Participation of the PRC in the Development of the Oil and Gas Industry in Kazakhstan, Turkmenistan and Other Countries of the Central Asia in 1990-2016: Foreign Policy and Economic Factors
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
In the late 1980s and early 1990s, the military- political and economic situation in the world had changed radically. The Berlin Wall fell ,The Warsaw Treaty Organization (WTO) stopped its existence, the socialist bloc of countries in Europe and the USSR collapsed. The world was no more bipolar. The PRC, led by the CCP, despite the ruling Communist Party ideology, strived to take advantage of these changes. China aimed to open for itself foreign markets, including energy resources. PRC’s rejection from complete isolationism, the initial cessation of confrontation with the United States and countries of the West, and then cessation of the struggle with the USSR and its allies for leadership in building a world socialist system, allowed Chinese government not only to save huge resources, including energy, which went to maintenance of a huge army and ambitious military-political projects, by directing them in a peaceful direction, but also by starting the introduction of market reforms, what changed China’s image in the world from a negative to a positive one. Since the formation on the territory of the former Soviet Central Asia of the independent states of Central Asia – Kazakhstan, Kyrgyzstan, Uzbekistan, Tajikistan, Turkmenistan – hydrocarbon resources of the region acquired key importance in the foreign policy of the new countries. China formed the priorities of its foreign energy policy in relation to Central Asia gradually. Energy expansion of Beijing was preceded by an active trade and economic policy, the results of
which created preconditions for the foreign policy refocusing of the countries of the region. Pipelines became an important element of energy policy, proposed and implemented by Beijing for the supply of hydrocarbon resources in Chinese direction. Beijing achieves access to new oil and gas deposits, expecting due to their development, to realize promising plans to increase the exports volume of hydrocarbon raw materials from Central Asia countries.
Анотація У кінці 1980-х на − початку 1990-х військово-політична й економічна ситуація в світі кардинально змінилася. Берлінська стіна впала, Організація Варшавського Договору (ОВД) припинила існування, соціалістичний блок країн у Європі та СРСР розпалися. Світ більше не був біполярним. КНР на чолі з КПК, не дивлячись на пануючу комуністичну ідеологію, прагнула скористатися цими змінами. КНР воліла відкрити для себе зовнішні ринки, у тому числі енергоресурсів. Відмова КНР від суцільного ізоляціонізму, припинення спочатку протистояння із США та країнами Заходу, а потім боротьби з СРСР та його союзниками за лідерство в побудові світової соціалістичної системи дозволи китайському уряду не тільки зекономити величезні ресурси, в тому числі енергетичні, що йшли на утримання гігантської армії та амбітні військово-політичні проекти, направивши їх у мирне русло, а й, розпочавши запровадження ринкових реформ, змінити в світі імідж Китаю з негативного на позитивний. З моменту утворення на території колишньої радянської Середньої Азії незалежних держав Центральної Азії − Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану − вуглеводневі ресурси регіону придбали ключове значення у зовнішній політиці нових країн. Китай формував пріоритети зовнішньої енергетичної політики по відношенню до Центральної Азії поступово. Енергетичній експансії Пекіна передувала активна торговоекономічна політика, результати якої створювали передумови для зовнішньополітичної переорієнтації країн регіону. Важливим елементом енергетичної політики стали трубопроводи, запропоновані й реалізовані Пекіном для поставок вуглеводневих ресурсів в китайському напрямку. Пекін домагається доступу до нових нафтогазових родовищ, розраховуючи за рахунок їх розробки реалізувати перспективні плани по збільшенню обсягів експорту вуглеводневої сировини з країн Центральної Азії.
Анотація У кінці 1980-х на − початку 1990-х військово-політична й економічна ситуація в світі кардинально змінилася. Берлінська стіна впала, Організація Варшавського Договору (ОВД) припинила існування, соціалістичний блок країн у Європі та СРСР розпалися. Світ більше не був біполярним. КНР на чолі з КПК, не дивлячись на пануючу комуністичну ідеологію, прагнула скористатися цими змінами. КНР воліла відкрити для себе зовнішні ринки, у тому числі енергоресурсів. Відмова КНР від суцільного ізоляціонізму, припинення спочатку протистояння із США та країнами Заходу, а потім боротьби з СРСР та його союзниками за лідерство в побудові світової соціалістичної системи дозволи китайському уряду не тільки зекономити величезні ресурси, в тому числі енергетичні, що йшли на утримання гігантської армії та амбітні військово-політичні проекти, направивши їх у мирне русло, а й, розпочавши запровадження ринкових реформ, змінити в світі імідж Китаю з негативного на позитивний. З моменту утворення на території колишньої радянської Середньої Азії незалежних держав Центральної Азії − Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану − вуглеводневі ресурси регіону придбали ключове значення у зовнішній політиці нових країн. Китай формував пріоритети зовнішньої енергетичної політики по відношенню до Центральної Азії поступово. Енергетичній експансії Пекіна передувала активна торговоекономічна політика, результати якої створювали передумови для зовнішньополітичної переорієнтації країн регіону. Важливим елементом енергетичної політики стали трубопроводи, запропоновані й реалізовані Пекіном для поставок вуглеводневих ресурсів в китайському напрямку. Пекін домагається доступу до нових нафтогазових родовищ, розраховуючи за рахунок їх розробки реалізувати перспективні плани по збільшенню обсягів експорту вуглеводневої сировини з країн Центральної Азії.
Опис
Ключові слова
China, Central Asia, energy sphere, oil and gas companies, investments, Китай, Центральна Азія, енергетична сфера, нафтогазові компанії, інвестиції
Бібліографічний опис
Podriez Y. Participation of the PRC in the Development of the Oil and Gas Industry in Kazakhstan, Turkmenistan and Other Countries of the Central Asia in 1990-2016: Foreign Policy and Economic Factors [Теxt] / Y. Podriez // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2023. – № 3. – С. 70–83. – DOI: 10.31110/consensus/2023-03/070-083