних напрямів – майбутніх професій для студентів географічних спеціальностей. Актуальним є звільнення від низки стереотипів щодо професій майбутніх фахівців в галузі географії, які демонструють однобічне розуміння суспільством географії як науки та напрямків її застосування. На сьогоднішній день географія виходить на новий рубіж завдяки появі нових тенденцій, які дозволяють говорити про перспективи географії майбутнього і про майбутнє в географії випускників географічних спеціальностей. У статті демонструється спроба дати відповідь на питання де і ким можуть працювати випускники географічних спеціальностей, а також розглядається спектр професій пов’язаних із вивченням географії. Представлені актуальні тренди, що допоможуть в близькому майбутньому змінити ставлення суспільства до географії, відійти від стереотипів і підняти географів на новий перспективний рівень затребуваності у суспільстві.
  • Документ
    Використання спеціалізованого програмного забезпечення на уроках географії у старших класах
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2022) Король Олена Миколаївна; Бублик Анна Анатоліївна; Korol Olena Mykolaivna; Bublyk Anna Anatoliivna
    Сьогодення ставить перед багатьма галузями економіки вимоги щодо чіткого переходу до широкого використання геоінформаційних систем (ГІС) для роботи з графічними та тематичними базами даних, що виконує функції моделювання і розрахунку, створення тематичних географічних карт і атласів. Тому шкільна географія не повинна стояти осторонь цих технологій і в старших класах треба вже закладати підґрунтя до вивчення ГІС спрямованого програмного забезпечення. Ресурсами спеціалізованого програмного забезпечення обрані: Google Earth, QGIS, ArcGIS. Впровадження геоінформаційного програмного забезпечення в освітній процес старшої школи при вивченні географії відкриває нові можливості для більш якісної підготовки школярів з географії. Однак, потрібно більше уваги приділяти формуванню змісту уроків географії та методики подання матеріалу. Слід ознайомлювати школярів з функціональними можливостями і продуктивністю існуючих на світовому ринку ГІС програмних пакетів та відкритими програмними продуктами, що можуть бути рекомендовані для використання в освітньому процесі. Необхідно навчити старшокласників представляти інформаційні дані у цифровому вигляді, опрацьовувати цю інформацію завдяки ГІС-технологіям, що допоможе їм зробити правильний вибір у обранні майбутньої професійної діяльності.
  • Документ
    Нозогеографічний аналіз захворюваності населення Сумської області на серцево-судинні захворювання
    (Cognum Publishing House. Manchester, United Kingdom, 2021) Головань Анна Олександрівна; Holovan Anna Oleksandrivna; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Шищук Володимир Дмитрович; Shyshchuk Volodymyr Dmytrovych
    У статті проаналізовано рівень первинної захворюваності населення та поширеності серцево-судинних хвороб серед мешканців Сумської області. Проаналізовано структуру захворюваності населення на дану групу патологій. Встановленo територіальні відмінності щодо первинної захворюваності та поширеності різних нозологічних форм серцево-судинних хвороб. Проранжовано адміністративні одиниці за рівнем захворюваності населення на серцево-судинні хвороби та розраховано індекс накопичення даної групи нозоформ.
  • Документ
    Аналіз сучасних тенденційних змін мінімальної добової температури повітря на території України на фоні глобального потепління
    (Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2022) Клок Сергій Володимирович ;; Klok Serhii Volodymyrovych; Корнус Анатолій Олександрович; Kornus Anatolii Oleksandrovych; Корнус Олеся Григорівна; Kornus Olesia Hryhorivna; Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
    Східні та північно-східні території країни є найбільш активними в плані змін мінімальної температури повітря, особливо це стосується холодного періоду року. У перехідні сезони року спостерігається збільшення активності змін мінімальної температури повітря західних та північно-західних областей, що пов’язано з активізацією відповідних синоптичних процесів. Підвищення температури повітря призводить до збільшення кількості тропічних ночей практично по всій території країни. Слід зазначити, що інтенсивне збільшення їх повторюваності на сході та в центрі країни відбулося іще з середини 90-х років минулого століття. Впродовж останніх десятиліть явище тропічних ночей досить стабільно почало спостерігатись на західних територіях.
  • Документ
    Динаміка водності річки Сули за даними гідрологічного поста міста Ромни у період з 1979 по 2019 роки
    (2022) Данильченко Олена Сергіївна; Клок Сергій Володимирович; Карнаушенко Дмитрій Павлович; Danylchenko Olena Serhiivna; Klok Serhii Volodymyrovych; Karnaushenko Dmytrii Pavlovych
    Стаття присвячена дослідженню динаміки водності річки Сули за даними гідрологічного поста міста Ромни у період з 1979 по 2019 роки. У статті проаналізовано головну кількісну характеристику стоку: витрати води (середньорічні, максимальні та мінімальні). Встановлено, що для середньорічних витрат води річки Сули характерна стійка тенденція до зниження, маловодні роки переважають над багатоводними, а з 1989 року триває маловодна фаза; значення показника максимальних витрат води різко знижується, 65,9% даних вибірки мають значення менше 75,1 м3/с, лише у 1980 році зафіксовано аномально високий показник 540 м3/с; динаміка мінімальних витрат води річки Сули показує також тенденцію до зниження, а за останні 10 років показник мінімальних витрат води значно знизився і середнє його значення за період 2010-2019 рр. становить 0,7 м3/с. У висновку автори зазначають, що тенденція, яку констатують вчені про внутрішньорічний перерозподіл стоку, для річки Сули з 2010 року не прослідковується, наявні всі ознаки маловоддя: зменшуються усі досліджувані кількісні показники стоку.
  • Документ
    Об’єкти геологічної спадщини Cумської області
    (2022-04) Данильченко Олена Сергіївна; Багмет Олександр Сергійович; Danylchenko Olena Serhiivna; Bahmet Oleksandr Serhiiovych
    У статті розглянуто поняття "геологічні об'єкти" та "геосайти" та різні підходи до класифікацій цих об'єктів. Головна увага приділена геосайтам Сумської області, які мають природоохоронний статус та потенційним.
  • Документ
    Особливості гідрологічного режиму річки Ворскли у 2021 році (у межах Сумської області)
    (2022) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
    У статті розглянуто особливості гідрологічного режиму річки Ворскли у межах Сумської області у 2021 році. Оосблива увага приділяється фазам водного режиму та льодовому режиму.
  • Документ
    Оцінка екологічного стану річки Ворскли на ділянці «Климентово-Буймеровка»
    (2022) Данильченко Олена Сергіївна; Danylchenko Olena Serhiivna
    Стаття присвячена оцінці екологічного стану річки Ворскли у межах Сумської області на ділянці «Климентово-Буймеровка». Оцінка екологічного стану річки здійснювалася згідно тест-методики за візуальною оцінкою адаптованої для середньої річки. Встановлено, що річка Ворскла у межах на ділянки «Климентово-Буймеровка» знаходиться переважно у «доброму» та «ще доброму» екологічному стані, а гирлові ділянки приток Ворскли у "задовільному" та "незадовільному" екологічному стані.