Освіта. Інноватика. Практика
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Формування в учнів базової середньої школи мотивів отримувати знання про фінансово-підприємницьку діяльність під час вивчення алгебри(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Швець Василь; Shvets Vasyl; Черненко Анастасія; Chernenko AnastasiiaОбов’язок демократичної держави – турбуватись не тільки про здоров’я, добробут, безпеку свого народу, а й про підготовку молодого покоління до активного життя в соціумі. Саме тому в Державному стандарті базової середньої освіти України [5] чітко, як державне замовлення, виписані ключові та предметні компетентності, якими мають оволодіти учні основної школи. Серед них, зокрема, названі підприємливість і фінансова грамотність (ключова) та математична (предметна). У базовій середній школі математика в 7-9 класах представлена двома предметами: алгебра та геометрія. Їх вивчають учні, які досягли підліткового віку (10-15 років), для якого, як вважають психологи, є характерним сформоване «почуття дорослості». Компетентна особа – це обізнана особа, яка здатна виконати покладені на неї повноваження (компетенції). З огляду на специфіку підліткового віку, формування базових знань фінансово-підприємницького змісту в учнів 7-9 класів стає особливо актуальним та корисним. Яким чином учень може отримувати такі знання під час вивчення алгебри – важлива дидактична задача, яку має розв’язувати вчитель математики. У статті пропонуються методичні рекомендації з формування в учнів базової середньої школи стійких мотивів, інтересу (внутрішніх стимулів) отримувати знання про фінансово-підприємницьку діяльність (бути обізнаним, компетентним в такій сфері життєдіяльності). Основним засобом виступають прикладні задачі фінансовопідприємницького змісту, які розв’язуються застосуванням методу математичного моделювання. Наведені в статті приклади розв’язання задач такого типу супроводжуються слушними методичними порадами, яких має дотримуватись вчитель математики, навчаючи учнів основної школи алгебри і формуючи в них одночасно знання про фінансово-підприємницьку діяльність. В методичному коментарі рекомендується вести словник-довідник, в якому розкривається зміст основних понять такої діяльності.Документ Кооперативне онлайн навчання: диференційоване професійно орієнтоване іншомовне спілкування майбутніх ІТ фахівців(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Синекоп Оксана; Synekop OksanaЗ метою ефективного формування професійно орієнтованої англомовної компетентності у майбутніх ІТ фахівців розглянуто технологію кооперативного навчання у онлайн форматі. У статті висвітлено переваги (сприяє формуванню професійно орієнтованої англомовної, соціальної, особистої і навчальної компетентностей, сприяє активному спілкуванню ІТ студентів у групах і оволодінню іноземною мовою, мотивує ІТ студентів комунікувати, дозволяє отримати досвід спілкування та вчитись на досвіді інших комунікантів, впливає на розвиток уміння критично мислити) і недоліки (дисбалансу в участі комунікантів групи, конфліктність у групі, складність дотримання часових рамок, труднощі в оцінці індивідуальних досягнень та досягнень ІТ студентів групи, технічні проблеми з інтернет-зв’язоком) кооперативного навчання. Специфіка кооперативного навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування в онлайн форматі включає: використання різноманітних цифрових інструментів; охоплення різних видів мовленнєвої діяльності для формування професійно орієнтованої англомовної компетентності; формування груп за допомогою генераторів випадкових груп або дозволу студентам самостійно обирати собі партнерів; окреслення цілей і очікуваних результатів; залучення професійно орієнтованої тематики; регулярний моніторинг; практика рефлексування; зворотний зв'язок і оцінка студентів групи. Також окреслено особливості впровадження диференціації професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців в умовах кооперативного онлайн навчання (диференціація групи відповідно до рівня володіння іноземною мовою та навчального стилю; розподіл ролей в групі; створення завдань різних рівнів складності; гнучке групування студентів для виконання різних завдань; забезпечення студентів скаффолдингом, як з боку викладача, так і студентів; практикування взаємонавчання). Кооперативне навчання ґрунтується на таких принципах: самостійності і гармонійної взаємозалежності учасників спілкування; активного іншомовного навчання; розвитку фахової комунікативності; пропорційного внеску кожного у вирішення завдання групи; константного контролю.Документ Методичні особливості навчання вищої математики студентів нематематичних спеціальностей в кризових умовах (узагальнення досвіду роботи в умовах військового стану)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Розуменко Анжела Оурелянівна; Rozumenko Anzhela Ourelianivna; Розуменко Анатолій; Rozumenko Anatolii; Удовиченко Ольга Миколаївна; Udovychenko Olha MykolaivnaВ статті розглянуто проблему математичної підготовки студентів нематематичних спеціальностей в кризових умовах. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за математичною підготовкою майбутніх фахівців нематематичних спеціальностей; бесіди із студентами; узагальнення педагогічного досвіду викладання курсу вищої математики студентам нематематичних спеціальностей в умовах військового стану. На основі аналізу теоретичних джерел та практики викладання вищої математики підтверджено висновок про зниження якості математичної підготовки майбутніх фахівців різних напрямків підготовки. Визначено особливості організації навчального процесу в кризових умовах. Розроблено методичні рекомендації навчання вищої математики студентів нематематичних спеціальностей в умовах військового стану. Обґрунтовано висновок про доцільність та ефективність використання освітньої технології «перевернутого класу» (за формою) та програмованого навчання (за змістом) у процесі навчання студентів вищої математики в кризових умовах життя суспільства. Запропоновано методичні рекомендації щодо використання принципів програмованого навчання (системний відбір навчального матеріалу, розміщення його в чіткій логічній послідовності; усунення несуттєвого, розподіл матеріалу на певні частини; точні й конкретні вказівки щодо виконання завдань, необхідних для засвоєння кожної порції матеріалу тощо) при структуруванні навчального матеріалу з курсу вищої математики. Обґрунтовано ефективність використання елементів технології «перевернутого класу» (за схемою: практичне заняття – лекція – практичне заняття) у процесі організації навчання вищої математики при дистанційній (або змішаній) формі в умовах військового стану.Документ Методологічні засади розвитку критичного мислення майбутніх економістів в процесі їх професійної підготовки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Різник В’ячеслав; Riznyk V’iacheslavЦифровізація українського суспільства обумовлює запит на фахівців економічних спеціальностей, які ефективно працюють на розвиток цифрової економіки країни. Це актуалізує модернізацію їх професійної підготовки та розвиток у них різних професійних якостей. Потреба розвитку критичного мислення у процесі професійної підготовки майбутніх економістів потребує об’єктивності та надійності наукових висновків, що вимагає розроблення наукового підґрунтя, на якому такий розвиток відбуватиметься. Іншими словами, потребує розбудови методологічна основа розвитку критичного мислення майбутніх економістів в процесі їх професійної підготовки. Мета статті: виявити і обґрунтувати методологічну основу для розвитку критичного мислення майбутніх економістів засобами інформаційних технологій. Для досягнення мети використано низку методів: теоретичний аналіз, систематизація і узагальнення наукових результатів, присвячених проблемам підготовки майбутніх економістів, використання інформаційних технологій у підготовці майбутніх економістів, розвитку критичного мислення молоді. Використано матеріали Google-академії за запитами «критичне мислення», «розвиток критичного мислення», «підготовка економістів, «використання інформаційних технологій», «методологічні засади», «методологічні підходи», «засоби інформаційних технологій у підготовці економістів», «підготовка студентів економічних спеціальностей». Результатом дослідження є обґрунтування важливості методологічних підходів (системний, аксіологічний, синергетичний, особистісноорієнтований, когнітивно-візуальний, контекстний) для розвитку критичного мислення майбутніх економістів засобами інформаційних технологій.Документ Пропедевтична роль інтегративного курсу «Анатомо-фізіологічні та клінічні основи корекційної роботи» у підготовці майбутніх вчителів-логопедів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Пакушина Людмила; Pakushyna Liudmyla; Савицька Олена; Savytska OlenaСтаття присвячена розгляду змісту й особливостей викладання інтегративного навчального курсу «Анатомо-фізіологічні та клінічні основи корекційної роботи» для майбутніх вчителів-логопедів, підготовка яких відбувалася у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького впродовж І семестру 2023-2024 навчального року. Навчальна дисципліна є пропедевтичною та інтегративною. Ґрунтуючись на знаннях шкільного курсу біології вона доповнюється знаннями та вміннями вікової й патологічної фізіології, основ медичних знань, а також базовою інформацією щодо сутності корекційно-розвивальної роботи із дітьми з різними порушеннями розвитку. Таке змістове наповнення дає можливість здобувачам освіти на основі розуміння вікових особливостей функціонування здорового організму людини уяснити можливості й обмеження його компенсаторних механізмів, які автоматично без участі людини вмикаються при його пошкодженнях та травмах. Також курс допомагає побачити роль корекційно-розвивальної роботи для процесу розвитку організму із різними як функціональними, так і органічними обмеженнями. При цьому у майбутніх фахівців логопедичною справи відбувається формування як загальних компетенцій, що є характерними і для фахівців інших спеціальностей, так і простежується закономірне формування початкових рівнів спеціальних, тобто фахових, компетентностей, зазначених у державному стандарті підготовки вчителів-логопедів. Серед них: усвідомлення концепцій і теорій функціонування, обмеження життєдіяльності, розвитку, навчання, виховання і соціалізації осіб з особливими потребами; здатність будувати гармонійні відносини із такими особами та їх сім’ями; вміння здійснювати діагностико-консультативну діяльність та здатність майбутніх фахівців до реалізації корекційно-освітніх технологій у роботі з особами з особливими освітніми потребами.Документ Моделювання професійної підготовки фахівців за дуальною формою навчання у вищих навчальних закладах німецькомовних країн(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Опушко Надія Романівна; Opushko Nadiia RomanivnaПроблема дефіциту затребуваних, кваліфікованих, конкурентоспроможних, мобільних фахівців – одна з найактуальніших на теперішній час. Уважаємо, що її вирішення залежить від взаємодії органів державної влади, стейкхолдерів та закладів освіти, а також шляхом упровадження дуальної форми здобуття освіти. Дуальне навчання (duales stadium) – відомий світовий освітній тренд, який одержав свій розвиток і популярність в Німеччині. Досліджувана форма навчання передбачає, що здобувачі освіти опановують теорію в університеті, а практичні компетентності одержують вже на робочому місці, тобто в конкретній організації, вирішуючи реальні професійні завдання. В статті висвітлено питання модернізації підготовки фахівців у сучасних європейських вищих навчальних закладах на основі дуальної форми навчання. Відображені деякі аспекти, особливості, принципи і методи цієї форми навчання. Для досягнення поставленої мети авторкою було використано низку науковопедагогічних методів: опрацювання літератури з теми дослідження; вивчення та узагальнення закордонного досвіду підготовки фахівців за дуальною формою навчання у вищих навчальних закладах (ВНЗ) німецькомовних країн; аналіз і синтез; систематизація; порівняння; моделювання; проєктування; бесіда зі здобувачами освіти за дуальною формою навчання, їх експертна оцінка. Визначені та схарактеризовані компетентності сучасних фахівців, що забезпечать професійну самореалізацію особистості, її затребуваність на ринку праці та сталий розвиток економіки держави. Встановлені деякі питання моделювання процесу професійної підготовки студентів на принципах дуальної форми навчання. Зазначається, що ця форма підготовки є динамічною структурою. Констатовано, що використання елементів дуальної форми навчання в освітньому процесі ВНЗ сприятиме становленню фахівців з більш високим і сучасним рівнем компетентностей. Моделювання процесу професійної підготовки фахівців на основі дуальної форми навчання дає можливості застосовувати активні методи навчання, що нині є пріоритетним з точки зору модернізації сучасної освіти. До напрямів подальших досліджень авторка відносить визначення і характеристику пріоритетних напрямів розвитку дуальної освіти з метою систематичного вдосконалення процесу підготовки фахівців.Документ Центри академічного успіху в університетах США в історичній перспективі та умовах сьогодення(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Литовченко Ірина Миколаївна; Lytovchenko Iryna Mykolaivna; Лавриш Юліана Едуардівна; Lavrysh Yuliana Eduardivna; Чугай Оксана; Chuhai Oksana; Зеліковська Олена; Zelikovska OlenaУ статті досліджується еволюція та вплив центрів академічного успіху в університетах США, особливо на тлі змін у демографічній ситуації серед студентів та зосередження уваги на інклюзивності. Центри академічного успіху, централізуючи освітні послуги, вийшли за рамки свого походження, щоб обслуговувати різноманітне коло учнів, включаючи перше покоління та маргіналізовані групи студентів. Пропонуючи тьюторство, додаткове групове навчання, підтримку студентів з обмеженими можливостями та розвиток необхідних навчальних навичок, центри академічного успіху мають на меті зменшити відтік студентів і сприяти завершенню навчання. У дослідженні використано комплексний набір дослідницьких методів, включаючи огляд літератури, для аналізу трансформації центрів академічного успіху протягом чотирьох історичних періодів, що відображають зміни в освітніх потребах і суспільних цінностях. Результати ілюструють, як центри академічного успіху стали невід'ємною частиною академічного успіху, розширюючи послуги для вирішення проблем підготовки та акліматизації у вищій освіті. З впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій та розумінням різноманітних стилів навчання центри академічного успіху впровадили інновації для надання централізованих послуг підтримки. У статті зроблено висновок, що історичний розвиток центрів академічного успіху відображає їхню здатність реагувати на мінливі потреби студентів та еволюцію університетського середовища. Від самого початку свого існування, спершу як неформальних утворень, і до перетворення на інституціоналізовані центри, вони відіграють важливу роль у формуванні академічного успіху студентів, адаптуючись до суспільних змін, законодавчих впливів та досягнень у галузі технологій та досліджень в освіті. Різноманітні послуги, які пропонують центри академічного успіху, задовольняють потреби студентів з різним освітнім рівнем, стилями навчання та соціально-економічним статусом. Автори наголошують на необхідності подальших досліджень ефективності центрів академічного успіху в університетах США та можливостей впровадження найкращих практик в університетах України.Документ Результати підготовки військовослужбовців Збройних Сил України на курсах іноземних мов (англійська мова)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Дужий Роман; Duzhyi Roman; Деркач Тетяна; Derkach TetianaДосліджено результати чотиримісячної очної курсової підготовки військовослужбовців Збройних Сил України з вивчення англійської мови на базі навчально-наукового центу іноземних мов Національного університету оборони України, проаналізовано досягнення та виявлені проблеми. В експерименті задіяно дві групи слухачів загальною кількістю 139 осіб. Проведено вхідне та вихідне тестування чотирьох аспектів мовленнєвої діяльності - аудіювання, говоріння, читання, письма. Значущість різниці між окремими результатами оцінено за допомогою непараметричного U-тесту Манна-Вітні. Для оцінки індивідуального сприйняття різних тестів, методом Р. Фелдера-Б. Соломан визначено переважаючі стилі навчання респондентів. Вхідне тестування засвідчило досить скромний рівень початкових знань. Середні оцінки тестів коливалися в межах 1,9–2,3 бали за 5-бальною шкалою. Більш важкими виявилися тести на письмо (найважчий) та читання у порівнянні з говорінням та аудіюванням. Фінальне тестування засвідчило прогрес за всіма напрямками. Інтервал середніх оцінок для трьох тестів виріс до 2,6-2,9 балів, для читання - до 2,9 та 3,1 бали для різних груп. Однак результати фінальних тестів викликають певне занепокоєння, оскільки залишаються недостатньо високими. Досягнутий прогрес є неоднорідним за видами мовленнєвої діяльності. Найбільший прогрес спостерігається для читання (приріст близько 1 балу), дещо менший для письма (0,76 бали). Для аудіювання та говоріння приріст варіюється між 0,35 та 0,7 балами. Оцінка впливу переважаючих стилів навчання на прогрес у різних видах мовленнєвої діяльності вказує, що активний спосіб обробки інформації сприяє покращенню говоріння. Послідовний спосіб розуміння інформації сприяє покращенню говоріння та письма. Поліпшення читання корелює з розвинутим візуальним каналом. Отримані результати можуть свідчити про необхідність корекції методики навчання у напрямку підсилення індивідуального підходу та адаптації методів навчання до потреб кожного слухача.Документ Цифрові інструменти в підготовці майбутніх докторів філософії з математики: кейс дослідження груп з обмеженнями на норми заданих систем підгруп(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Друшляк Марина Григорівна; Drushliak Maryna Hryhorivna; Лукашова Тетяна Дмитрівна; Lukashova Tetiana Dmytrivna; Підопригора Анастасія; Pidopryhora Anastasiia; Єлізаренко Дмитро; Yelizarenko Dmytro; Надточій Олександр; Nadtochii OleksandrНевід’ємною частиною підготовки дисертаційного дослідження майбутніми докторами філософії є аналіз наукової літератури з теми дослідження, результатом якого є визначення стану вивченості наукової проблеми, виокремлення основних тенденцій та провідних напрямів дослідження, що є необхідним для обґрунтування актуальності теми дисертаційного дослідження. Студіювання науково-методичної літератури, аналітичний огляд наукових студій та теоретичне осмислення знайдених результатів значно полегшуються у цифрову епоху за умови, що майбутні доктори філософії послуговуються різними цифровими інструментами. З метою аналізу та систематизації наукових позицій за темою майбутньої дисертації в системі підготовки майбутніх докторів філософії за спеціальністю 111 Математики у межах курсу «Методологічні основи наукових досліджень (за темою дисертації)» передбачено використання сервісів Mathematics Genealogy Project та VOSviewer. Сервіс Mathematics Genealogy Project пропонується з метою складання академічної генеалогії дослідників проблеми, що сприяє більш глибокому розуміння як логіки розвитку проблеми дослідження, так і хронології досліджень. Сервіс VOSviewer дозволяє здійснити кластерний аналіз результатів досліджень та візуалізувати кластерну мережу ключових слів, з метою формування комплексного уявлення про сучасний стан вивченості проблеми та визначення потенційних напрямів подальших розвідок. В статті представлено кейс використання цифрових інструментів для вивчення стану проблеми дослідження груп з обмеженнями на норми заданих систем підгруп.,Документ STEM освіта як ефективний напрям реалізації ключових положень концепції нової української школи(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Дрокіна Аліна; Drokina AlinaУ даній роботі здійснено аналіз STEM-освіти як ефективного напряму реалізації ключових положень Концепції Нової української школи. Перед сучасною сферою освіти постає завдання розвитку і виховання всебічно розвиненої, освіченої, інноваційної особистості згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Природничо-математична освіта має стати одним з пріоритетів розвитку сфери вітчизняної освіти, забезпечуючи унікальні можливості для підготовки здобувачів освіти до успішного майбутнього в епоху швидких змін і технологічного прогресу. Адже саме STEM-освіта створює унікальні можливості для розвитку та підготовки майбутніх STEMфахівців (фахівці біо-, нанотехнологій, ІТ-спеціалісти та ін.), які зможуть здійснити значний внесок у розвиток українського суспільства. STEM-освіта виступає ефективним напрямом реалізації ключових положень Концепції Нової української школи. Зосереджуючись на інтеграції предметів природничо-математичного циклу та розвитку компетентностей здобувачів освіти у галузі природничих наук, технологій, інженерії та математики, STEM-освіта забезпечує створення ефективних умов для сучасної та якісної освіти. На основі ґрунтовного аналізу науково-педагогічних джерел з’ясовано, що STEM-освіта є невіддільною частиною Концепції Нової української школи, адже спрямована не лише на здобуття знань, умінь та навичок, а й на одержання ключових компетентностей. Багато вітчизняних вчених сходяться в думці у тому, що інтеграція та дослідницько-проєктна діяльність є провідними принципами STEM-освіти, які співзвучно переплітаються з орієнтирами НУШ. Визначено, що упровадження STEMзаходів у освітній процес Нової української школи сприятиме розвитку здобувачів освіти у багатьох аспектах: підвищення пізнавального інтересу до STEM, ефективне залучення до дослідницької діяльності, освіченість в сфері ІКТ, уміння їх використовувати, розвиток критичного та інноваційного мислення, формування комунікативних навичок, стимулювання творчості тощо. Важливо підкреслити і те, що STEM-навчання має потужний потенціал для розвитку не лише знань, але й різноманітних навичок, якостей та цінностей здобувачів освіти.Документ Дидактичний потенціал змішаної форми організації освітнього процесу щодо індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності студентів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Демчук Олег; Demchuk OlehНестабільність і непрогнозованість умов функціонування вітчизняної системи освіти визначає необхідність відповідної динамічної адаптації форм, методів, прийомів і засобів навчання. Першочерговими є питання забезпечення компетентнісної спрямованості вищої школи в умовах воєнного часу, збереження студентоцентризму й розвиток педагогіки партнерства у вищій школі. У системі вищої освіти України превалює змішана форма організації освітнього процесу. Отже, для ефективної реалізації в закладах вищої освіти принципів компетентнісного, діяльнісного та особистісно зорієнтованого підходів необхідною є модернізація дидактико-методичного супроводу індивідуалізації навчальної (навчально-пізнавальної) діяльності студентів відповідно до наявних умов змішаного формату організації освітнього процесу. У статті розкрито дидактичний потенціал змішаної форми організації освітнього процесу в закладах вищої освіти щодо індивідуалізації навчальної (навчальнопізнавальної) діяльності студентів. Зокрема, закцентовано увагу на можливостях використання інформаційно-комунікаційних технологій. У сучасному освітньому процесі вони виконують дві основні функції: забезпечують комунікацію між учасниками освітнього процесу в дистанційному синхронному й асинхронному форматах та слугують засобами навчання, моніторингу, контролю успішності здобувачів освіти. Використання цих технологій для синхронної дистанційної комунікації вимагає високого рівня цифрової й інформаційної компетентностей у всіх учасників освітнього процесу. Щодо використання інформаційнокомунікаційних технологій як засобів навчання, важливим є поєднання цифрових аналогів традиційних навчальних засобів і сучасних цифрових засобів навчання, а саме: інструментів штучного інтелекту та віртуальних лабораторій, симуляторів та ігрових технологій, що сприяє ефективному навчанню.Документ Культура спілкування як складова професійної компетентності майбутніх корекційних педагогів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Буйняк Мар’яна Геннадіївна; Buiniak Mar’iana Hennadiivna ; Михальська Світлана Анатоліївна; Mykhalska Svitlana AnatoliivnaУ статті досліджується проблема сформованості культури спілкування у майбутніх корекційних педагогів. З’ясовано, що культура спілкування передбачає володіння індивідом високим рівнем комунікативних навичок, сформованість вміння розуміти співрозмовника, співпереживати йому, відповідальне ставлення до своїх слів і вчинків; толерантність, відчуття такту, уміння бачити позитивні якості партнера по спілкуванню. Наголошується, що вагомою ознакою культури спілкування корекційного педагога є його стиль мовлення. Під час спілкування з дітьми з особливими освітніми потребами корекційний педагог має створювати відповідну комунікативну обстановку, яка б стимулювала мовленнєву активність учня. Важливо вміти стимулювати інтерес дитини до обміну думками, не наполягати на негайних відповідях, дати можливість подумати, не перебивати, підкреслювати переваги дитячих відповідей. Представлено результати дослідження стану сформованості окремих аспектів культури спілкування у здобувачів вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіта. За результатами анкетування, спрямованого на визначення розуміння сутності культури спілкування та її значущості для професійної діяльності корекційного педагога було з’ясовано, що більшість досліджуваних частково розуміють сутність цього поняття, а найбільш значущими якостями для культури спілкування майбутні корекційні педагоги вважають високий рівень розвитку мовлення, толерантне ставлення до людей, комунікативні навички, доброзичливість у спілкуванні, великий словниковий запас, загальний культурний рівень людини, повагу до співрозмовника, вміння розуміти людину, її стан тощо. Всі респонденти визнають значущість культури спілкування у житті людини та професійній діяльності корекційного педагога. Серед пропозицій щодо розвитку культури спілкування у майбутніх корекційних педагогів найбільше було таких, що стосувалися проведення різних видів тренінгів та можливості безпосереднього спілкування з дітьми з особливими освітніми потребами, їхніми батьками під час проходження практики.Документ Освіта. Інноватика. Практика(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024)Метою журналу «Освіта. Інноватика. Практика» є висвітлення результатів досліджень у галузі освіти (за предметними спеціальностями), поширення сучасних науково-педагогічних практик і розробок, актуалізація наукових теоретичних і практичних проблем у галузі освіти. Основні завдання: ➔ поширення результатів наукових розвідок за різними спеціальностями галузі освіти (Науки про освіту; Початкова освіта; Середня освіта; Професійна освіта; Спеціальна освіта; Фізична культура і спорт); ➔ сприяння у розвитку відкритої науки в Україні через створення відкритого інформаційного середовища, що забезпечує взаємодію між провідними фахівцями та молодими вченими у галузі освіти; ➔ створення умов для публікації дискусійних матеріалів через об’єктивне рецензування та надання рекомендацій авторам щодо покращення текстового оформлення ідей та результатів; ➔ розвиток співробітництва науковців різних закладів освіти України та світу через фіксацію вихідних даних, у т. ч. цифрових профілів, авторів публікацій.Документ Освіта. Інноватика. Практика(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024)Метою журналу «Освіта. Інноватика. Практика» є висвітлення результатів досліджень у галузі освіти (за предметними спеціальностями), поширення сучасних науково-педагогічних практик і розробок, актуалізація наукових теоретичних і практичних проблем у галузі освіти. Основні завдання: ➔ поширення результатів наукових розвідок за різними спеціальностями галузі освіти (Науки про освіту; Початкова освіта; Середня освіта; Професійна освіта; Спеціальна освіта; Фізична культура і спорт); ➔ сприяння у розвитку відкритої науки в Україні через створення відкритого інформаційного середовища, що забезпечує взаємодію між провідними фахівцями та молодими вченими у галузі освіти; ➔ створення умов для публікації дискусійних матеріалів через об’єктивне рецензування та надання рекомендацій авторам щодо покращення текстового оформлення ідей та результатів; ➔ розвиток співробітництва науковців різних закладів освіти України та світу через фіксацію вихідних даних, у т. ч. цифрових профілів, авторів публікацій.Документ Реалізація міжпредметних зв’язків технологій та природничих дисциплін із використанням 3D моделювання(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Фещук Юрій; Feshchuk Yurii; Мислінчук Володимир; Myslinchuk VolodymyrНа підставі теоретико-емпіричних досліджень визначено, що інтеграція навчання технологій та природничих дисциплін має ряд важливих переваг, підтримує збалансований та цілеспрямований підхід до освітнього процесу. Встановлено, що реалізація міжпредметних зв’язків з цих предметів сприяє: організації більш реалістичного та практичного навчання; розвитку критичного мислення учнів; розширенню знань у декількох областях; стимулюванню інтересу до навчання. У статті робиться акцент на 3D моделювання в процесі виготовлення фізичних (астрономічних) приладів під час проектної діяльності учнів на заняттях технологій (навчальний модуль «Комп’ютерне проектування»). Наводиться приклад виконання учнями творчого проекту «Комп’ютерне проектування сонячного годинника». Пропонується така послідовність виконання етапів проектної діяльності: визначення теми та завдань проекту; аналіз об’єкта проектування; пошук інформації; актуальної для проекту; вибір системи автоматизованого проектування; 3D моделювання; 3D друк; тестування виробу; презентація проекту; висновок. Встановлено, що крім моделювання та виготовлення фізичних (астрономічних) приладів, доцільно використовувати також інші варіанти інтеграції технологій і фізики: візуалізація та дослідження фізичних явищ (рух, сили, електромагнетизм та інші); створення 3D моделей об’єктів, які дозволяють учням вивчати та експериментувати з фізичними законами; створення та вдосконалення технічних пристроїв або механізмів, які можна було б вивчати в рамках обох дисциплін; створення та аналіз електричних схем, вивчення основних компонентів електричних схем, з’єднання та взаємодії між ними; створення симуляцій теплових процесів, таких як теплопередача чи розширення речовин: спостереження та аналіз теплових явищ у віртуальному середовищі. Перспективи подальшої роботи полягають у розробці методичних рекомендацій щодо створення 3D моделей планет сонячної системи та інших астрономічних об’єктів, для ілюстрації фізичних законів, які діють в космосі.Документ Особливості формування академічної культури майбутніх піаністів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Ту Чуаньцзе; Tu ChuantszeСуть дослідження полягає у вивченні формування академічної культури майбутніх піаністів. Академічне середовище, як важливий чинник, враховує індивідуальні потреби піаністів щодо освіти та вбирається в професійні освітні програми. Формування цієї культури вимагає розуміння мистецької місії та її впливу на суспільство, розвитку критичного мислення і комунікативних навичок. Описано процес формування академічної культури майбутніх піаністів, який відбувається в академічному середовищі та враховує індивідуальні запити піаністів щодо академічної освіти. Підкреслено, що цей процес не може бути повністю забезпеченим через опанування лише мистецьких дисциплін, але вимагає розвитку критичного мислення та комунікативних навичок, які сприяють формуванню ціннісних орієнтацій та саморозвитку в даній галузі. У статті пропонується модель, що описує процес формування академічної культури майбутніх піаністів. Використані теоретичні методи, такі як аналіз наукових джерел і моделювання, для ідеалізації цього процесу. Описано структурні елементи моделі, включаючи цільовий, теоретико-методологічний (включає підходи і принципи), педагогічні умови (розвиток критичного мислення студентів; заохочення до участі у наукових, освітніх і практичних неформальних заходах; розвиток комунікативних навичок у професійному спілкуванні) та змістовно-процесуальний модуль (включає опис спецкурсу). Розглянуто етапи реалізації моделі, які сприяють позитивним змінам у рівнях сформованості академічної культури майбутніх піаністів. Результатом реалізації моделі є позитивні зрушення у рівнях сформованості компонентів академічної культури майбутніх піаністівДокумент Оптимізація процесу фізичного виховання у ЗВО через впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Петренко Юлія Іванівна; Petrenko Yuliia Ivanivna; Колоколов Віталій Олексійович; Kolokolov Vitalii Oleksiiovych; Жогло Володимир; Zhohlo Volodymyr; Хмелюк Олександр; Khmeliuk Oleksandr; Єфременко Андрій; Yefremenko AndriiВдосконалення процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти передбачає створення інклюзивного середовища. Однією з перспективних форм організації і проведення занять фізичними вправами, що сприятимуть оптимізації фізичного виховання здобувачів освіти, які мають порушення здоров’я є фізкультурно-спортивна реабілітація. Мета дослідження полягала у теоретичному обґрунтуванні специфіки впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації як складової процесу фізичного виховання здобувачів ЗВО. Для досягнення цієї мети астосовували відповідні методи наукового дослідження теоретичного спрямування. У результаті наукового аналізу було виявлено, що наразі недостатньо досліджень щодо практики або можливостей впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації у фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів. Не досліджено методологічні аспекти розробки та реалізації цілісних програм або використання елементів фізкультурно-спортивної реабілітації осіб із різними хворобами. Є припущення, що лише систематизація процесу фізкультурноспортивної реабілітації у вищих навчальних закладах як складової фізичного виховання дозволить створювати інклюзивні програми з різними видами рухової та спортивної активності, що забезпечить максимальне включення осіб з обмеженими можливостями у цей процес. Це сприятиме якісному удосконаленню фізичного виховання у ЗВО у напрямку здоров'язбереження, що є ключовим фактором його успішності. Вищезазначені проблеми спонукали до структурування інформації щодо можливостей впровадження фізкультурно-спортивної реабілітації у ЗВО, що сприяло розробці системи управління та умов для її реалізації в контексті роботи зі студентами, які мають порушення здоров'я. Успішне формування такої структури більш реалістично для державних та національних ЗВО, оскільки це потребує значних інвестицій у вдосконалення інфраструктури. Проте, першочерговим завданням є вирішення питань програмного наповнення напрямку фізкультурно-спортивної реабілітації.Документ Науковий гурток як засіб формування дослідницьких умінь майбутніх учителів біології(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Нікітченко Лілія Олександрівна; Nikitchenko Liliia OleksandrivnaУ статті розглядається проблема формування дослідницьких умінь у здобувачів освіти під час роботи наукового гуртка біологічного спрямування. Дослідницькі уміння є однією з ключових компетентностей майбутнього вчителя біології. Вони дозволяють вчителю самостійно планувати та проводити дослідження, а також ефективно використовувати їх результати в освітньому процесі. Науковий гурток є ефективним засобом формування дослідницьких умінь майбутніх учителів біології. Він дозволяє студентам отримати практичні навички проведення наукових досліджень, а також розвинути критичне мислення, творчість та самостійність. У статті досліджуються можливості гурткової роботи з біології для розвитку дослідницьких умінь здобувачів освіти. Описується досвід роботи гуртка «Біологічний експеримент в школі» та виокремлюють три складові дослідницької діяльності, яка виконується здобувачами освіти в рамках гуртка: пошукову, інформаційну та результативну. Наголошується, що дослідницька діяльність сприяє розвитку у здобувачів освіти критичного мислення, творчості, самостійності та інших важливих особистісних якостей. У статті акцентується увага не те, що науковий гурток відіграє важливу роль у розвитку дослідницьких умінь майбутніх учителів біології. Завдяки участі в ньому здобувачі освіти отримують можливість: Опанувати навички формулювання дослідницьких запитань та гіпотез: цей процес вчить майбутніх педагогів чітко окреслювати тему дослідження та висувати обґрунтовані припущення щодо результатів. Ознайомитися з методами наукового дослідження: гурток дає здобувачам освіти знання про різноманітні методи дослідження, такі як експеримент, спостереження, опитування, аналіз літератури, тощо. Навчитися збирати та аналізувати наукові дані: цей етап дослідження передбачає оволодіння навичками роботи з лабораторним обладнанням, статистичними методами та інструментами аналізу даних. Опанувати мистецтво презентувати результати дослідження: вміння чітко та лаконічно доносити свої знахідки до аудиторії є важливою компетенцією для будь-якого вчителя.Документ Домашні завдання з математичного аналізу як засіб розвитку критичного мислення студентів(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Мартиненко Олена Вікторівна; Martynenko Olena Viktorivna; Чкана Ярослав Олегович; Chkana Yaroslav OlehovychНаціональна система вищої освіти наголошує на важливості підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних до прийняття конструктивних рішень на основі критичного аналізу та раціонального використання інформації. Це зумовлює необхідність формування критичного мислення та активацію механізмів самоосвіти, коли самостійно здобуті знання стають ключовим елементом оперативної професійної підготовки студентів. Важливою складовою цього процесу є домашні завдання, при виконанні яких студенти можуть стикатися з різними викликами. Мета статті полягає в обґрунтуванні використання домашніх завдань з математичного аналізу для розвитку критичного мислення студентів. Дане дослідження включає опитування 86 студентів двох університетів та аналіз їхніх відповідей. Студенти позитивно оцінили важливість домашніх завдань та відзначили, що домашні завдання сприяють закріпленню навчального матеріалу, допомагають краще зрозуміти математичні концепції, розвивають аналітичні і практичні навички, самостійність, критичне та творче мислення. У статті також висвітлені підходи до виконання домашніх завдань з математичного аналізу, направлені на формування та розвиток критичного мислення студентів, показано використання різних ресурсів і технологій під час їх виконання. Автори вказують на важливість вибору доцільного підходу з урахуванням філософії конкретного навчального закладу та рівня підготовки студентів. Досліджено ефективність технології "Робочий зошит з математичного аналізу", що поєднує різні підходи до домашніх завдань та сприяє розвитку критичного мислення студентів. Розглянуто структуру "Робочого зошита", яка враховує різні рівні складності, самостійності та творчості завдань. Висновки статті підкреслюють важливість домашніх завдань як інструмента для формування критичного мислення та самостійної роботи студентів у процесі вивчення математичного аналізу.Документ Views on Professional Development Issues from the Perspective of Esl Teachers(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024) Крюкова Єлизавета; Kriukova Yelyzaveta; Чугай Оксана; Chuhai Oksana; Ямшинська Наталія; Yamshynska Nataliia; Свиридова Лариса; Svyrydova LarysaIt is indeed true that, teachers are the most important elements of education who constantly need professional development (PD) activities, targeted to improve their pedagogical and teaching practice. Considering this, many educational systems worldwide have paid special attention to designing courses by which the quality of teaching and learning increases considerably. This paper presents a comprehensive examination of English as a Second Language (ESL) teachers' perceptions regarding professional development (PD). With the dual objectives of understanding teachers' recognition of PD necessity and gauging their willingness to engage in PD activities, the study identifies key motivations, effective PD practices, and prevalent challenges. The research employs a survey-based approach, targeting teachers with varying teaching experience, genders, and levels of professional satisfaction. The data gathered from the survey was processed and analyzed through descriptive statistics and Likert scale was employed for outcome assessments on some survey questions. . The results obtained, when compared with the results of other scholars, involved in the relevant investigation, coincided considerably, although some inconsistencies were observed. The findings reveal that a vast majority of ESL teachers appreciate the value of PD and demonstrate a strong willingness to participate in activities aimed at enhancing their teaching effectiveness and English competency. However, the study also highlights significant barriers such as time constraints due to heavy workload and the need for better access to high-quality PD resources. Most teachers associate their PD involvement directly with positive student outcomes, reflecting a clear link between teacher development and student academic achievements. The research uncovers a pronounced interest in the use of interactive tools in education among ESL practitioners, collaborative learning with AI, lesson planning, and feedback provision. Lastly, the paper delves into the factors impacting motivation for PD and underscores the importance of knowledge sharing and an adequate reward system to foster a thriving PD environment for ESL teachers.