Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 4660
  • Документ
    Методика формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл у процесі навчання гри на фортепіано
    (2023) Соколова Ганна Миколаївна; Sokolova Hanna Mykolaivna; Лобова Ольга Володимирівна; Lobova Olha Volodymyrivna
    У статі надано загальну характеристику методики та проаналізовано відповідні методологічні підходи (культурологічний, особистісно орієнтований,діяльнісний, компетентнісний, мотиваційний) і педагогічні принципи (індивідуального підходу; особистісного цілепокладання; систематичного та послідовного навчання; загальнодидактичний; єдності розвитку виконавських умінь й артистизму; рефлексивності; активності; семіотичної спрямованості й інтерпретації музичного тексту). Перспективи подальших досліджень пов’язано з обґрунтуванням форм і методів формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл.Мета ‐ є обґрунтування методики формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл у процесі навчання гри на фортепіано.Для реалізації мети застосовано методи теоретичного моделювання, аналізу й узагальнення наукових джерел і педагогічного досвіду з проблеми дослідження. Методологія дослідження грунтується на ідеях розвитку особистості учнів дитячих музичних шкіл. Формування навичок сценічно‐виконавської культури у учнів дитячих музичних шкіл. У статті використовуються такі методи дослідження: вивчення та аналіз наукових джерел; теоретичне моделювання; аналізу й узагальнення наукових джерел і педагогічного досвіду з проблеми дослідження тощо.Наукова новизна роботи полягає у виявлені особливостей методики формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячої музичної школи. У статті використано новий підхід до навчального процесу за допомогою якого відбувається формування навичок культури виконання музичних творів юним концертантом під час публічного виступу. Висновки. У результаті теоретичного аналізу наукових джерел ми визначили сценічно‐виконавську культуру учня‐інструменталіста як важливий чинник його успішної виконавської діяльності; складну інтегровану якість особистості, що виявляється у здатності виконавця до свідомого трактування художнього образу й ефективної реалізації власного виконавського задуму під час сценічного виступу. Методика формування сценічно‐виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл у процесі навчання гри на фортепіано окреслює відповідні мету й завдання, методологічні підходи, педагогічні принципи, етапи, педагогічні умови, методи та прийоми. Проаналізовано методологічні підходи(культурологічний, особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний,мотиваційний) і педагогічні принципи (індивідуального підходу; особистісного цілепокладання; систематичного та послідовного навчання;загальнодидактичний; єдності розвитку виконавських умінь й артистизму;рефлексивності; активності; семіотичної спрямованості й інтерпретації музичного тексту) формування сценічно‐виконавської культури учнів ДМШ у процесі навчання гри на фортепіано.
  • Документ
    Актулізація проблеми формування готовності майбутніх офіцерів‐прикордонників до протидії негативному інформаційно‐психологічному впливу в контексті інформаційної війни
    (2023) Юрчак Юрій; Yurchak Yurii; Романишина Людмила Romanyshyna Liudmyla; Romanyshyna Liudmyla
    У статті розглянуто актуальні проблеми формування готовності майбутніх офіцерів ‐ прикордонників до протидії негативному інформаційно‐психологічний впливу на персонал Державної прикордонної служби України в контексті інформаційної війни та деякі способи протидії такій інформації.З’ясовано, що противники Інтернет‐медіа використовують, як засіб інформаційної боротьби, який має на меті вплив на поведінку та ментальність населення і персонал ДПСУ. Проаналізовано наслідки негативного інформаційно‐психологічного впливу.З’ясовано, що негативний інформаційно‐психологічний вплив на особовий склад Державної прикордонної служби України та населення прикордоння ‐ це використання пропаганди проти прикордонників і громадян України. Зазвичай вона спрямована проти України, її органів влади, керівництва Державної прикордонної служби України і органів місцевого самоврядування та може бути причиною зміни державної політики чи розладу економічної системи, системи безпеки у районах виконання прикордонниками службових обов'язків.Аналізом інтернет‐ЗМІ, супутникового телебачення і дій інтернет‐тролів, які є засобами негативного інформаційно‐психологічного впливу з боку РФ, підтверджено, що їх діяльність полягає в подачі неправдивої інформації, яка вводить в оману українське населення. Така діяльність противника спрямована на формування негативного ставлення до українського уряду і державних служб, у тому числі Державної Прикордонної служби України.Визначено мету захисту від інформаційно‐психологічного впливу.Поставлене завдання формування готовності майбутніх офіцерів прикордонників до протидії негативному інформаційно‐психологічному впливу на персонал Державної прикордонної служби України і населення в контексті інформаційної війни.
  • Документ
    Теоретико‐методологічні засади підготовки майбутнього вчителя до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти
    (2023) Мокляк Володимир Миколайович; Mokliak Volodymyr Mykolaiovych; Петренко Леся Миколаївна; Petrenko Lesia Mykolaivna
    У статті висвітлено теоретико‐методологічні засади підготовки майбутнього вчителя до етнокультурної діяльності в закладах загальної середньої освіти: теоретичне підґрунтя – ідея народності, обґрунтована К. Ушинським; основні методологічні підходи – системно‐діяльнісний,культурологічний, компетентнісний. Виявлено педагогічні умови формування етнокультурної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти.Репрезентовано досвід кафедри загальної педагогіки та андрагогіки стосовно впровадження в освітній процес Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка дисципліни за вибором студентів «Технології національного виховання у вищій школі» (для здобувачів другого (магістерського)рівня вищої освіти), окреслено тематику аудиторних занять та самостійної роботи, наведено перелік проблемних питань означеної дисципліни. Ключові слова: етнокультурна діяльність, етнокультурна компетентність, методологічний підхід, компетентнісний підхід, системно‐діяльнісний підхід, культурологічний підхід, заклади загальної середньої освіти,учитель української мови і літератури, педагогічні умови, виховні технології
  • Документ
    Естетичні цінності в контексті формування транскультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва
    (2023) Слабко Володимир Миколайович; Slabko Volodymyr Mykolaiovych; Попович Наталія; Popovych Nataliia
    Стаття присвячена проблемі формування транскультурної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва крізь призму художньо‐ціннісних орієнтацій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розкриття сутності дефініцій «транскультурна компетентність», «транскультурно компетентна особистість». В тексті йдеться про транскультурну компетентність індивіда як освітню стратегію та її практичні завдання. Було виявлено, що формування транскультурної компетентності майбутніх вчителів музичного мистецтва передбачає усвідомлення та взаємозв’язки рідної культури з іншими, запобігання конфліктам, які неминуче виникають від таких зв’язків, готовність до спілкування з транскультурним музичним репертуаром, здатність побудови нових форм поведінки, заснованих на цінностях і нормах різних культур тощо.
  • Документ
    Історичні аспекти розвитку лідерства у підготовці фахівців
    (2023) Козяр Михайло Миколайович; Koziar Mykhailo Mykolaiovych; Дзюба Петро Миколайович; Dziuba Petro Mykolaiovych; Маланюк Наталія Михайлівна; Malaniuk Nataliia Mykhailivna
    У статті розглянуто історичні аспекти розвитку питань лідерства,виникнення нового напряму – лідерології, який поширився як в педагогіці, так і психології. Вперше згадки про лідерство розпочалося в Давнійи Греції у працях Сократа.Учень Сократа Ксенофонт серед усіх якостей лідера виділяв: помірність,справедливість, проникність, дружелюбність, присутність духу, тактовність,гуманність, співчутливість, люб’язність, хоробрість, великодушність, щедрість,уважність. Цей перелік практично не змінився до нинішнього часу. Олександр Македонський до переліку добавив гуманізм по відношенню до воїна. Розвиток лідерства набув поширення в кінці 70‐х років ХХ ст., звертаючи увагу на мораль лідера, цінності якості, обґрунтовують різницю у поняттях «лідерство» та «менеджмент», розробляють можливі моделі майбутнього лідерства ХХІ століття. Нині дослідниками внесені деякі корективи у поняття «лідерство» і воно пов’язане з більш‐менш організованою групою людей, що об’єднані загальною метою, цінностями, інтересами тощо».У цей період у закордонній літературі описано підхід з позицій рівня розвиненості групи. Було розпочато експериментальне дослідження з проблеми формування якостей лідера і управлінця. Дослідження українських науковців із проблеми лідерства можна розподілити на: філософські, психологічні, педагогічні,військово‐педагогічні та військово‐психологічні напрями. Значна кількість досліджень із проблеми лідерства булла проведена у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. : соціально‐філософський аспект лідера; характер ознак лідерства у сучасному суспільстві; методологічні підходи У психології увага приділялась таким напрямам: психологічні особливості лідерства;психологічні особливості мотивації лідерства; психологічний аналіз здібностей до лідерської діяльності членів молодіжних громадських об’єднань.
  • Документ
    Дослідження змішаного навчання в умовах війни:сучасний стан та майбутнє педагогічних ЗВО України
    (2023) Годлевська Катерина Василівна; Hodlevska Kateryna Vasylivna; Кирил Котун; Kyryl Kotun
    У статті досліджено змішане навчання в українських педагогічнихзакладах вищої освіти в умовах війни. Мета – проаналізувати сприйняття змішаного навчання викладачами та визначити його роль у ефективному освітньому процесі. Використані методи охоплюють розробку опитування,аналіз наукової літератури та законодавчих актів. Результати показують різні перспективи викладачів щодо змішаного навчання, його переваги,недоліки, та виклики, пов'язані з його впровадженням. Практичне значення полягає у підготовці аналітичної записки для виявлення деструктивних наслідків війни та шляхів максимізації ефективності змішаного навчання за результатами опитування. Висновки вказують на потребу подальших досліджень для розвитку методичних та технологічних ресурсів змішаного навчання та розробки тренінг‐курсу для підготовки викладачів‐супервізорів.
  • Документ
    Фортепіанна музика Китаю: жанрово‐стильові конотації
    (2023) Афоніна Олена Олексіївна; Afonina Olena Oleksiivna; Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr Hryhorovych
    Мета статті – висвітлити жанрово‐стильові конотації китайської фортепіанної музики шляхом аналізу фортепіанних творів китайських композиторів. Методологія роботи включає наукові методи (аналізу, синтезу,узагальнення), музикознавчий аналіз, прийоми порівняльного аналізу для розкриття специфіки жанрово‐стильових конотацій. Наукова новизна полягає в музикознавчому аналізі фортепіанних творів китайських композиторів.Висвітлено жанрово‐стильові конотації фортепіанних творів (Дін Шанде, Он Лютінг, Сунь Іцян, Ван Цзяньчжун) за наявністю в тексті характерних мелодичних, метроритмічних, фактурних побудов, які відповідають національним рисам і європейським традиціям у музичному мистецтві.Висновки. Відзначено, що китайські композитори глибоко занурюються в образно‐змістовну сферу твору з виразною назвою, що виявляє зв’язки з іншими видами мистецтва (живопис, поезія, каліграфія). Для втілення змісту відповідної назви композитори поєднують засоби музичної виразності,притаманні культурі Китаю та європейським культурам. На прикладі аналізу творів визначено, що для композиторської творчості характерні: близькість до народної творчості Китаю (Он Лютінга «Колискова»), специфіка мелодійно‐інтонаційного розвитку (Дін Шанде «Сіньцзянський танець 1»; Сунь Іцян «Весняний танок»); колористичні, звукозображальні прийоми від народного інструментарію (Ван Цзяньчжун «Птахи злітаються до Фенікса»). Вплив європейських традицій і композиторської освіти відчутний у структурно‐композиційних формах, гармонічних послідовностях, фактурі (Ван Цзяньчжун«Варіації на тему маленької сосни», Дін Шанде «Сіньцзянський танець 1»).
  • Документ
    Науковий потенціал регіонів та стан його залучення до розвитку фізичної культури і спорту
    (2023) Приходько Володимир Васильович; Prykhodko Volodymyr Vasylovych; Томенко Олександр Анатолійович; Tomenko Oleksandr Anatoliiovych; Конох Анатолій Петрович; Konokh Anatolii Petrovych
    В Україні приділяється достатня увага підготовці науковців. Та на порядку денному вже тривалий час стоїть і до сих пір не вирішена проблема використання їх компетентностей не тільки у підготовці фахівців, але й до практичної допомоги у розвитку сфери фізичної культури і спорту в регіонах.Мета дослідження ‐ фіксація та відстеження за сукупністю показників оцінок експертів щодо залучення науковців Запорізького національного університету до вдосконалення розвитку сфери фізичної культури і спорту в умовах окремої області України.Матеріал і методи дослідження ‐ експертне опитування за допомогою анкетування. Для створення представницької експертної групи було опитано 28 кандидатів і докторів наук факультету фізичного виховання ЗНУ. Для обробки отриманої емпіричної інформації, зібраної в процесі опитування,застосовувалась спеціалізована програма SPSS for Windows 22.0.Результати. Дослідження засвідчило, більшість науково‐педагогічних працівників факультету фізичного виховання Запорізького національного університету (60,7%) не залучались до розвитку фізичної культури і спорту навіть безкоштовно у рамках НДР відповідної кафедри вишу у своєму регіоні.78,6% фахівців, не залучались у рамках НДР відповідної кафедри за ініціативи фізкультурно‐спортивних організацій і за рахунок фінансування їхньої професійної діяльності від цих організацій. Більшість науковців (67,9%) не були залучені поза НДР кафедри за ініціативи будь‐яких фізкультурно‐спортивних організацій Запорізької області навіть без оплати їхньої праці («на громадських началах»). А 71,4% не були залучені поза рамками НДР кафедри за ініціативи фізкультурно‐спортивних організацій області за їхні кошти.Висновки. Науково‐педагогічні працівники (усі 100%) підтримують ідею впровадження наукових розробок, напрацьованих фахівцями, оскільки така дія підвищить якість розвитку сфери фізичної культури і спорту урегіоні.
  • Документ
    Experimental Check of the Formation Model of the Future Teachers’ Readiness to Creation of the Higher Educational Institution Image in the Master’s Training Process
    (2023) Lokhonia Mykola Mykolaiovych; Лохоня Микола Миколайович
    The interpretation of the concept of “formation of the future teachers’ readiness to creation of the higher educational institution image” as a personal characteristic of a higher education institution is substantiated. The levels of the specified readiness are determined: low, medium and high. The results of the experimental verification of the formation of the future teachers’ readiness to creation of the higher educational institution image in the master’s training process are given. In our study, the following formation stages of of the future teachers’ readiness to creation of the higher educational institution image were determined: personal‐motivational, cognitive‐ operational, reflexive‐evaluative. Gradualness and phasing are important components in the system of teachers’ master’s training. It is the gradual formation of the future teachers’ readiness to creation of the higher educational institution image that will contribute to achieving the desired result. In general, the institution creates an environment favorable for the formation of the readiness of future teachers to form of the higher educational institution image, which is considered in the study as a social space, as a zone of direct activity of educational seekers. The research singles out the pedagogical conditions that provide a suitable favorable environment: teachers’ and students’ awareness of the need the formation of the future teachers’ readiness to creation of the higher educational institution image in the master’s training process; the orientation of the content of educational disciplines and extracurricular activities to the formation of the future teachers’ readiness to creation of the higher educational institution image, to create an environment favorable for the conversion of knowledge and skills acquired by students of education into image‐creating activities. Through experimental research, the levels of formation of the future teachers’ readiness were established: low, medium and high to creation of the higher educational institution image in the master’s training process. Based on the analysis of the research results, a conclusion was made about positive trends in the formation of motives, values, knowledge, abilities and skills, emotional and volitional qualities of future teachers, which contribute to the formation of the future teachers’ readiness to creation of the higher educational institution image in the master’s training process.
  • Документ
    Навчально‐корекційне спрямування музичних занять дітей молодшого шкільного віку з розладами спектра аутизму
    (2023) Савченко Регіна Анатоліївна; Savchenko Rehina Anatoliivna
    Стаття присвячена актуальній на сьогоднішній день проблемі аутизму як відхилення в нормальному розвитку дитини, яка є однією з найскладніших і загадкових проблем сучасності. Обґрунтовується ідея про те, що музична діяльність, націлена на корекцію відхилень у розвитку дітей, в змозі покращити порушені і сформувати функції, що бракують дитині‐аутисту, в різних сферах:емоційній, поведінковій, когнітивній.Досліджено проблему навчально‐корекційної роботи з дітьми з аутизмом в умовах музичних занять. Наголошено на актуальності цієї теми у зв’язку з тенденцією до збільшення народжуваності дітей, які мають порушення психофізичного розвитку та складність створення сприятливих педагогічних умов навчання, виховання і корекції дітей із розладами спектра аутизму в сучасному українському суспільстві. Проаналізовано музичний вплив на дітей з аутизмом. Обґрунтовано доцільність використання музичного мистецтва у роботі з такими дітьми; методів, форм, прийомів і засобів роботи з аутичними дітьми з огляду на унікальність їхньої психічної організації.Наголошено на необхідності індивідуального підходу до навчально‐корекційної взаємодії з цією категорією дітей і доцільності індивідуальної форми роботи.
  • Документ
    Роль транскультурної компетентності в реалізації освітнього потенціалу майбутнього вчителя музичного мистецтва в Україні та Китаї
    (2023) Цзі Чжидань; Tszi Chzhydan
    У статті автором розкрито потенціал транскультурної компетентності в процесі підготовки фахівців у педагогічних університетах України і Китаю, розглянуто проблеми фахової підготовки кадрів, що грунтується на гуманістичних принципах навчання та виховання. Розглядаються питання щодо становлення та еволюції музичної освіти в Україні та Китаї як складової художньо‐педагогічної освіти. Досліджено, що з початку ХХ століття музичне мистецтво займає важливе місце у гуманітарній освіті Китаю, відіграючи ключову роль у вихованні молодого покоління. Важливим кроком у розвитку музичної освіти цього періоду стало відкриття вищих навчальних закладів,зокрема консерваторій і музичних факультетів. З’ясовано, що музична освіта в Китаї у ХХІ столітті поєднує в собі традиції та інновації, сприяючи розвитку творчих талантів молодого покоління та підготовці професійних музикантів для майбутнього. Дослідження показує, що ідея формування транскультурної компетентності вчителів музичного мистецтва в Україні та Китаї має глибокі історичні корені і визначається важливістю для суспільства. Подальший її розвиток спирається на стійкі та актуальні принципи, що зберегли свою актуальність до сьогодні. Значення професії вчителя музичного мистецтва визнається на державному рівні, і має високий соціальний статус. Вчителі, які володіють транскультурною компетентністю, мають можливість впливу мистецтвом на духовно‐естетичне виховання учнів і визнаються як ключові фігури у цьому процесі.
  • Документ
    Формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями уявлень про майбутню сім’ю: соціально‐психологічний аспект
    (2023) Опалюк Тетяна Леонідівна; Opaliuk Tetiana Leonidivna; Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana Anatoliivna
    У статті розкрито соціально‐психологічний аспект формування у підлітків з інтелектуальними порушеннями уявлень про майбутню сім’ю.Здійснено теоретичний аналіз наукових джерел із досліджуваної проблеми.Досліджено психологічні особливості становлення уявлень у підлітків з інтелектуальними порушеннями про майбутню сім’ю. Дослідження показали,що уявлення про майбутню сім’ю загалом позначаються на успішності розв’язання окремих проблем у сім’ї, зокрема конфліктних, формуванні реальних соціально‐шлюбних відносин. Визначено, що уявлення про майбутню сім’ю – це узагальнений комплекс уявно відтворених образів, який відображає характерні ознаки майбутньої сім’ї, потенційних чоловіка чи дружину та дітей, характер взаємовідносин із ними, особливості організації сімейного життя.
  • Документ
    Розвиток силових здібностей учнів старших класів у процесі занять силовими видами спорту
    (2023) Лазоренко Станіслав Сергійович; Lazorenko Stanislav Serhiiovych; Шакотько Дмитро Shakotko Dmytro; Лазоренко Сергій Анатолійович; Lazorenko Serhii Anatoliiovych; Чхайло Микола Борисович; Chkhailo Mykola Borysovych
    Силові види спорту – за визначенням спортивних словників, це види спорту, у яких перевага надається м’язовій силі та стійкості. Усі вони об’єднані фізичними якостями, якими є сила та витривалість. Фізична підготовленість учнів старших класів закладів загальної середньої освіти вважається головними аспектом формування їх індивідуального здоров’я, фізичного розвитку,підґрунтям кращого засвоєння навчального матеріалу. Від рівня фізичної досконалості школярів значною мірою залежить перебудова та розвиток суспільства. Тож у даній статті ми спробували об’єднати ці дві дефініції, у вигляді тренувальної системи розвитку сили учнів старших класів засобами силових видів спорту. Результати перевірки ефективності тренувальної системи, представлені у цій публікації, підтвердили прогностичні ідеї та гіпотези зазначені у меті наукового дослідження. Цьому сприяла адекватна методологічна база організації наукового пошуку.
  • Документ
    Транскультурна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва на засадах компетентнісного підходу в університетах України і Китаю
    (2023) Мієр Тетяна Іванівна; Miier Tetiana Ivanivna
    У статті проаналізовано сучасний стан транскультурної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. У результаті дослідження встановлено, що одним із пріоритетних напрямів удосконалення означеної підготовки майбутніх учителів студентів є змістово‐процесуальна реалізація компетентнісного підходу. З’ясовано, що у XXI столітті в освітній системі Китаю відзначається активна підтримка компетентнісного підходу, спрямованого на формування компетентних та відповідальних фахівців з високим професійним рівнем. Встановлено, що підготовка майбутніх фахівців відбувається за чотирма рівнями вищої музичної освіти, серед яких передвища (отримання спеціаліста), бакалавратура, магістратура та докторантура. Висвітлено відмінності китайської музичної освіти від європейської зокрема у впливі азійської музичної традиції, екзаменаційних системах, спеціалізованих програмах; охарактеризовано найвидатніші вищі навчальні заклади КНР та особливості навчання в них. Представлена до ознайомлення реформована нова концепція спеціальності «Музична освіта» Обґрунтовується думка, що запровадження компетентністного підходу сприяє оновленню освітнього процесу у закладах вищої педагогічної освіти України і Китаю в результаті акцентуації способів і механізмів формування й розвитку у студентів здатності практично діяти і творчо застосовувати набуті знання та досвід у майбутній фаховій діяльності.
  • Документ
    Управління діяльністю краєзнавчих студій як чинник формування іншомовної комунікативної компетенції
    (2023) Ісмаілова Ленмара; Ismailova Lenmara
    У статті розглянуто питання використання елементів краєзнавчих студій під час вивчення іноземної мови в рамках формування іншомовної комунікативної компетентності на фоні становлення багатонаціонального глобального відкритого та мобільного суспільства. Водночас важливим чинником формування іншомовної комунікативної компетенції є створення ефективної системи управління застосування/використання елементів краєзнавчих студій. Відзначено, що ефективність формування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів освіти та/або молодих спеціалістів зростає під час додаткових комунікацій поза межами аудиторії з місцевими носіями мови в її «природному середовищі». Такі освітні та/або робочі комунікації відбуваються у мультинаціональному, мультирелігійному,мультикультурному середовищі, де поєднання різних мов, культур, звичаїв формує новий соціокультурний ландшафт глобального суспільства. Вказане відбувається у нових регіональних освітніх центрах, де набуває освіту нова еліта, яка вже зовсім інакше сприймає регіональні комунікації на рівні країн‐сусідів, що дає новий поштовх для спільного вирішення регіональних/місцевих проблем. У цьому контексті підтверджена важливість та ефективність активного використання можливостей краєзнавчих студій в освітньому процесі під час вивчення іноземних мов як на фізичному, так і на віртуальному (дистанційному) рівнях навчання у поєднанні з системою ефективного управління застосуванням/використанням елементів краєзнавчих студій.
  • Документ
    Симуляційні технології в освітньому просторі медичного ЗВО
    (2023) Лазько Алла Миколаївна; Lazko Alla Mykolaivna
    Професійні навички до застосування їх на реальних пацієнтах майбутні фахівці мають набувати під час навчання у закладах вищої освіти, оснащених високотехнологічними тренажерами та комп’ютеризованими манекенами, які дають змогу моделювати клінічні ситуації. Однією з важливих передумов реалізації цього принципу є використання в освітньому процесі симуляційних методів навчання.У статті розкрито суть одного з пріоритетних напрямів вищої медичної освіти – симуляційного навчання як ефективного педагогічного інструменту якісної підготовки майбутніх медичних працівників до самостійної практичної медичної діяльності. Симуляційне навчання в медичному ЗВО спрямоване на розвиток і вдосконалення у здобувачів освіти широкого спектру фахових компетентностей без ризику заподіяння шкоди пацієнту.Охарактеризовано основні історичні віхи розробки медичних симуляторів.Коротко висвітлено основні переваги застосування симуляторів у підготовці медичних фахівців. Подано огляд основних класифікацій сучасних симуляторів.У статті визначено актуальні питання практичного застосування симуляційних методик в освітньому просторі ЗВО, серед яких моделювання, яке є ефективним інструментом для професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі медицини.Симуляційні технології дозволяють моделювати безпечні, контрольовані ситуації та сприяють підвищенню рівня мотивації здобувачів освіти, розвитку творчої складової підготовки фахівців, формуванню сталого інтересу студентів до навчання, підготовці конкурентоспроможних майбутніх медичних працівників,готових до здійснення самостійної професійної діяльності.У статті висвітлені структура та алгоритм впровадження симуляційного навчання в закладі вищої медичної освіти.
  • Документ
    Компоненти проєктної культури майбутніх педагогів
    (2023) Козленко Володимир; Kozlenko Volodymyr
    У статті визначено й схарактеризовано компоненти проєктної культури майбутніх педагогів.Для вирішення поставленої мети було використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз педагогічної літератури, нормативних документів, матеріали періодичних видань із теми дослідження;структурно‐логічний аналіз та систематизація; зіставлення різних поглядів на проблему; узагальнення.Встановлено, що розвиток проєктної культури майбутніх педагогів необхідно здійснювати через формування її аксіологічного, проєктно‐діяльнісного та особистісно‐творчого компонентів.Аксіологічний компонент розкриває проєктну культуру педагога з позиції володіння сукупністю життєвих та професійних цінностей. Проєктно‐діяльнісний компонент розкриває шляхи здійснення проєктної діяльність педагога. Для педагога в якості проєктних важливо оволодіти такими діями, як планування, генераціявання ідей, реалізація задуманого,прогнозування, педагогічне проєктування тощо.Особистісно‐творчий компонент розкриває проєктну культуру майбутнього педагога як специфічний спосіб реалізації індивідуальних особливостей (якостей) людини, що дозволяють їй здійснювати творчу проєктну діяльність.Перспективи подальших досліджень вбачаємо у визначені критеріїв,показників та рівнів сформованості проєктної культури майбутніх педагогів.
  • Документ
    Порівняльний аналіз та тенденції розвитку освітніх програм бакалаврського та магістерського рівнів Віденського університету та аналогічних вітчизняних програм: галузь знань 01 освіта / педагогіка
    (2023) Коваленко Наталія Володимирівна Kovalenko Nataliia Volodymyrivna; Kovalenko Nataliia Volodymyrivna
    У статті висвітлено результати порівняльного аналізу освітніх програм бакалаврського та магістерського рівня в галузі освіти Віденського університету та анологічних українських освітніх програм, з метою врахування міжнародних тенденцій розвитку вітчизняних освітніх програмах галузі знань Освіта /Педагогіка (спеціальності 014 Середня освіта). В дослідженні визначено, що за загальної схожості змісту і структури означених освітніх програм виявлено розбіжності у кредитному обсязі відведеному на практичну підготовку і загальну педагогічну підготовку майбутніх вчителів; підкреслено продуктивні практики до побудови індивідуальної освітньої траєкторії здобувачами освіти Віденського унівеситету, систему «уважного» вибору професії, наявність орієнтаційного періоду навчання для утвердження в професійному виборі, підвищення практичного значення наукових досліджень здобувачів освіти.
  • Документ
    Академічна мобільність як складова професійної підготовки здобувачів вищої мистецької освіти: теоретико‐методичний аспект
    (2023) Акалович, Марина; Akalovych, Maryna; Бойченко, Марина Анатоліївна; Boichenko, Maryna Anatoliivna; Чистякова, Ірина Анатоліївна; Chystiakova, Iryna Anatoliivna
    У статті висвітлено теоретико‐методичний аспект академічної мобільності як складової професійної підготовки здобувачів вищої мистецької освіти. Окреслено види музичної діяльності, що реалізуються в проєктах академічної мобільності здобувачів вищої музичної освіти, а саме: говоріння,слухання, навчання, викладання, відвідування, обмін, практика, створення,імпровізація, виконання, рефлексія. Як теоретико‐методичне підґрунтя академічної мобільності здобувачів вищої мистецької освіти схарактеризовано модель «мережі мистецької практики» Кетлін Коссенс, що дозволяє глибше усвідомити різноманітні способи інтеркультурного музикування та їхній вплив на музичні практики й ідентичність здобувачів вищої музичної освіти,залучених до програм академічної мобільності.
  • Документ
    Теоретико‐методичні принципи формування навичок міжособистісної взаємодії у майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі ансамблевої гри
    (2023) Вей Іцянь; Vei Itsian
    У статті визначено сутність понять «ансамбль», «ансамблеве музикування»; розкрито та обґрунтовано потенційні можливості ансамблевого музикування як засобу виховання музичного мислення у майбутніх учителів музичного мистецтва. Виявлено основні орієнтири методики формування навичок ансамблевої взаємодії. Визначено критерії оцінювання успішності взаємодії учасників у процесі ансамблевого музикування: інтерпретаційно‐художній, музично‐словосмисловий і моторно‐руховий, комунікативний. Доведено необхідність формування у майбутніх учителів музичного мистецтва навичок ансамблевої взаємодії на основі принципів розвивального та системного навчання.