Джазова обробка народної пісні у творчості українських композиторів другої половини ХХ – початку ХХІ століття
Вантажиться...
Дата
2022
Автори
Соловйов Андрій Михайлович
Soloviov Andrii Mykhailovych
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
СумДПУ імені А. С. Макаренка
Анотація
Дисертацію присвячено дослідженню специфіки джазової обробки народної пісні, що функціонує у сучасному музичному просторі України. У роботі констатовані тенденції активної взаємодії фольклорної та джазової культури у творчості українських композиторів другої половини ХХ – початку ХХІ століття, що привело до становлення жанру джазової обробки народної пісні в країні. Встановлено, що нове для фольклору культурне середовище, у стильових координатах якого здійснюється джазова обробка, втілює канонічні моделі прототипу (фольклорного зразка) засобами імпровізаційного мистецтва. Констатовано, що фольклорні прототипи обробок трактуються українськими музикантами як нові джазові стандарти. У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування жанру джазової обробки народних пісень з позицій розгляду імпровізаційних норм прочитання численних канонічних моделей українського фольклорного мелосу у джазі. Методологічна основа дослідження спирається на системні принципи
теорії пізнання та її провідні засади: науковість, історизм, взаємозумовленість процесів та об‘єктивність; також – на загальні положення
теорії музичного мистецтва. Залучаються основи системного, мистецтвознавчого й культурологічного підходів як методологічного підґрунтя дослідження джазових обробок народних пісень українських композиторів. Застосування системного підходу здійснювалося на базі загальних положень сучасної методології гуманітарних знань, що передбачають сегментацію базових елементів систем, що вивчаються (у даному випадку фольклор та джаз) та виявлення характеру зв‘язку між цими елементами. Залучені джерела підкреслили наукову багатомірність та вагомість обраної нами теми дослідження. Дисертаційне дослідження складається з трьох розділів. У першому розділі роботи зазначено, що фольклор та джаз демонструють найбільш споріднені типи музичного мислення. Категорія «спільного» двох культурних систем базується у парадигматичний площині. Ознаками спільності є: тотожність номінацій стилю та жанру окремих культур історичної форми синкретичного етапу; опора на традиційність та канонічність – базис безписьмових культур у панорамі різних культур світу. Третім моментом спільності фольклору та джазу є відкритість жанровостильових комплексів, їх здатність до міжстильової інтеграції. У четвертих, зазначимо, що у різних типах взаємовідносин елементів базової тріади музичних феноменів: композитор-виконавець-слухач, саме фольклорний та імпровізаційний типи культур мають найбільшу спільність та об‘єднують особи композитора та виконавця в єдиний творчий синкрезис. Нарешті, джазу та фольклору притаманні спільні риси музично-стильової організації, виявлені в орієнтованості на: позаєвропейські ладозвукорядні системи та метро-ритмічні типи; специфічність мелодійної інтонації «з елементами екмеліки»; спільні принципи архітектоніки; на індивідуалізацію вокального
та інструментального тембрів, культ нетипових принципів звуковидобування (етнофонія). При розгляді особливостей музично-естетичної системи фольклору та джазу відмітимо їх орієнтованість на естетику тотожності. Категорія відмінного у координатах джазу та фольклору ґрунтується на синтагматичному параметрі кожної культурної системи, тож зазначимо значну ступінь індивідуальності музичної лексики та належність до різних епох: індустріалізація (джаз), архаїчна епоха синкретизму (фольклор). Інші відмінності містяться в аспектах наслідування традиції у фольклорі та джазі. У другому розділі дисертації визначено релевантні ознаки жанру обробки народної пісні, розкрито визначальну роль жанру як наскрізного для вітчизняної музики. Доведено, що еволюція жанру рухалася від аматорської репрезентації фольклорного мелосу – у напрям ускладнення концертних форм. Джазова обробка наприкінці ХХ – у 20-х роках ХХІ століття набуває концептуального рівню. Розглянуто принципи обробки українських народних пісень у контексті різних напрямів. Доведено, що джазові виконавці вдаються до синтезу фолку і джазу, фолку і рок-течії, чим сприяють становленню та розвитку стильових принципів «етноджаз/фолк-джаз», world music, fusion та, частково, етнорок. У роботі систематизовано значну палітру українських джазових обробок. У підсумку виявлено два протилежних творчих підходів у жанрі обробки народної пісні. Перший тип обробки пов‘язаний з принципами точного цитування народної мелодії і навіть у інтенсивному імпровізаційному розгортанні наближений до першоджерела.Народний наспів у цій групі обробок трактується як джазовий стандарт, в основі формотворчих принципів джазового квадрату переважають імпровізації на ладову та метроритмічну канонічні моделі фольклорного прототипу (колядки, щедрівки, веснянки, русальні, петрівчані і т. ін.). Стабільними елементами зазначеного типу є прийоми джазового формотворення (джазовий квадрат, риф, патерн, брейк), мобільними – джазова гармонізація та відповідне інструментальне аранжування. За аналогією із технікою полістилістики в академічній музиці ХХ – ХХІ ст. Цей тип наближений до колажного типу полістилістики. Другий тип джазової обробки уникає точного цитування фольклорного джерела, і у підсумку імпровізаційна композиція виявляється доволі віддаленою від народнопісенного оригіналу. У зазначеному типі відтворюються окремі елементи канонічної моделі прототипу обробки (наспіву), які набувають варіантно-варіаційного перетворення у процесі імпровізації засобами джазової лексики. Цей композиційний прийом джазової обробки наближений до алюзійного типу полістилістики в академічній музиці. Основні елементи джазової мови є діалектичними за своєю суттю і належать до двох творчих параметрів феномену імпровізаційного мистецтва. Кожен з них існує у контексті жанру обробки в просторі між спланованим, вивченим та спонтанним, миттєвим. Спланована стратегія імпровізації є тим патерном, що відтворює канони різних джазових жанрів. Спонтанне, миттєве, інтуїтивно знайдене у розгортанні імпровізації на канонічні правила побудови тексту прототипу і є власне суттю джазового музикування. У третьому розділі дисертації досліджено змістовні й музичностильові пріоритети творчості українських джазових композиторів. На підставі цілісного аналізу джазових сюїт з обробок народних пісень (фортепіанних – у творчості О. Саратського, вокально-інструментальних – у творчості А. Пивоварова) та джазових обробок українських народних І. Закуса та В. Тормахової – виявлено та охарактеризовано стабільні та мобільні елементи зазначених композицій в аспекті «канон-імпровізація». З‘ясовано, що О. Саратський в обробках звертається до народнопісенних прототипів різної історичної доби (від архаїчних коломийок – до зразків пізньої пісенної формації). У його творчості констатовано наявність двох груп джазових обробок: обробки першого типу втілюють жанрово-стильовий канон коломийки, обробки другого типу у якості фольклорного прототипу мають пісні більш пізнього походження із розвиненою мелодикою та сталою тонально-гармонійною системою. Обробки першого типу пов‘язані із принципом імпровізації на квадрат, де параметри ладу та гармонії є мобільними, а формотворчий канон стабільним елементом. У джазових обробках другого типу констатовано тенденцію академізації обробки, її наближення до норм жанру фортепіанної фантазії концертного типу. Розглянуто «Лемківську сюїту» А. Пивоварова, з‘ясовано стильові особливості прототипів джазових обробок, що поєднані у сюїту. Констатовано належність лемківських співанок до найбільш архаїчного регіонального шару карпатського фольклору, який характеризується мовним та музичним консерватизмом. Зазначені канонічні моделі для імпровізації, якими є ладові та метро-ритмічні особливості прототипів. Стабільним елементом джазових обробок є формотворчий параметр. Розкрито особливості творчого процесу створення етноджазових вокальноінструментальних композицій І. Закуса та вказано на здобутки його наукового доробку, який досліджував прийоми етнофонії наспівів різних культурних ландшафтів семи основних регіонів України, що додатково збагачує тембровий колорит джазових обробок І. Закуса. Окреслено його творчий метод поєднання джазової обробки з аранжуванням у процесі зміни прийомів викладення теми. Вказано, що композитором задіяно максимальну кількість канонічних моделей різних елементів музичної мови фольклорного першоджерела в обробках І. Закуса. Розкрита найбільша відповідність імпровізаційних моментів його обробок саме джазовому стилю. Розглянуто особливості авторських естрадно-джазових обробок В. Тормахової. Виявлено, що композиторка використовує широку палітру народнопісенних жанрів різних пісенних формації: від архаїки – до пізніх зразків (від колядок – до кантів), втілюючи їх сутнісні музичні характеристики мовою джазової стилістики. Авторка використовує темброво-фактурні барви акапельних обробок народної пісні для чоловічого ансамблю. Зазначено особливості прочитання жанру обробки у творчості В. Тормахової, виявлено зв‘язок структури обробок з вербальним компонентом прототипу. Відзначено динамізацію джазової обробки за рахунок темброво-виконавських прийомів та різних стильових елементів фанку, реґі, босанови та хіп-хопу. Канонами в обробках авторки слугують мелодико-тематичний «екстракт» та етнофонія, стабільний елемент – формотворчий (структура); мобільний – метроритм. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше розглянуто специфіку музично-теоретичних систем джазу і фольклору та акцентовано категорії спільного та відмінного у парадигматичному та синтагматичному параметрах вказаних культурних систем. При цьому теоретико-методологічні настанови дослідження корелятивної пари «канон – імпровізація» імплементовано у евристичний простір джазу. Розкрито значення жанру джазової обробки народної пісні у контексті вітчизняної музичної культури, а також виявлено стабільні та мобільні елементи джазових обробок українських народних пісень в аспекті «канон-імпровізація». Розглянуто принципи інтерпретації фольклору в обробках у контексті напрямів етноджаз (фолк-джаз), world music та fusion. У дисертації вперше систематизовано підсумки наукового пошуку українських джазменів Ігоря Закуса, Вероніки Тормахової щодо етномузикознавчої проблематики та досліджено зв‘язок з творчими принципами джазових обробок. Суттєві моменти новизни пов‘язані із вивченням конкретних прийомів імпровізаційного втілення жанрових канонів тих фольклорних прототипів обробки, які презентують різні пісенні формації архаїчної, середньої та пізньої доби. У дисертації зазначені творчі принципи авторів джазових обробок у ракурсі принципів полістилістики.
The dissertation is dedicated to the study of the specifics of the jazz processing of the folk song, which functions in the modern musical space of Ukraine. The work ascertains the features of the active interaction of folklore and jazz culture in the work of Ukrainian composers of the second half of the 20th – beginning of the 21st century, which leads to the formation of the genre of jazz treatment of folk songs. It has been established that the new cultural environment for folklore, in the stylistic coordinates of which jazz processing is carried out, embodies the canonical models of the prototype (folklore sample) by means of improvisational art. It was established that folkloric prototypes of arrangements are interpreted by Ukrainian musicians as new jazz standards. In the dissertation, a theoretical substantiation of the genre of jazz processing of folk songs is carried out from the standpoint of consideration of the improvisational norms of reading numerous canonical models of Ukrainian folklore melos in jazz. The methodological basis of the research is based on the system principles of the theory of knowledge and its guiding principles: scientificity, historicism, interdependence of processes and objectivity; also – on the general provisions of the theory of musical art. The fundamentals of systemic, art history, and cultural approaches are involved as a methodological basis for the study of jazz arrangements of folk songs by Ukrainian composers. The application of the system approach was carried out on the basis of the general provisions of the modern methodology of humanitarian knowledge, which provide for the segmentation ofthe basic elements of the studied systems (folklore and jazz) and the identification of the nature of the connection between these elements. The involved sources emphasized the scientific multidimensionality and importance of our chosen research topic. The dissertation study consists of three sections. The first chapter of the work states that folklore and jazz demonstrate the most related types of musical thinking. The category of «common» of the two cultural systems is based on the paradigmatic plane. Signs of commonality are: the identity of nominations of style and genre of individual cultures of the historical form of the syncretic stage; reliance on traditionality and canonicity is the basis of unwritten cultures in the panorama of different cultures of the world. The third point of commonality between folklore and jazz is the openness of genre-style complexes, their ability for inter-style integration. In the fourth, we note that in various types of relationships of the elements of the basic triad of musical phenomena: composerperformer-listener, it is folklore and improvisational types of cultures that have the greatest commonality and unite the personalities of the composer and performer into a single creative syncresis. Finally, jazz and folklore have common features of musical and stylistic organization, revealed in orientation towards: non-European lado-syllabic systems and metro-rhythmic types; specificity of melodic intonation «with elements of ecmelica»; common principles of architecture; on the individualization of vocal and instrumental timbres, the cult of atypical principles of sound production (ethnophony). When considering the features of the musicalaesthetic system of folklore and jazz, we will note their focus on the aesthetics of identity. The category of excellent in the coordinates of jazz and folklore is based on the syntagmatic parameter of each cultural system, so we note a significant degree of individuality of musical vocabulary and belonging to different eras: industrialization (jazz), archaic era of syncretism (folklore). Other differences are found in aspects of tradition in folklore and jazz. In the second chapter of the dissertation, the relevant features of the folk song processing genre are determined, and the determining role of the genre as a through-and-through for national music is revealed. It is proved that the evolution of the genre moved from the amateur representation of folklore melos – in the direction of the complexity of concert forms. Jazz processing at the end of the 20th – in the 20s of the 21st century acquires a conceptual level. The principles of processing Ukrainian folk songs in the context of various directions are considered. It has been proven that jazz performers resort to the synthesis of folk and jazz, folk and rock currents, thereby contributing to the formation and development of the stylistic principles of «ethnojazz/folk jazz», world music, fusion and, partially, ethnorock. The work systematizes a significant palette of Ukrainian jazz arrangements. As a result, two opposite creative approaches in the genre of processing a folk song were revealed. The first type of processing is related to the principles of exact quoting of a folk melody and even in intensive improvisational deployment is close to the original source. The folk song in this group of arrangements is interpreted as a jazz standard, the formative principles of the jazz square are based on improvisations on the scale and metrorhythmic canonical models of the folklore prototype (carols, schedrivkas, fresyankas, mermaids, petrivchani, etc.). The stable elements of the specified type are the techniques of jazz formation (jazz square, riff, pattern, break), the mobile ones are jazz harmonization and the corresponding instrumental arrangement. By analogy with the technique of polystylistics in academic music of the 20th – 21st centuries. This type is close to the collage type of polystylistics.The second type of jazz processing avoids exact citation of the folklore source and as a result the improvisational composition turns out to be quite distant from the folk song original. In the specified type, individual elements of the canonical model of the processing prototype (singing) are reproduced, which acquire variant-variational transformation in the process of improvisation by means of jazz vocabulary. This compositional technique of jazz processing is close to the allusive type of polystylistics in academic music. The main elements of the jazz language are dialectical in nature and belong to two creative parameters of the phenomenon of improvisational art. Each of them exists in the context of the processing genre in the space between the planned, studied and the spontaneous, instantaneous. The planned strategy of improvisation is the pattern that reproduces the canons of various jazz genres. Spontaneous, instantaneous, intuitively found in the deployment of improvisation on the canonical rules of construction of the prototype text and is the very essence of jazz music making. In the third chapter of the dissertation, the substantive and musical-stylistic priorities of the work of Ukrainian jazz composers are investigated. On the basis of a comprehensive analysis of jazz suites from arrangements of folk songs (piano – in the work of O. Saratskyi, vocal-instrumental – in the work of A. Pyvovarov) and jazz arrangements of Ukrainian folk songs by I. Zakus and V. Tormakhova – the stable and mobile elements of the specified compositions in the «canonimprovisation» aspect. It was found out that O. Saratskyi in his arrangements turns to folk song prototypes of different historical periods (from archaic kolomiyoks to examples of late song formation). In his work, two groups of jazz arrangements have been established: the first type of arrangements embody the genre-stylistic canon of Kolomiyka, the second type of arrangements, as a folklore prototype, have songs of later origin with a developed melody and a stable tonal-harmonic system. Treatments of the first type are related to the principle of squared improvisation, where the parameters of order and harmony are mobile, and the canon of form is a stable element. In the jazz arrangements of the second type, the trend of academization of the arrangement, its approach to the norms of the piano fantasy genre of the concert type, was ascertained. The «Lemki Suite» by A. Pyvovarov is considered and the stylistic features of the prototypes of jazz arrangements combined in the suite are clarified. It has been established that Lemki songs belong to the most archaic regional layer of Carpathian folklore which is characterized by linguistic and musical conservatism.The canonical models for improvisation, which are the tonal and metro-rhythmic features of the prototypes, are specified. A formative parameter is a stable element of jazz finishes. The features of the creative process of creating ethno-jazz vocal-instrumental compositions by I. Zakus are revealed and the achievements of his scientific work are indicated, which investigated the techniques of ethnophony of chants of various cultural landscapes of seven main regions of Ukraine, which additionally enriches the timbre color of jazz compositions by I. Zakus. His creative method of combining jazz processing with arrangement in the process of changing techniques of presentation of the theme is outlined. It is indicated that the composer used the maximum number of canonical models of various elements of the musical language of the folklore original source in the arrangements of I. Zakus. The greatest correspondence of the improvisational moments of his arrangements to the jazz style has been revealed. The peculiarities of the author's pop and jazz arrangements of V. Tormakhova are considered. It was found that the composer uses a wide palette of folk song genres of various song formations: from archaic to late samples (from carols to cantos), embodying their essential musical characteristics in the language of jazz stylistics. The author uses timbre-textural colors of acapella arrangements of a folk song for a male ensemble. The peculiarities of reading the processing genre in the works of V. Tormakhova are indicated, the connection between the structure of the processing and the verbal component of the prototype is revealed. It is marked by the dynamization of jazz processing due to timbre and performance techniques and various stylistic elements of funk, reggae, bossanova and hip-hop. The melodic and thematic «extract» and ethnophony serve as canons in the author‘s works, the stable element of the work is formative (structure); mobile – metrorhythm. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that, for the first time, the dissertation examines the specifics of the musical-theoretical systems of jazz and folklore and emphasizes the categories of common and different in the paradigmatic and syntagmatic parameters of the specified cultural systems. At the same time, the theoretical and methodological guidelines for the study of the correlative «canon – improvisation» are implemented in the heuristic space of jazz. The meaning of the genre of jazz processing of a folk song in the context of domestic musical culture is revealed, as well as stable and mobile elements of jazz processing of Ukrainian folk songs in the aspect of «canon-improvisation» are revealed. The principles of interpretation of folklore in arrangements in the context of ethnojazz (folk jazz), world music and fusion are considered. For the first time the dissertation systematizes the results of the scientific research of Ukrainian jazzmen Ihor Zakus and Veronika Tormakhova regarding ethnomusicological issues and investigates the connection with the creative principles of jazz arrangements. The essential points of novelty are related to the study of specific methods of improvisational implementation of genre canons of those folklore processing prototypes, which present various song formations of the archaic, middle and late ages. In the dissertation, the creative principles of the authors of jazz arrangements are indicated from the perspective of the principles of polystylistics.
The dissertation is dedicated to the study of the specifics of the jazz processing of the folk song, which functions in the modern musical space of Ukraine. The work ascertains the features of the active interaction of folklore and jazz culture in the work of Ukrainian composers of the second half of the 20th – beginning of the 21st century, which leads to the formation of the genre of jazz treatment of folk songs. It has been established that the new cultural environment for folklore, in the stylistic coordinates of which jazz processing is carried out, embodies the canonical models of the prototype (folklore sample) by means of improvisational art. It was established that folkloric prototypes of arrangements are interpreted by Ukrainian musicians as new jazz standards. In the dissertation, a theoretical substantiation of the genre of jazz processing of folk songs is carried out from the standpoint of consideration of the improvisational norms of reading numerous canonical models of Ukrainian folklore melos in jazz. The methodological basis of the research is based on the system principles of the theory of knowledge and its guiding principles: scientificity, historicism, interdependence of processes and objectivity; also – on the general provisions of the theory of musical art. The fundamentals of systemic, art history, and cultural approaches are involved as a methodological basis for the study of jazz arrangements of folk songs by Ukrainian composers. The application of the system approach was carried out on the basis of the general provisions of the modern methodology of humanitarian knowledge, which provide for the segmentation ofthe basic elements of the studied systems (folklore and jazz) and the identification of the nature of the connection between these elements. The involved sources emphasized the scientific multidimensionality and importance of our chosen research topic. The dissertation study consists of three sections. The first chapter of the work states that folklore and jazz demonstrate the most related types of musical thinking. The category of «common» of the two cultural systems is based on the paradigmatic plane. Signs of commonality are: the identity of nominations of style and genre of individual cultures of the historical form of the syncretic stage; reliance on traditionality and canonicity is the basis of unwritten cultures in the panorama of different cultures of the world. The third point of commonality between folklore and jazz is the openness of genre-style complexes, their ability for inter-style integration. In the fourth, we note that in various types of relationships of the elements of the basic triad of musical phenomena: composerperformer-listener, it is folklore and improvisational types of cultures that have the greatest commonality and unite the personalities of the composer and performer into a single creative syncresis. Finally, jazz and folklore have common features of musical and stylistic organization, revealed in orientation towards: non-European lado-syllabic systems and metro-rhythmic types; specificity of melodic intonation «with elements of ecmelica»; common principles of architecture; on the individualization of vocal and instrumental timbres, the cult of atypical principles of sound production (ethnophony). When considering the features of the musicalaesthetic system of folklore and jazz, we will note their focus on the aesthetics of identity. The category of excellent in the coordinates of jazz and folklore is based on the syntagmatic parameter of each cultural system, so we note a significant degree of individuality of musical vocabulary and belonging to different eras: industrialization (jazz), archaic era of syncretism (folklore). Other differences are found in aspects of tradition in folklore and jazz. In the second chapter of the dissertation, the relevant features of the folk song processing genre are determined, and the determining role of the genre as a through-and-through for national music is revealed. It is proved that the evolution of the genre moved from the amateur representation of folklore melos – in the direction of the complexity of concert forms. Jazz processing at the end of the 20th – in the 20s of the 21st century acquires a conceptual level. The principles of processing Ukrainian folk songs in the context of various directions are considered. It has been proven that jazz performers resort to the synthesis of folk and jazz, folk and rock currents, thereby contributing to the formation and development of the stylistic principles of «ethnojazz/folk jazz», world music, fusion and, partially, ethnorock. The work systematizes a significant palette of Ukrainian jazz arrangements. As a result, two opposite creative approaches in the genre of processing a folk song were revealed. The first type of processing is related to the principles of exact quoting of a folk melody and even in intensive improvisational deployment is close to the original source. The folk song in this group of arrangements is interpreted as a jazz standard, the formative principles of the jazz square are based on improvisations on the scale and metrorhythmic canonical models of the folklore prototype (carols, schedrivkas, fresyankas, mermaids, petrivchani, etc.). The stable elements of the specified type are the techniques of jazz formation (jazz square, riff, pattern, break), the mobile ones are jazz harmonization and the corresponding instrumental arrangement. By analogy with the technique of polystylistics in academic music of the 20th – 21st centuries. This type is close to the collage type of polystylistics.The second type of jazz processing avoids exact citation of the folklore source and as a result the improvisational composition turns out to be quite distant from the folk song original. In the specified type, individual elements of the canonical model of the processing prototype (singing) are reproduced, which acquire variant-variational transformation in the process of improvisation by means of jazz vocabulary. This compositional technique of jazz processing is close to the allusive type of polystylistics in academic music. The main elements of the jazz language are dialectical in nature and belong to two creative parameters of the phenomenon of improvisational art. Each of them exists in the context of the processing genre in the space between the planned, studied and the spontaneous, instantaneous. The planned strategy of improvisation is the pattern that reproduces the canons of various jazz genres. Spontaneous, instantaneous, intuitively found in the deployment of improvisation on the canonical rules of construction of the prototype text and is the very essence of jazz music making. In the third chapter of the dissertation, the substantive and musical-stylistic priorities of the work of Ukrainian jazz composers are investigated. On the basis of a comprehensive analysis of jazz suites from arrangements of folk songs (piano – in the work of O. Saratskyi, vocal-instrumental – in the work of A. Pyvovarov) and jazz arrangements of Ukrainian folk songs by I. Zakus and V. Tormakhova – the stable and mobile elements of the specified compositions in the «canonimprovisation» aspect. It was found out that O. Saratskyi in his arrangements turns to folk song prototypes of different historical periods (from archaic kolomiyoks to examples of late song formation). In his work, two groups of jazz arrangements have been established: the first type of arrangements embody the genre-stylistic canon of Kolomiyka, the second type of arrangements, as a folklore prototype, have songs of later origin with a developed melody and a stable tonal-harmonic system. Treatments of the first type are related to the principle of squared improvisation, where the parameters of order and harmony are mobile, and the canon of form is a stable element. In the jazz arrangements of the second type, the trend of academization of the arrangement, its approach to the norms of the piano fantasy genre of the concert type, was ascertained. The «Lemki Suite» by A. Pyvovarov is considered and the stylistic features of the prototypes of jazz arrangements combined in the suite are clarified. It has been established that Lemki songs belong to the most archaic regional layer of Carpathian folklore which is characterized by linguistic and musical conservatism.The canonical models for improvisation, which are the tonal and metro-rhythmic features of the prototypes, are specified. A formative parameter is a stable element of jazz finishes. The features of the creative process of creating ethno-jazz vocal-instrumental compositions by I. Zakus are revealed and the achievements of his scientific work are indicated, which investigated the techniques of ethnophony of chants of various cultural landscapes of seven main regions of Ukraine, which additionally enriches the timbre color of jazz compositions by I. Zakus. His creative method of combining jazz processing with arrangement in the process of changing techniques of presentation of the theme is outlined. It is indicated that the composer used the maximum number of canonical models of various elements of the musical language of the folklore original source in the arrangements of I. Zakus. The greatest correspondence of the improvisational moments of his arrangements to the jazz style has been revealed. The peculiarities of the author's pop and jazz arrangements of V. Tormakhova are considered. It was found that the composer uses a wide palette of folk song genres of various song formations: from archaic to late samples (from carols to cantos), embodying their essential musical characteristics in the language of jazz stylistics. The author uses timbre-textural colors of acapella arrangements of a folk song for a male ensemble. The peculiarities of reading the processing genre in the works of V. Tormakhova are indicated, the connection between the structure of the processing and the verbal component of the prototype is revealed. It is marked by the dynamization of jazz processing due to timbre and performance techniques and various stylistic elements of funk, reggae, bossanova and hip-hop. The melodic and thematic «extract» and ethnophony serve as canons in the author‘s works, the stable element of the work is formative (structure); mobile – metrorhythm. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that, for the first time, the dissertation examines the specifics of the musical-theoretical systems of jazz and folklore and emphasizes the categories of common and different in the paradigmatic and syntagmatic parameters of the specified cultural systems. At the same time, the theoretical and methodological guidelines for the study of the correlative «canon – improvisation» are implemented in the heuristic space of jazz. The meaning of the genre of jazz processing of a folk song in the context of domestic musical culture is revealed, as well as stable and mobile elements of jazz processing of Ukrainian folk songs in the aspect of «canon-improvisation» are revealed. The principles of interpretation of folklore in arrangements in the context of ethnojazz (folk jazz), world music and fusion are considered. For the first time the dissertation systematizes the results of the scientific research of Ukrainian jazzmen Ihor Zakus and Veronika Tormakhova regarding ethnomusicological issues and investigates the connection with the creative principles of jazz arrangements. The essential points of novelty are related to the study of specific methods of improvisational implementation of genre canons of those folklore processing prototypes, which present various song formations of the archaic, middle and late ages. In the dissertation, the creative principles of the authors of jazz arrangements are indicated from the perspective of the principles of polystylistics.
Опис
Ключові слова
джаз, композиторська творчість, народна пісня, музичне мислення, музика усної традиції, традиційність, канон, імпровізація, стабільні та мобільні елементи, українські композитори, постмодерне мистецтво, jazz, composer‘s creation, folk song, musical thinking, music of oral tradition, traditionalism, canon, improvisation, stable and mobile elements, Ukrainian composers, postmodern art
Бібліографічний опис
Соловйов, А. М. Джазова обробка народної пісні у творчості українських композиторів другої половини ХХ – початку ХХІ століття [Текст] : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії : спец. 025 «Музичне мистецтво» / Соловйов, Андрій Михайлович ; науковий керівник О. К. Зав’ялова. – Суми : Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми, 2022. – 231 с.