Статті

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 227
  • Документ
    Педагогічне партнерство як чинник якісної практичної підготовки майбутніх педагогів в умовах воєнних реалій (досвід узаємодії Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка)
    (2023-09-29) Лук’янова Лариса Борисівна; Lukianova Larysa Borysivna; Лянной Юрій Олегович; Liannoi Yurii Olehovych; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna
    У статті представлено досвід педагогічного партнерства Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка в організації практичної підготовки майбутніх педагогів упродовж 2021-2023 рр., насамперед в умовах воєнних реалій. Проаналізовано законодавчо-нормативну складову практичної підготовки майбутніх вчителів; представлено навчально-методичний супровід практичної підготовки майбутніх педагогів, укладений фахівцями Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка; означено основні змістові напрями проведення фахової практики майбутніх учителів української мови і літератури в умовах воєнних реалій; представлено спільні заходи партнерів, проведені у межах практики бакалаврів та магістрантів спеціальності «014 Середня освіта. Українська мова і література», аспірантів спеціальності «011 Освітні, педагогічні науки». За результатами партнерської взаємодії рекомендовано активізувати партнерську взаємодію закладів вищої педагогічної освіти і стейкхолдерів (роботодавців, експертів та ін.) з метою залучення студентів, магістрантів, аспірантів до інтерактивних форм практичної, дослідницької діяльності у межах практик; налагодити ефективну взаємодію закладів вищої педагогічної освіти з Центрами професійного розвитку педагогів у регіонах, з Державною службою якості з метою залучення досвідчених фахівців у процес практичної підготовки майбутніх педагогів; оновити зміст освітньо-професійних й освітньо-наукових програм підготовки майбутніх педагогів з метою реалізації концентрованої моделі практичної підготовки; здійснювати адаптацію освітніх програм до реалій воєнного часу, до умов дистанційного і змішаного навчання; розробляти інтерактивні форми і методи проходження практик у реальному і цифровому форматі; створювати електронні платформи для проходження практики, висвітлення основних етапів її проходження.
  • Документ
    The Need for New Information Technologies During Foreign Language Learning for the Quality Training of a Specialist
    (2023) Karhut Volodymyr; Кархут Володимир; Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Shumiatska Oleksandra; Шум'яцька Олександра; Palamar Nataliia; Паламар Наталія; Rubliova Natalia; Рубльова Наталія
    New information technologies for learning a foreign language, which are necessary for the high-quality training of a specialist, have been analyzed. The goal of informatization of education is determined, and it is shown as a priority and necessary direction of informatization of society, which has a mandatory priority of applying new information technologies in the education system. Information technologies, improve the study of a foreign language, provide an opportunity for deep and rapid assimilation of vocabulary, learning to write, clarity of pronunciation, dialogic and monologic speech, and improvement of grammatical structures. The peculiarities of distance learning when learning a foreign language are determined. When learning a foreign language, a mandatory element of its quality study is the use of telecommunication technologies in the educational process. The most powerful and effective elements of information and computer technologies during education, essential innovative technologies in the methodology of teaching foreign languages, which should be used by students in higher education, are singled out. For teaching a foreign language, in general, and for stimulating the cognitive activity of students, in particular, it is necessary to use digital tools. Examples of the most important ones are given and recommendations on methods of working with them are offered.
  • Документ
    Звукова парадигма новели Василя Стефаника «Камінний хрест»
    (2023) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    Мета. У статті запропоновано новий погляд на організацію і структуру новели Василя Стефаника «Камінний хрест», що зумовлює з’ясування інтермедіального питання в аналізі відомого твору письменника: єдність словесної і звукової палітри в художньому тексті прози новеліста. Відтак метою статті є вивчення крізь призму однієї новели загальної тенденції творчості Василя Стефаника: синтезу літератури і мистецтва, дослідження методологічних підходів у трактуванні явищ інтермедійності в новелістиці класика нашого національного письменства. Дослідницька методика. Для аналізу використано синтез принципів і методів наукового дослідження, передовсім інтертекстуального, порівняльно-типологічного, інтермедійного, поетологічного та бографічного. Результати дослідження. Потрактування новели Василя Стефаника «Камінний хрест» крізь призму єдності в ній вербального та музично-звукових аспектів сприяє розумінню багатого смислами знаного твору письменника. Тому обраний поетичний аналіз кожної частини «Камінного хреста» є чи не найбільш прийнятним для дослідження текстової тяглості звуків і музики в загальній структурі новели. У процесі дослідження звукової парадигми твору Василя Стефаника доведено його новаторську сутність, стильову своєрідність, модерну поетику, що безумовно позначалися на влучності та потужній енергетиці його словесного оформлення. Наукова новизна. У дослідженні досягнуто нове прочитання тексту новели Василя Стефаника «Камінний хрест», уперше здійснено аналіз її звукового контуру, за допомогою якого розкодовано підтексти і приховані смисли твору. У такому новаторському підході запропоновано свіжий погляд на модерністські шукання українського автора: звук, музика, пісня, танець ідентифікують головного героя Івана Дідуха, загалом психологізують текст твору. Практичне значення. Одержані результати дослідження можуть бути використані у подальшому вивченні творчості Василя Стефаника з позицій сучасного літературознавства, зокрема запропонований інтерпретаційний підхід – один із сегментів поліаспектного потрактування глибокого за змістом твору, що став уже класичним як у сфері освіти, так і в наукових студіях нинішніх дослідників творчості Василя Стефаника.
  • Документ
    «Формат» тіла і неможливість його реалізації в новелі «Інвалідка» Марка Черемшини
    (2022) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    У статті досліджується дискурс тілесності в новелі «Інвалідка» українського письменника кінця ХІХ – початку ХХ ст. Марка Черемшини. Чоловіче й жіноче тіло потрактовується як ключ в осмисленні ідейного спрямування, тематико-проблемного діапазону, сюжетно-композиційної специфіки та образотворчого потенціалу твору. Війну в новелі автор констатує як головну причину нереалізації жіночого й чоловічого тіла, психологічної травми героїв, а також руйнування родини, роду, засад громади.
  • Документ
    Образ заробітчанки в романі Віри Нестерчук «Авантюрки на зеленій траві»
    (2022) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    У статті з’ясовується специфіка художнього відображення образу заробітчанки в романі «Авантюрки на зеленій траві» сучасної письменниці В. Нестерчук. Зауважено, що в основу твору покладено реальні факти з життя авторки твору, досвід її перебування й переживання на чужині, в Чехії, куди головна героїня, українка Ніка, дипломована фахівчиня з пошиття одягу, поїхала на заробітки, сподіваючись на швидке повернення. Гомодієгетичний наратор сприяє різногранній подачі матеріалу, підвищує рівень довіри до викладеного матеріалу, допомагає заглибитися у складний світ переживань героїні, пояснити логіку її мислення і вчинків, збагнути рішучість і переконаність героїні у межових ситуаціях. Інтертекстуальні конструкції, іронія, гумор, чітка архітектоніка твору, а також образи мами, екскурси в минуле, сповідні компоненти роману тощо формують повний і доволі різноаспектний образ головної героїні Ніки. Стоїцизм, терплячість, витримка протагоністка Ніка (як засвідчує підтекстова платформа, що вибудовується навколо образу матері, яка в молодості зазнала долі політичної ув’язненої) частково отримала від мами – так увиразнюється не лише проблема батьків і дітей у творі, а й декодуються засновки характеру головної героїні. Художньо представлений постколоніальний контекст допомагає виявити й потлумачити причинно-наслідкові конструкції, спроєктовані на концепцію героїв, сприймання наративної стратегії, розуміння тематико-проблемного аспекту та жанрової специфіки роману.
  • Документ
    Застосування цифрового методу у викладанні філологічних дисциплін (на прикладі віртуальної лексикографічної лабораторії)
    (Філологія та цифрові технології, 2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Marharyta Volodymyrivna; Надутенко Максим Вікторович; Nadutenko Maksym Viktorovych
    У статті схарактеризовано віртуальну лексикографічну лабораторію «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності» як цифровий інструмент у викладанні філологічних дисциплін. На прикладі віртуальної лексикографічної лабораторії презентовано застосування цифрового методу для викладання філологічних дисциплін, який використано для оброблення та візуалізації цифрової лінгвістичної інформації. Серед методів виділено лексикографічний метод дослідження, розкрито його значення, доцільність застосування, особливості впровадження та подальшого використання у загальноукраїнській та європейській співпраці. Мета запропонованої розвідки − презентація віртуальної лексикографічної лабораторії «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності» у викладанні філологічних дисциплін як одного із основних методів дослідження цифрової лінгвістичної інформації, яку використано для обробки цифрових лінгвістичних ресурсів та для створення відповідних програмних продуктів у межах загальноукраїнської та міжнародної співпраці. Наукова новизна дослідження полягає в практичній пропозиції нових методів навчання у вищій школі. Результати проведеної роботи дали можливість встановити основні методи цифрових лінгвістичних досліджень, які доцільно використовувати для дослідження мовного матеріалу. У групі презентованих методів виділено основні: статистичний, корпусний, лексикографічний метод дослідження, в основі якого теорія лексикографічних систем, та метод штучного інтелекту: машинне навчання, глибоке навчання, нейромережі.
  • Документ
    Українсько-Польське партнерство в галузі освіти: академічний дискурс
    (2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna; Фаст Ольга Леонідівна; Fast Olga Leonidivna
    Схарактеризовано українсько-польське партнерство як пріоритет інтернаціоналізації у сфері сучасної освіти й науки, як чинник поступу педагогічної науки на основі конструктивної взаємодії українських і польських закладів освіти і наукових установ. Доведено, що українсько-польське партнерство уможливлює формування і розвиток цінностей наукової діяльності в освітньо-науковому просторі, академічної культури, утвердження пріоритетних академічних традицій у європейському дискурсі. Представлено досвід педагогічного й освітнього партнерства двох європейських країн у системі взаємодії «педагогічний коледж – університет – наукова установа» крізь призму багаторічної творчої, наукової, освітньої, дослідницької співпраці. Узагальнено результати українсько-польського партнерства у межах діяльності закладів освіти різних регіонів України і наукових установ під егідою Національної академії педагогічних наук України. Схарактеризовано найвагоміші здобутки у поступі українсько-польського партнерства, результати професійної комунікації науковців і викладачів, що підтверджено проведенням українсько-польських / польсько-українських форумів у співпраці з польськими дослідницькими і освітніми установами. На сучасному етапі розвитку й інтенсивного саморозвитку педагогічної науки, що базується на процесах інтеграції та диференціації, активізується поява нових галузей педагогічного знання, педагогічні субдисципліни (порівняльна педагогіка, педагогіка праці, педагогіка дорослих, соціальна педагогіка, медійна педагогіка та ін.). Водночас педагогіка залишається цілісною, оскільки педагогічні субдисципліни розвиваються у контексті єдиного об’єкта вивчення, об’єднані основними загальнопедагогічними поняттями. Перспективним є вивчення факторів та механізмів саморозвитку педагогіки як науки на основі міждисциплінарного підходу, проблеми професійної підготовки і діяльності вчителя в міждисциплінарному просторі. Вирішення цих проблем потребують спільних творчих зусиль та плідних наукових пошуків українських і польських учених.
  • Документ
    Педагогічне партнерство в умовах воєнних реалій: Досвід взаємодії Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України і Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
    (2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna
    Анотація. У статті схарактеризовано досвід педагогічного партнерства Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка в умовах воєнних реалій (лютий — жовтень 2022 р.). Схарактеризовано результати онлайн-заходів з академічної культури, медіаграмотності, мовної культури для викладачів, студентів, магістрантів, аспірантів, учителів закладів загальної середньої освіти, проведених спільно з Державною службою якості освіти, центрами професійного розвитку педагогів, об’єднаними територіальними громадами, Українським мовно-інформаційним фондом НАН України. Представлено цінні практики співпраці науково-дослідної лабораторії «Академічна культура дослідника» СумДПУ імені А.С. Макаренка з Кафедрою ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» задля популяризації цінностей культурної ідентичності в освітньо-науковому середовищі. Окреслено фахово-методичний напрям діяльності відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літератури СумДПУ імені А.С. Макаренка з метою вдосконалення змісту й методичного інструментарію організації педагогічної практики майбутніх учителів НУШ. Висвітлено результати волонтерських ініціатив з метою професійної підтримки освітян, науковців в умовах воєнного стану.
  • Документ
    Платформа «МЕДІА&КАПСУЛИ» як засіб підвищення рівня медіакультури
    (2022) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Надутенко Маргарита Володимирівна; Nadutenko Margarita Volodymyrivna
    У статті здійснено огляд створення та використання платформи «МЕДІА&КАПСУЛИ» як засобу підвищення рівня медіакультури з метою проведення лінгвістичних досліджень в умовах інформаційної війни. Платформа розроблена освітньо-дослідницьким центром «МЕДІА&ВЧИТЕЛЬський кампус» СумДПУ імені А. С. Макаренка та УМІФ НАН України в межах гранту IREX. Схарактеризовано технічні особливості Віртуальної лексикографічної лабораторії «Мультимедійний словник з інфомедійної грамотності» як складової платформи.У словнику подано терміни (240 одиниць), їхні дефініції, переклад і тлумачення англійською мовою, мультимедіа (аудіо-, відеоконтент) для забезпечення мультимедійної візуалізації інформації з інфомедійним компонентом. В основу концепції платформи покладено принципи інтерактивності, візуалізації, міждисциплінарної інтеграції, текстоцентризму, м’якої інтеграції інфомедійної грамотності. Схарактеризовано підсистему презентації інформації платформи, що розміщується на окремому веб-сервері та містить модулі для взаємодії з користувачем і відображення інформації у вигляді «медіакапсул»: «Медіаграмотність», «Критичне мислення», «Соціальна толерантність», «Стійкість до впливів, фактчекінг», «Інформаційна грамотність», «Цифрова безпека», «Візуальна грамотність», «Інноваційність, розвиток креативності», наповнені медіаосвітнім матеріалом з урахуванням методів медіамоніторингу, медіаспостереження, критичного аналізу медійного продукту.Представлено окремі результати аналізу моніторингу програмного продукту серед здобувачів освіти, майбутніх журналістів, учителів за результатами використання платформи. З’ясовано важливість умінь розрізняти важливі та другорядні деталі медіаповідомлення, працювати з фактами й аргументами, аналізувати фото, постери,інфографіку; розпізнавати типові вербальні та невербальні засоби, які вказують на наявність маніпуляції, пропаганди, прихованого змісту повідомлення; володіти прийомами комунікативної взаємодії у мережевому просторі;набути навичок протидії фейкам, мові ворожнечі; набути умінь міжособистісної комунікації.
  • Документ
    The Cinemapoetics of the Modern Ukrainian Novel: Myroslav Dochynets’ Creative Works
    (2021) Горболіс Лариса Михайлівна; Іщенко Олена; Новиков Анатолій; Марєєв Дмитро; Гричаник Наталія; Horbolis Larysa Mykhailivna; Ishchenko Olena; Novykov Anatolii; Marieiev Dmytro; Hrychanyk Nataliia
    The article presents a review of the Ukrainian literary critics’ works on the relationship between literature and cinema, the relevance and effectiveness of the practice of involving cinematic resources in the literary works of Ukrainian writers of the 20th – early 21st centuries. On the material of the novels “Centenarian. Confession on the Pass of the Spirit”, “Svitovan. Studies under the Tent of the Skies”, “Well-Digger. Diary of the Richest Resident of Mukachevo Dominion”, “Highlander. Waters of Our Lord’s Riverbeds”, “Maftei. Book Written with a Dry Pen” by the contemporary Ukrainian writer M. Dochynets traces the problem of inter-artistic interaction of literature and cinema. The purpose of the research is to single out and analyze film frame, montage, shot, perspective, rhythm as integral elements of the cinematic poetics of M. Dochynets ’prose, which are used in the text to reveal the artistic, aesthetic, philosophical and creative principles of the writer. The study used general scientific (analysis, synthesis, comparison) and literary methods: the systematic approach, hermeneutic method, principles of narratology, intermedia approach. Appealing to the works of O. Chicherin, S. Eisenstein, Yu. Lotman, M. Romm, A. Tarkovsky, etc., the peculiarities of the use of film poetics in the writer’s novels are analyzed. It was found out that in prose by M. Dochynets montage, film frame, shot, rhythm, foreshortening perform intonation-expressive, plot-compositional and characterological functions.
  • Документ
    Новітнє зібрання творів Василя Стефаника
    (2021) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    У статті здійснено огляд тритомного (у чотирьох книгах) ювілейного видання творів українського письменника Василя Стефаника. Констатовано, що зібрані у виданні листи, художні твори (новели, оповідання, поезії в прозі), переклади творів письменника слов’янськими, романо-германськими, а також китайською мовами (що в різний час були надруковані за кордоном і в Україні як відомими, так і маловідомими видавництвами), репринтні видання прижиттєво опублікованих збірок «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900) «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1926), «Твори» (1933). Систематизовані в томах матеріали вигранюють постать Василя Стефаника – талановитого письменника-модерніста, громадського діяча, особистості з вразливою душею і багатим внутрішнім світом.
  • Документ
    Специфіка відтворення образу художника в біографічних творах про Ван Гога
    (2022) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    У статті в порівняльному аспекті досліджується специфіка відображення образу всесвітньо відомого художника Вінсента Ван Гога в романі «Жага до життя» американського письменника І. Стоуна та життєписі «Ван Гог. Іскріння» швейцарського письменника Ф. Пажака. З’ясовано, що в обох творах відомості про життя і творчість Ван Гога представлено повно, в хронологічному порядку, з акцентом на культурний, економічний стан Голландії, Франції, Англії, особливості розвитку світового мистецтва. Інтермедіальний сегмент – один із обов’язкових у творах про життєтворчість художника – у кожному з творів має свою специфіку. У романі І. Стоуна картини Ван Гога подано із зазначенням їхніх назв, із описом їх композиції, кольору, техніки виконання, часом із процесом їх написання тощо. Ф. Пажак представляє мальовану біографію, де авторський текст логічно супроводжується якісно виконаними авторськими графічними малюнками (інколи це копії робіт Ван Гога). Інтертекстуальну та інтермедіальну складові обох творів складають назви населених пунктів, де жив і працював Ван Гог, імена художників, назви творів (живописних, літературних), праць із історії мистецтва, дат, що фіксують події, детально описана творча лабораторія, колоритно наповнені фрагменти психології творчості митця тощо. У подачі образу протагоніста повість «Жага до життя» вирізняється діалогічністю та емоційністю нарації, а життєпис «Ван Гог. Іскріння» – стриманістю представлення матеріалу. У творах І. Стоуна та Ф. Пажака художньо представлено Ван Гога як вразливу, часом суперечливу та неврівноважену натуру, одержиму мистецтвом, як талановитого митця, котрий наполегливо шукав свій стиль, колір (поєднання кольорів), композицію полотна, настроєвість, був переконаний у необхідності чуттєвого відображення свого героя (простого селянина, робітника). Галерея другорядних героїв допомогла письменникам художньо відобразити емоційну складову творчого процесу Ван Гога, внутрішні структури художника, зауважити на складних стосунках протагоніста зі світом.
  • Документ
    Типологія інтернет-ресурсів для розвитку інфомедійної грамотності молоді
    (2022) Друшляк Марина Григорівна; Семеног Олена Миколаївна; Грона Наталія Вікторівна; Пономаренко Наталія Петрівна; Семеніхіна Олена Володимирівна; Drushliak Maryna Hryhorivna; Semenoh Olena Mykolaivna; Hrona Nataliia Viktorivna; Ponomarenko Nataliia Petrivna; Semenikhina Olena Volodymyrivna
    У статті схарактеризовано типологію електронних ресурсів у галузі медіаосвіти, визначено типи електронних ресурсів, які можуть бути успішними для розвитку інфомедійної грамотності учнівської та студентської молоді, проведено експертну оцінку ефективності типів електронних ресурсів для формування інфомедійної грамотності. Медіаосвіту схарактеризовано як процес навчання і самонавчання за посередництва медіа, як науково-освітню сферу діяльності, що спрямована на формування психологічного захисту від маніпуляцій та формування медіаграмотності особистості. Показано, що інфомедійна грамотність характеризується набором маркерів:медіаграмотність, критичне мислення, соціальна толерантність, стійкість до впливів, фактчекінг, інформаційна грамотність, цифрова безпека, уміння запобігати ризикам у комунікації, візуальна грамотність; уміння втілювати ідеї завдяки онлайн-інструментам, уміння використовувати медіа для соціального блага. Обґрунтовано, що розвиткуінфомедійної грамотності значною мірою сприяють Інтернет-ресурси. Проведений аналіз електронних освітніх ресурсів у мережі Інтернет уможливив їх класифікацію: відеоконтент (вебінари, освітні серіали, медіатексти,ютуб-канали тощо); аудіоконтент (подкасти); освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них); текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо); креолізовані ресурси (комікси, дудли, постери, інфографіка тощо); ігровий контент (онлайн ігри); соціальні мережі й дискусійні Інтернет-майданчики; спеціалізовані науково-популярні сайти (сайти наукових лабораторій, громадських організацій; сайти, створені при університетах тощо). Проведено експертну оцінку ступеня потенційного впливу Інтернет-ресурсів на розвиток інфомедійної грамотності. За результатами експертної оцінки найбільш ефективно впливають на розвиток кількості маркерів інфомедійної грамотності освітні платформи (Prometheus, Ed-Era, IREX, 4mamа та подібні до них), відеоконтент (вебінари, освітні серіали, ютуб-канали тощо) і текстові ресурси (онлайн посібники, е-словники тощо).
  • Документ
    Розвиток soft skills майбутніх учителів в умовах закладів фахової передвищої та вищої освіти: міжрегіональний проєкт
    (СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Семеног Олена Миколаївна; Грона Наталія Вікторівна; Semenoh Olena Mykolaivna; Hrona Nataliia Viktorivna
    У статті на основі методів аналізу й узагальнення наукових джерел,педагогічного спостереження окреслено деякі аспекти поняття soft skills, яке фахівці уживають на позначення гнучких навичок, важливих для ефективної адаптації до різних життєвих контекстів. Акцентовано увагу на комунікативний аспект, ціннісний аспект професійної комунікації, уміння володіти мовними нормами, критично, творчо мислити; виділяти головне, суттєве; гнучко будувати і перебудовувати спілкування залежно від комунікативної ситуації. Описано поточні результати реалізації міжрегіонального проєкту «Мовнокомунікативна компетентність фахівця: традиції, норми, виклики, тренди» у процесі викладання мовно-методичних дисциплін, а також в умовах неформальної освіти. Припускаємо, що розвиток гнучких навичок soft skills комунікації – багаторівневий процес, який здійснюємо з урахуванням положень особистісно-діяльнісного, системного, компетентнісного, аксіологічного, діалогового підходів.
  • Документ
    Педагогічне партнерство як пріоритет сучасної педагогічної освіти
    (Вісник Національної академії педагогічних наук України, 2021-11) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Вовк Мирослава Петрівна; Vovk Myroslava Petrivna
    У статті схарактеризовано педагогічне партнерство як пріоритет сучасної педагогічної освіти в контексті забезпечення якості підготовки сучасного вчителя. Представлено досвід педагогічного партнерства Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України і Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка у процесі багаторічної творчої, наукової, освітньої співпраці. Узагальнено результати експериментальної роботи, проведеної з метою підвищення якості підготовки майбутніх учителів-філологів та професійного розвитку викладачів у межах діяльності ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літера-тури, науково-дослідних лабораторій «Академічна культура дослідника» та «Медіакультура вчителя-словесника» СумДПУ імені А.С.Макаренка; схарактеризовано досягнення у здійсненні професійної комунікації науковців і викладачів; проаналізовано специфіку партнерської взаємодії у межах реалізації освітніх проєктів
  • Документ
    Складні слова в мовотворчості Ліни Костенко: структурно-семантичний аналіз
    (2021) Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olga Mykolaivna
    У статті здійснено структурно-семантичний аналіз складних слів, що функціонують у поетичних текстах Ліни Костенко. Розглянуто потрактування поняття «складне слово» у сучасному мовознавстві, окреслено поняття «композит» та «юкстапозит». Встановлено, що найчисленнішими в текстах Ліни Костенко є композитні іменникові найменування, складні прикметники вживаються рідше. Зафіксовано поодинокі випадки використання складних дієслівних та прислівникових номінацій. Проаналізовано такі структурно-морфологічні типи композитних іменників: «іменник + дієслово», «числівник + іменник», «прикметник + іменник», «дієслово +іменник», «прислівник + дієслово», «займенник + іменник», «займенник + дієслово», «іменник + іменник». Встановлено, що для індивідуального стилю Ліни Костенко характерними є іменники-юкстапозити, утворені на основі прикладкових сполук шляхом складання компонентів із різним граматичним родом, синонімічного зближення компонентів та конструкції із семантично рівноправними іменниками. З’ясовано, що серед складних прикметників домінують композитні утворення таких структурних типів: прикметники з дієслівним компонентом, що підпорядковує собі іменник чи займенник; композити, що утворюються від прикметників, які узгоджуються з іменниками чи підпорядковують собі іменники; прикметники, утворені на основі поєднання іменника із числівником, займенником тощо. Прикметникові юкстапозити Ліни Костенко утворені повторенням того самого чи синонімічного слова. Поетеса активно використовує як традиційні складні найменування, зафіксовані в загальномовних словниках, так і індивідуально-авторські, утворені за внутрішніми законами розвитку мови, за певними зразками. Утворення складних слів зумовлюється тенденцією до лаконізму мовлення, до стислості, влучності вираження думки. Складні слова в аналізованих текстах семантично різнопланові, вони номінують різноманітні предмети, явища, поняття навколишньої дійсності, називають різні відтінки кольору, характеризують зовнішність людини, розкривають риси її характеру, її внутрішній світ, передають індивідуально-авторське ставлення до навколишнього світу, подій, життя суспільства тощо.
  • Документ
    Юкстапозитні іменники у поетичних текстах Ліни Костенко
    (2021) Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olga Mykolaivna
    Статтю присвячено вивченню юкстапозитних іменників у поетичному мовленні Ліни Костенко. Розглянуто різні лінгвістичні підходи до потрактування поняття «юкстапозит», за якими юкстапозити – це: слова, утворені складанням кількох оформлених слів або форм слів без сполучних голосних (Н. Клименко); складання кількох окремих слів у складне без сполучного голосного з обов’язковим дефісним написанням (Л. Азарова, К. Городенська, Л. Радомська, О. Стишов); одиниці синтаксичного рівня, які постали без застосування словотвірних ресурсів, не мають сформованого реального словотвірного значення (А. Нелюба). Визначено характерні ознаки юкстапозитів: утворюваність; ненормативність; функціональна одноразовість; номінативна факультативність; індивідуальна належність; словотворча похідність. Поставлено за мету здійснити структурно-семантичний і функціональний аналіз іменників-юкстапозитів поетичного мовлення Ліни Костенко. Встановлено, що характерними для індивідуального стилю письменниці є такі види юкстапозитних конструкцій: прикладкові сполуки із препозитивною прикладкою; прикладкові сполуки з постпозитивною прикладкою; словоскладання компонентів із різним граматичним родом; юкстапозити, побудовані на синонімічному зближенні компонентів; конструкції із семантично рівноправними іменниками, побудовані як парні зближення сумарної семантики, які становлять певний концепт. Виявлено, що у поетичному словнику письменниці широко вживаються різноманітні за семантикою індивідуально-авторські іменникові юкстапозити: назви спорідненості, свояцтва; назви осіб за професією, родом діяльності, соціальним станом; назви народностей, національностей; назви міфічних істот, казкових героїв; назви частин тіла людини, тварини; назви тварин, птахів, риб; назви рослин і їх плодів; назви природних явищ і географічних понять; назви населених пунктів, фортець; назви будівель, архітектурних споруд, їх елементів; назви частини доби, певних проміжків часу тощо. З’ясовано, що іменники-юкстапозити у поетичних текстах Ліни Костенко слугують конденсованості вираження думки митця, виступають як засіб стилістичного підсилення, уточнення характерної ознаки певного предмета, явища.
  • Документ
    Складні прикметники як засіб вербалізації образу України
    (2020) Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olga Mykolaivna
    Стаття присвячена опису семантики та художньо-виражальних функцій складних прикметників як засобу вербалізації образу України в поетичному мовленні ХХ століття. З’ясовано, що лексема Україна, яка становить ядро семантичного поля зі значенням «Україна», групує навколо себе периферійні слова Батьківщина, Вітчизна, край, сторона тощо. Відповідно до загальнохудожньої традиції, поети ідентифікують Україну із землею, образ якої посідає одне з центральних місць в українській поезії. Філософськи узагальнений образ України в поетичному контексті актуалізується через низку мікрообразів, художніх символів. Визначено, що мовний образ України розкривається через уживання топонімів (Київ, Львів, Переяслав, Чернеччина, Одеса, Канів), гідронімів (Дніпро), назв рослинного світу (верба, дуб, береза, яблунька, каштани, смерека, осика) тощо. У поетичному контексті ці слова зазнають семантичної конкретизації, образно називаючи Україну, характеризуючи її. Основну увагу приділено семантиці, функціональному навантаженню складних прикметників як засобу вербалізації образу України. На основі аналізу значного фактичного матеріалу виділено такі семантико-функціональні групи складних прикметників: композити на позначення позитивної оцінки, психологічного сприйняття; складні прикметники звукової семантики; прикметники-композити з колірним компонентом; прикметники на позначення особливостей природи, ландшафту тощо; складні прикметники на позначення кількості населення, могутності країни. Складні прикметники, що розкривають образ України, передають враження майстрів слова від рідного краю, України й становлять переважно індивідуально-авторські утворення. Епітети-композити використовуються для емоційного вияву думок і почуттів поета, створення яскравої образності, надзвичайно гармонійної і поліфонічної картини, яка повністю підкоряється емоційній будові та ідейному напряму ліричного твору.
  • Документ
    Символіка орнітологічних назв у поезії Сергія Жадана
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020) Рудь Ольга Миколаївна; Горбатенко Ірина Сергіївна; Rud Olga Mykolaivna; Horbatenko Iryna Serhiivna
    Статтю присвячено вивченню символічної семантики орнітонімів у поетичному мовленні Сергія Жадана. Розглянуто потрактування поняття «символ» у різних галузях науки, визначено його характерні ознаки: філософська смислова наповненість; тяжіння до певного узагальнення, до загальної ідеї; динамічність, рухомість; багатозначність; етнокультурна та контекстуальна зумовленість, зображально-виражальна здатність. У поетичному тексті образ-символ, крім основних значень, успадкованих, генетичних і витворених у просторі національної культури, набуває нових, індивідуально-авторських, які мають вищий ступінь експресивності порівняно з символами, вжитими у традиційному значенні. Поставлено за мету проаналізувати стильові та функціональні особливості символів орнітологічних назв у поетичних текстах Сергія Жадана. Встановлено, що у поезії Сергія Жадана найпоширенішим є слово-символ «птах». Використовуючи традиційну значеннєву основу символу, митець слова надає йому індивідуальноавторського змістового наповнення, суттєво розширює та збагачує значеннєве поле вживаного образу-символу. Виявлено, що птахи для Сергія Жадана – це символ життя, єдності двох світів, символ людської душі, яка спокійно відлітає в інший вимір. У багатьох культурах птах – це символ волі, безтурботності, безмежного щастя. В аналізованих поетичних текстах слово-символ «птах» часто містить негативну семантику, символізуючи горе, біду, важке становище людини. Встановлено, що образи птахів у поетичних текстах Сергія Жадана часто конкретизовані, названі за видовою належністю: соловей, шпак, голуби, ластівка, півень, чайки, гуси, дрозд, ворона. Аналіз народнопоетичних образів-символів птахів дозволив виокремити індивідуально-авторську символічну семантику орнітонімів. Образи-символи Сергія Жадана містять численні позитивні (соловей – ніжність, мелодійність; ластівка – взаємодопомога, підтримка, посланець Бога; дикі гуси – згуртованість, стійкість, нескореність) і негативні (чайка – прокламації з сумнівними ілюзіями щастя; шпаки – сварливі родичі) символічні значення.
  • Документ
    Застаріла лексика в поетичних текстах Сергія Жадана: функціонально-семантичний аспект
    (Херсонський державний університет, 2021) Рудь Ольга Миколаївна; Горбатенко Ірина Сергіївна; Rud Olga Mykolaivna; Horbatenko Iryna Serhiivna
    Стаття присвячена функціонально-семантичному аспекту застарілої лексики, що широко вживається в поетичних текстах Сергія Жадана. Розкрито традиційний підхід до класифікації застарілої лексики, серед якої виділяють архаїзми й історизми. Розглянуто групи архаїзмів – лексичні, лексико-словотвірні, лексико-фонетичні, морфологічні, лексико-семантичні. Зауважено, що історизми на відміну від архаїзмів не мають у сучасній українській мові синонімічних відповідників. Вони виконують власне номінативну функцію в історичних текстах, відтворюючи факти, події, явища минулих епох. З’ясовано, що Сергій Жадан широко послуговується застарілими словами, які органічно вводить у художню тканину поетичного твору. У поетичних текстах митця (джерельною базою дослідження послужили збірки поезій «Тамплієри», «Антена», «Список кораблів») серед застарілої лексики виявлено лексичні архаїзми, лексико-фонетичні й лексико-словотвірні. Виділено такі семантичні групи архаїзмів: назви частин тіла; назви хвороб; назви осіб за професією, родом занять тощо; назви військових речей, амуніцій, понять тощо; назви родинних стосунків; назви чисел. У поетичних текстах Сергія Жадана архаїзми надають мові урочистого звучання, виражають авторське ставлення до зображуваного, передають його почуття, переживання, підсилюють емоційність віршованого твору. Історизми в поетичних текстах митця кількісно переважають над архаїзмами. У його творчому доробку виявлено такі семантичні групи історизмів: географічні назви; слова, що характеризують соціальний стан, місце людини в суспільстві; назви колишніх професій, роду занять; назви зниклих народів; назви історичних епох; назви предметів побуту, жіночих прикрас тощо; назви будівель, їх частин; назви різноманітних наукових учень, течій, напрямів тощо. Детальний аналіз поетичної мови Сергія Жадана дав змогу виділити основні функції, що виконують застарілі слова у віршових текстах: реалістичне зображення подій певної історичної епохи; підсилення урочистості, пафосу зображуваного; створення сильного перцептивного ефекту; увиразнення авторської думки тощо.