Concepts of Regional Association of Central and Eastern European Countries
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
At the current stage, there is no doubt about the role of the “Three Seas” initiative in the regional schedule. However, it is worth noting that one of the impetuses for its actualization was the world confrontation that arose after Russia’s encroachments on the territory of Ukraine (the annexation of Crimea and the instigation of the war in the East of Ukraine). Today, this idea of unification of states in the space from the Baltic to the Black and Adriatic seas, as it was at its inception, is actively supported by the USA. Over the past eight years, the attitude towards this program on the part of Germany and the European Union has also changed in a positive direction. In fact, from Poland’s attempt to realize its historical Central European ambitions, the Three Seas initiative was transformed into a prototype of the new Eastern Europe as an integral part of the transatlantic community. The interest of modern Polish politicians in the concept of “Mizhmorya” is a continuation of the tradition and political thought of Józef Piłsudski. First of all, the concept of “Mizhmorya” is closely related to his view of Poland’s foreign policy in the interwar period. However, its origins go back to the beginning of the 20th century, when there were discussions about Poland’s borders and its role in Europe after it gained independence. The main question concerned Poland’s ability to effectively resist the expansion of neighboring states – Germany and Russia. The actualization of the “Mizhmorya” concept at the current stage and the transformation of the latter into the “Three Seas” initiative began after the Russian aggression in Ukraine in 2014. In its current version, the concept includes the southern and eastern vectors of integration. This is a qualitative change, since for many centuries Poland’s foreign policy was formed on the East-West axis, paying much less attention to the North-South axis. It is worth noting that the concept of “Mizhmorya”, which in its current version has turned into “Three Seas”, is not considered as an alternative for membership in the EU and NATO. At the current stage, it does not have an independent character, complementing the generally pro-Western orientation of Poland and its other participants. In connection with the involvement of 12 countries in the “Three Seas Initiative” and the active role of Croatia, Romania and other states in it, it is losing connection with the original concept of the “Midsea”. It is becoming a format of regional cooperation within the EU, but it has quite strong foundations. Its success also depends on external factors: West-Russia relations, US activity in Central and Eastern Europe, and the difficult-to-predict future of the European Union. One can debate for a long time about the functionality and competitiveness of the new association in relation to other numerous regional entities, but one thing remains important: the implementation of the “Three Seas” initiative will start the process of building the energy independence of the countries of the Eastern European region from Russia. At the summit on June 20, 2022, the countries of the “Three Seas” initiative granted Ukraine the special status of a participating partner of the association. It is worth noting that Ukraine’s membership in “Trimory” is part of our country’s path to membership in the European Union. The concept envisages the development of world trade through the creation of new European logistics corridors, therefore it is important for Ukraine to become one of the transitors along these routes. Several areas of Ukraine’s cooperation with the participating countries of the “Three Seas” should be highlighted: the creation of the trans-European highway Via Carpathia, where Ukraine will play the role of an important logistics center; energy cooperation, Ukraine has one of the largest gas storages in the region and, using the capabilities of the Poland-Slovakia, PolandUkraine interconnectors, it is possible to meet the needs of all countries of the Three Seas; the export of Ukrainian electricity can help the countries of the “Three Seas” to become independent from the energy pressure of the Russian Federation; infrastructure and digitalization (countries should work on expanding checkpoints at the borders of Ukraine). Our state can support many infrastructure projects in the field of digitization and strengthen regional digital connections. So, the “Three Seas” initiative is Ukraine’s perspective to take a place on the European market and completely abandon logistical ties with the occupying country.
На сучасному етапі вже не має сумнівів в тому, яку роль у регіональному розкладі відіграє ініціатива «Тримор’я». Однак, варто зауважити, що одним із поштовхів до її актуалізації стала світова конфронтація, що виникла після зазіхань Росії на територію України (анексію Криму та розпалювання війни на Сході України). Сьогодні ця ідея об’єднання держав у просторі від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів, як і за її виникнення, активно підтримується США. За останні вісім років у позитивний бік змінилося і ставлення до цієї програми з боку Німеччини та Європейського Союзу. По суті, із спроби реалізації Польщею її історичних центральноєвропейських амбіцій ініціатива «Тримор’я» трансформувалася в прообраз нової Східної Європи як складової частини трансатлантичного спільноти. Інтерес сучасного польського політикуму до концепції «Міжмор’я» є продовженням традиції та політичної думки Юзефа Пілсудського. Насамперед, концепція «Міжмор’я» тісно пов’язана з його поглядом на зовнішню політику Польщі у міжвоєнний період. Однак її витоки сягають початку ХХ ст., коли велися дискусії про кордони Польщі та її роль у Європі після набуття нею незалежності. Основне питання стосувалося можливості Польщі ефективно чинити опір експансії сусідніх держав – Німеччини та Росії. Актуалізація концепції «Міжмор’я» на сучасному етапі та трансформація останньої в ініціативу «Тримор’я» почалася після російської агресії в Україні в 2014 році. В актуальному варіанті концепція включає південний та східний вектори інтеграції. Це якісна зміна, оскільки багато століть зовнішня політика Польщі формувалася на осі Схід-Захід, набагато менше уваги приділяючи осі Північ-Південь. Варто зазначити, що концепція «Міжмор’я», яка у поточному варіанті перетворилася на «Тримор’я», не розглядається як альтернатива для членства в ЄС і НАТО. На сучасному етапі вона не має самостійного характеру, доповнюючи загалом прозахідну орієнтацію Польщі та інших її учасників. У зв’язку із залученням до «Ініціативи трьох морів» 12 країн та активної ролі в ньому Хорватії, Румунії та інших держав вона втрачає зв’язок з первісною концепцією «Міжмор’я».Стає форматом регіонального співробітництва в рамках ЄС, однак має досить міцні підвалини. Її успіх залежить також від зовнішніх чинників: взаємин Захід – Росія, активності США в Центральній та Східній Європі та важко передбачуваного майбутнього Євросоюзу. Можна довго дискутувати з приводу функціональності та конкурентоспроможності нового об’єднання по відношенню до інших численних регіональних утворень, однак важливим залишається одне: реалізація ініціативи «Тримор’я» запустить процес побудови енергетивної незалежності країн східноєвропейського регіону від Росії. На саміті 20 червня 2022 року країни ініціативи «Тримор’я» надали Україні особливого статусу партнера-учасника об’єднання. Варто зазначити, що членство України у «Тримор’ї» – це частина шляху нашої держави до членства у Європейському Союзі. Концепція передбачає розвиток світової торгівлі шляхом створення нових європейських логістичних коридорів, тому Україні важливо стати одним із транзитерів цими шляхами. Слід виділити декілька напрямків співпраці України з країнами-учасницями «Тримор’я»: створення трансєвропейської автомагістралі Via Carpathia, де Україна буде відіграти роль важливого логістичного центру; енергетична співпраця, Україна має одні з найбільших сховищ газу в регіоні і, використовуючи можливості інтерконекторів Польща – Словаччина, Польща – Україна, можливо задовольнити потреби всіх країн Тримор’я; експорт української електроенергії може допомогти країнам «Тримор’я» стати незалежним від енергетичного тиску РФ; інфраструктура та діджиталізація (країни мають працювати над розширенням пунктів пропуску на кордонах України). Наша держава може надати підтримку багатьом інфраструктурним проєктам у галузі диджиталізації та посилити регіональні цифрові зв’язки. Отож, ініціатива «Тримор’я» –це перспектива України зайняти місце на європейському ринку і повністю відмовитися від логістичних зв’язків з країною-окупантом.
На сучасному етапі вже не має сумнівів в тому, яку роль у регіональному розкладі відіграє ініціатива «Тримор’я». Однак, варто зауважити, що одним із поштовхів до її актуалізації стала світова конфронтація, що виникла після зазіхань Росії на територію України (анексію Криму та розпалювання війни на Сході України). Сьогодні ця ідея об’єднання держав у просторі від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів, як і за її виникнення, активно підтримується США. За останні вісім років у позитивний бік змінилося і ставлення до цієї програми з боку Німеччини та Європейського Союзу. По суті, із спроби реалізації Польщею її історичних центральноєвропейських амбіцій ініціатива «Тримор’я» трансформувалася в прообраз нової Східної Європи як складової частини трансатлантичного спільноти. Інтерес сучасного польського політикуму до концепції «Міжмор’я» є продовженням традиції та політичної думки Юзефа Пілсудського. Насамперед, концепція «Міжмор’я» тісно пов’язана з його поглядом на зовнішню політику Польщі у міжвоєнний період. Однак її витоки сягають початку ХХ ст., коли велися дискусії про кордони Польщі та її роль у Європі після набуття нею незалежності. Основне питання стосувалося можливості Польщі ефективно чинити опір експансії сусідніх держав – Німеччини та Росії. Актуалізація концепції «Міжмор’я» на сучасному етапі та трансформація останньої в ініціативу «Тримор’я» почалася після російської агресії в Україні в 2014 році. В актуальному варіанті концепція включає південний та східний вектори інтеграції. Це якісна зміна, оскільки багато століть зовнішня політика Польщі формувалася на осі Схід-Захід, набагато менше уваги приділяючи осі Північ-Південь. Варто зазначити, що концепція «Міжмор’я», яка у поточному варіанті перетворилася на «Тримор’я», не розглядається як альтернатива для членства в ЄС і НАТО. На сучасному етапі вона не має самостійного характеру, доповнюючи загалом прозахідну орієнтацію Польщі та інших її учасників. У зв’язку із залученням до «Ініціативи трьох морів» 12 країн та активної ролі в ньому Хорватії, Румунії та інших держав вона втрачає зв’язок з первісною концепцією «Міжмор’я».Стає форматом регіонального співробітництва в рамках ЄС, однак має досить міцні підвалини. Її успіх залежить також від зовнішніх чинників: взаємин Захід – Росія, активності США в Центральній та Східній Європі та важко передбачуваного майбутнього Євросоюзу. Можна довго дискутувати з приводу функціональності та конкурентоспроможності нового об’єднання по відношенню до інших численних регіональних утворень, однак важливим залишається одне: реалізація ініціативи «Тримор’я» запустить процес побудови енергетивної незалежності країн східноєвропейського регіону від Росії. На саміті 20 червня 2022 року країни ініціативи «Тримор’я» надали Україні особливого статусу партнера-учасника об’єднання. Варто зазначити, що членство України у «Тримор’ї» – це частина шляху нашої держави до членства у Європейському Союзі. Концепція передбачає розвиток світової торгівлі шляхом створення нових європейських логістичних коридорів, тому Україні важливо стати одним із транзитерів цими шляхами. Слід виділити декілька напрямків співпраці України з країнами-учасницями «Тримор’я»: створення трансєвропейської автомагістралі Via Carpathia, де Україна буде відіграти роль важливого логістичного центру; енергетична співпраця, Україна має одні з найбільших сховищ газу в регіоні і, використовуючи можливості інтерконекторів Польща – Словаччина, Польща – Україна, можливо задовольнити потреби всіх країн Тримор’я; експорт української електроенергії може допомогти країнам «Тримор’я» стати незалежним від енергетичного тиску РФ; інфраструктура та діджиталізація (країни мають працювати над розширенням пунктів пропуску на кордонах України). Наша держава може надати підтримку багатьом інфраструктурним проєктам у галузі диджиталізації та посилити регіональні цифрові зв’язки. Отож, ініціатива «Тримор’я» –це перспектива України зайняти місце на європейському ринку і повністю відмовитися від логістичних зв’язків з країною-окупантом.
Опис
Ключові слова
Regional association, the Three Seas, Intermarium, Central and Eastern European countries, Three Seas Initiative, Регіональне об’єднання, Тримор’я, Міжмор’я, країни ЦентральноСхідної Європи, Ініціативи трьох морів
Бібліографічний опис
Mykhtunenko V. Concepts of Regional Association of Central and Eastern European Countries (20-21 Centuries) [Теxt] / V. Mykhtunenko // Консенсус : науковий журнал / Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. – 2023. – № 3. – С. 51–60. – DOI: 10.31110/consensus/2023-03/051-060