Слобожанський науковий вісник. Серія Філологія

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 57
  • Документ
    Типові способи перекладу назв сучасних англомовних книг
    (Гельветика, 2023) Проніна Ганна Михайлівна; Pronina Hanna Mykhailivna; Абрамова Олена Вікторівна; Abramova Olena Viktorivna
    У статті розглянуто типові перекладацькі трансформації та прийоми, що використовуються для передачі назв книг сучасної англомовної белетристики українською мовою. За результатами дослідження встановлено, що назви книг належать до категорії онімів (власних імен) за структурними особливостями (вираження назви окремою лексемою, простою номінатив-ною фразою, словосполученням чи різнотипними реченнями) і функціональними ознаками (номінація та ідентифікація певного твору художньої літератури з метою відрізнити його від будь-якого іншого зразка аналогічного літературного жанру). Під час дослідження застосовано міждисциплінарний підхід до комплексного розгляду проблеми перекладу назв книг на межі філо-логічної та перекладацької наук, оскільки спосіб перекладу онімів часто обумовлений лексико-граматичними, семантичними та прагматичними особливостями вихідної мовної одиниці, що ставить перед перекладачем складне завдання реалізувати в перекладі назви книги не лише номінативну, а й інформативну, культурну, емотивну, експресивну функції, передати прагма-тичне навантаження (у межах реалізації маркетингової стратегії). Виявлено, що залежно від плану вираження оригінальної назви книги перекладачі вдаються до дослівного перекладу або калькування, антонімічного перекладу, підбирають словникові відповідники (за наявності полісемії), застосовують прийом опущення для уникнення надлишковості тощо. Встановлено, що фонові знання про зміст і сюжет твору впливають на вибір перекладачем тих чи інших граматичних конструкцій або грама-тичних категорій, наприклад категорії роду іменника (вона не властива англійській мові, адже була втрачена в певний період її історичного розвитку), що зумовлено насамперед різноструктурною природою слов’янських і германських мов.
  • Документ
    Особливості та способи передачі під час перекладу фразеологізмів англійської мови українською (на матеріалі роману А. Майклідіса)
    (Гельветика, 2023) Раєвська Ірина Валеріївна; Raievska Iryna Valeriivna; Коваленко Ольга Володимирівна; Kovalenko Olha Volodymyrivna
    Фразеологічні одиниці вважаються найвиразнішою частиною словникового запасу мови, адже вони відображають істо-рію, мудрість, досвід, мораль та гумор народу. Завдяки своїй образності фразеологічні одиниці передають усі найтонші від-тінки, національний колорит і збагачують мовлення. Завдяки особливостям фразеологізмів художній текст наповнюється метафоричністю та образністю. Ці одиниці є неймовірно важливим та актуальним матеріалом для дослідження серед мовознавців та перекладознавців. Фразеологізми вживаються постійно та існує їх безліч. Їх основним призначенням є функ-ціонування як виду міжкультурної комунікації. Сам факт наявності в мові, окрім простих слів, цілих словесних комплексів, які тотожні слову, складність пошуку еквівалента під час перекладу та особливості передачі під час перекладу служать для нас приводом до того, щоб досліджувати саме це явище. Проблема класифікації фразеологізмів часто постає перед мовознавцями і сьогодні. У мовознавстві наявні семантичні, ідеографічні, тематичні, експресивно-стилістичні, структурні, морфологічні класифікації фразеологізмів. Проблема перекладу фразеологізмів така ж актуальна, як і проблема їх класифікації, тому різні вчені пропонують свої способи їх перекладу.Адже часто передати фразеологічні одиниці слово в слово неможливо, тому що вони являють собою єдине семантичне ціле. Більшість українських мовознавців виділяють такі основні способи перекладу, як: повний або част-ковий еквівалент, фразеологічний аналог, лексичний переклад, описовий переклад та калькування. До менш поширених вони відносять антонімічний переклад, контекстуальні заміни та інші граматичні трансформації. Всі способи можна розділити на фразеологічні та нефразеологічні. Звісно, вчені надають перевагу першому типу для збереження образності, колориту та значення оригінального виразу. А буквалізм викликає нерозуміння у читача та псує сприйняття фразеологічної одиниці. Саме тому без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мови, зрозуміти гру слів, жарт або навіть сенс усього висловлювання.Складність у процесі перекладу фразеологізмів полягає в тому, що англійська та українська мови різні за будовою та зв’яз-ком між словами. Також фразеологічні одиниці за своєю структурою – це семантично неподільні словосполучення, зміст та засіб вираження яких значно відрізняється між собою. Безумовно, труднощі під час перекладу сталих виразів виникають через їх національно-культурне підґрунтя.
  • Документ
    Порівняння у поетичному мовленні Лесі Українки і Ліни Костенко: лексико-семантичний аспект
    (Гельветика, 2023) Рудь Ольга Миколаївна; Rud Olha Mykolaivna; Грицай Єлизавета Олегівна; Hrytsai Yelyzaveta Olehivna
    Статтю присвячено вивченню порівняння у поетичному мовленні Лесі Українки і Ліни Костенко в лексико-семантичному аспекті. Розглянуто різні лінгвістичні підходи до тлумачення поняття «порівняння», за якими порівняння визначається як троп, тропеїчна фігура, в якій мовне зображення особи, предмета, явища чи дії передається через найхарактерніші ознаки, що є органічно властивими для інших (Л. Мацько). Визначено логіко-граматичну модель порівняльної конструкції, яка містить чотири складники: суб’єкт (предмет) порів-няння; об’єкт (образ) порівняння; основа (підстава) порівняння; показник порівняльних відношень. З’ясовано, що семантика компонентів порівняння дає змогу вивчити особливості мовомислення і світосприйняття автора, психологію творчості, виявити об’єктивну прагматичну інформацію, що є частиною зображуваного. Семантика предмета порівняння, як правило, пов’язана зі змістом усього твору. Вибір об’єкта порівняння ґрунтується на уявленнях, думках, почут-тях, внаслідок яких одне уявлення, почуття викликає інше. Лексико-семантичні моделі порівняльних конструкцій у поетичному мовленні Лесі Українки і Ліни Костенко визначено в межах тематичних груп об’єкта порівняння: «фауна», «флора», «явище природи» та інші. Виділено такі основні лексико-се-мантичні моделі порівнянь, як: «предметний світ – фауна», «абстрактне поняття – фауна», «фауна – фауна», «людина – флора», «абстрактне поняття – флора», «явище природи – флора», «предметний світ – флора», «предметний світ – явище природи», «абстрактне поняття – явище природи», «явище природи – явище природи», «людина – явище природи» тощо. У тематичній групі із суб’єктом (предметом) порівняння «мисленнєва/мовленнєва діяльність» досить поширеними є лекси-ко-семантичні моделі з об’єктом (образом) порівняння «фауна» та «явища природи».З’ясовано, що образні порівняння Лесі Українки і Ліни Костенко є творчим здобутком майстрів, вони наповнені естетич-ним смислом і наділені потужними експресивно-емоційними потенціями.
  • Документ
    Підготовка майбутніх учителів української мови і літератури до навчання учнів у НУШ
    (Гельветика, 2023) Семеног Олена Миколаївна; Semenoh Olena Mykolaivna; Дятленко Тетяна Іванівна; Diatlenko Tetiana Ivanivna; Калинич Олеся Василівна; Kalynych Olesia Vasylivna
    У статті окреслено змістове та методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів української мови і літератури до навчання учнів у НУШ. Акцентовано увагу на питаннях якості шкільної мовної освіти в умовах воєнного стану, особливостях реалізації Концепції Нової української школи, основна риса якої – формувати оновлені знання й уміння застосовувати їх у реальних ситуаціях, жит-тєвих та професійних ситуаціях, формувати ставлення на основі цінностей.Зазначено, що створення сучасного освітнього середовища, впровадження в освітній процес НУШ інноваційних технологій та засобів навчання Концепції зумовлює оновлення підходів та осучаснення змісту професійної, методичної підготовки май-бутніх учителів української мови і літератури до навчання учнів у НУШ у закладах вищої освіти.Окреслено оновлені освітні програми підготовки майбутніх учителів української мови і літератури, що має міждисци-плінарну та соціонімічну спрямованість, зорієнтована на сучасні наукові досягнення в галузі філології, педагогіки, методики викладання мови і літератури; враховує специфіку роботи вчителя української мови й літератури, який володіє фундамен-тальними знаннями й відповідними компетентностями в галузі педагогіки, психології, методики середньої освіти; здатний на високому професійному рівні забезпечувати компетентнісне навчання української мови, літератури та вирішувати завдання у професійній сфері, що характеризуються невизначеністю та комплексністю умов.Окреслено оновлену робочу програму мовно-методичної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури на засадах компетентнісного підходу, зокрема предметно-методичну компетентність як здатність: застосовувати поглиблені знання з теорії української мови, української літератури для вирішення професійних завдань, подавати власну інтерпретацію літературних (мовних) явищ; застосовувати когнітивно-дискурсивні вміння у створенні зв’язних монологічних і діалогічних текстів в усній і писемній формах; застосовувати у продукуванні текстів різностильові та різножанрові одиниці з урахуванням комунікативної ситуації та комуніка-тивного завдання; моделювати зміст навчання з української мови і літератури; формувати предметну і ключові компетентності й наскрізні вміння, ціннісні ставлення відповідно до обов’язкових результатів навчання учнів; добирати, використовувати, створювати ефективні методики й технології навчання, виховання і розвитку учнів; застосовувати, вдосконалювати, створювати доцільне дидак-тичне забезпечення освітнього процесу з урахуванням специфіки технологій електронного, мобільного й змішаного навчання. На прикладі занять з курсу методики навчання української мови в закладах загальної середньої освіти продемонстровано вправи, які допоможуть урізноманітнити освітній процес з української мови і зробити його сучасним.
  • Документ
    Реалізація категорії інтертекстуальності в юридичних текстах (на матеріалі англійської та української мов)
    (2023) Соколова Ірина Валентинівна; Sokolova Iryna Valentynivna
    Забезпечення високоякісного перекладу юридичних текстів у сферах міжнародного та порівняльного права є одним з викли-ків сучасного правового суспільства. Це завдання зумовлене розширенням міжнародних стосунків та перспективами вступу України до ЄС. Саме цим визначається актуальність нашого дослідження, яке ставить на меті аналіз функціонування кате-горії інтертекстуальності в текстах оригіналів та текстах перекладів законів та законодавчих актів ЄС і України. Дійшли висновку, що категорія інтертекстуальності є базовою категорією в процесі текстової комунікації у сфері міжнародного і порівняльного права. У цій статті розглядаються засоби реалізації категорії інтертекстуальності на експліцитному рівні юридичних текстів українською та англійською мовами.Пряме цитування інших законів, а також посилання на тексти законів на полях, що здійснювалось задля тлумачення зако-нів середньовіччя, вже не є засобом пояснення, який широко використовується в текстах сучасних законів. Відмова від викори-стання цього засобу слугує забезпеченням компресії тексту.Цитування та посилання на інші тексти в тому обсязі, в якому вони є, стало можливим лише протягом двох останніх деся-тирічь завдяки технічній можливості гіперпосилання. Особливо важливою функцією гіперпосилання є для текстів перекладів юридичних актів та законів, оскільки вони забезпечують тлумачення документів і вносять вагомий внесок в їх розуміння.Одним із поширених засобів реалізації категорії інтертекстуальності в юридичних текстах є внутрішні посилання, тобто посилання на статтю або пункт цього закону, на додаток.Використання гіперпосилань робить весь сучасний процес наукових досліджень інтертекстом, що своєю чергою забезпе-чує можливість розуміння мови порівняльного права. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності забезпечують своєрід-ний діалог між текстом оригіналу і текстом перекладу.Текст закону мовою оригіналу, текст перекладу та інтерпретація тексту закону реципієнтом створюють єдиний інтер-текст. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності здійснюють, своєю чергою, забезпечення ефективності інтерпрета-ції та розуміння текстів законів.
  • Документ
    Комунікативні стратегії і тактики авторської колонки (на матеріалі дописів Лариси Денисенко, Олега Коцарева, Катерини Бабкіної, Ірени Карпи, Юлії Стахівської)
    (Гельветика, 2023) Хлистун Ірина Валентинівна; Khlystun Iryna Valentynivna
    У статті окреслено поняття авторської колонки як журналістського твору, в якому автор (колумніст) на основі актуальних для суспільства фактів, явищ висловлює власні суб’єктивні думки художньо-публіцистичними засобами, та колумністики як масиву текстів, уміщених під рубрикою авторської колонки, та сукупності авторських колонок. Встановлено, що цей журналістський жанр відзначається виразною авторською позицією, суб’єктивізмом, створенням ефекту присутності, діалогізмом, володіє значною потенцією впливовості на читацьку аудиторію, що дозволяє формувати свідому громадянську позицію адресатів контенту у ставленні до суспільно-політичних реалій, об’єднувати на основі спільних цінностей, спонукати читачів бути активними членами суспільства.Окреслено поняття комунікативної стратегії як реалізації комунікативних намірів мовця щодо досягнення визначеної мети спілкування шляхом добору найрезультативніших способів спілкування і тактики, як реалізації комунікативної стратегії і сукупності прийомів і методів, застосовуваних комунікантом на певному етапі взаємодії зі співрозмовником для досягнення бажаного результату. Проаналізовано різні типології стратегій і тактик.У результаті аналізу авторських колонок спеціального проєкту Deutsche Welle «Авторська колонка» констатовано, що в досліджених текстах їхні автори застосовували стратегію інформування, що втілюється в тактиках привернення уваги, добирання інформації, подавання інформації, послідовності викладення подій; стратегію консолідації, що проявляється в так-тиках інтимізації спілкування, інтегрування, афіліації; стратегію емоційного впливу, що втілюєтьсяв тактиках звернення до емоцій адресата, драматизації.Перспективи подальших наукових розвідок убачаємо в дослідженні комунікативних стратегій і тактик інших журналіст-ських жанрів
  • Документ
    Періодизація творчості Костя Гордієнка: збереження традицій української літератури
    (Гельветика, 2023) Шарова Тетяна Михайлівна; Sharova Tetiana Mykhailivna
    У статті вказано, що К. Гордієнко належить до когорти тих українських письменників, яких прийнято було називати радянськими, оскільки їхній творчий шлях припав на радянську добу. Наголошено, що в умовах безапеляційного панування офі-ційного дискурсу радянська критика продукувала ідеологічну рецепцію прози Костя Гордієнка. Дослідження містить інфор-мацію про те, що гарну школу документальної творчості К.Гордієнко первісно пройшов у журналістиці. Уже в зрілому віці досвідчений письменник радив початківцям розпочинати шлях у літературу із журналістики.Дослідження містить інформацію, що К.Гордієнко був палким прихильником комун, у яких вбачав надійний спосіб організації бідняцького населення для повноцінного господарського життя. Саме тому він із симпатією написав кілька нарисових, документальних повістей на тему організації комун, створив кілька портретних оповідань з колоритними героями. Акцентовано на тому, що К.Гордієнко працював впевнено, досконало вивчаючи історичні матеріали, насамперед документальні праці та мемуарні твори про стихійні селянські виступи в Україні. Він прагнув дістатися до автентичного, не засміченого пізнішими ідеологічними інтерпретаціями матеріалу.У статті вказано, що особливого звучання набирають твори, в яких головною сюжетною лінією виступає конфлікт про-стих заробітчан із соціальною дійсністю. Типові риси таких образів виявляються в деталізованих описах зовнішності, пове-дінки, одягу й мови персонажів, які подаються автором з урахуванням соціальних та індивідуально-психологічних подробиць.У висновках зазначено, що з художніх творів К.Гордієнка можна помітити, що він максимально симпатизує своїм края-нам. У художніх творах він наділяє їх привабливими рисами зовнішності, багатим внутрішнім світом і показує їх уміння проти-стояти жорстокому, байдужому світові. У закінченому варіанті такий цикл творів епічних жанрів сприймається як рухлива панорама народного життя, головним законом якого є дотримання вічних життєвих цінностей.
  • Документ
    Тропеїка часово віддаленого першотвору як проблема когнітивної транслятології (на матеріалі українських ретрансляцій трагедій В. Шекспіра)
    (Гельветика, 2023) Бойко Яна Вікторівна; Boiko Yana Viktorivna
    У запропонованій розвідці досліджуються тропеїчні засоби у часово віддаленому першотворі та в українських ретран-сляціях, які віддзеркалюють ідіостиль автора першотвору й перекладачів, і встановлюється ступінь когнітивної близькості аналізованих тропів в оригіналі і ретрансляціях як результату вибору перекладачем способу трансформаційного перекладу. Матеріалом дослідження слугували тропи, які виокремлено з трагедії В.Шекспіра Romeo and Juliet (1594) та її українських ретрансляцій різних історичних періодів, авторами яких є ПантелеймонКуліш (1901), ІринаСтешенко (1952) та ЮрійАндру-хович (2016). У статті обґрунтовано поняття когнітивної транслятології, яка передбачає взаємодію когнітивних і лінгвальних структур у перекладі. Феномен тропеїки розглянуто як засіб створення образності (метафор, образних порівнянь, метонімії тощо) лексико-фразеологічними засобами. У статті імплементовано новий термінологічний апарат щодо системи перекла-дацьких перетворень. Продемонстровано, що синтез літературного стилю відповідної епохи й ідіостилю перекладачів, який унаочнюється шляхом порівняння ретрансляцій тропеїчних засобів, виконаних із залученням різних стратегій і тактик тран-сформаційного перекладу, зумовлює різні ступені когнітивної близькості: когнітивну еквівалентність, когнітивну аналогіч-ність у когнітивну варіантність. Найпродуктивнішими трансформаціями виявилися модуляція, диференціація, конкретизація, ампліфікація, елімінація, які зумовлюються відмінностями літературних стилів епохи й авторськими ідіостилями і спричиня-ють стилістичну когнітивну аналогічність і референтну когнітивну варіантність. Досягнення когнітивної еквівалентності шляхом калькування в усіх ретрансляціях є мінімальним з огляду на відмінності соціально-історичного контексту та культур-но-естетичного середовища оригіналу й перекладів.
  • Документ
    Особливості фразеологічних одиниць у медійному просторі (на основі американських серіалів)
    (Гельветика, 2023) Бровкіна Оксана Володимирівна; Brovkina Oksana Volodymyrivna; Кондратенко Катерина Віталіївна; Kondratenko Kateryna Vitaliivna
    медіадискурсу на основі американських серіалів. Поняття дискурсу є ключовим у поданому дослідженні, оскільки воно охоплює лінгвістичні й екстралінгвістичні аспекти, які надають можливість чітко розкрити сутність і специфіку серіального явища як форми комунікації. Розглядаються особли-вості медіадискурсу та його вплив на суспільство. Також досліджуються лексико-семантичні та дискурсивно-прагматичні особливості англомовних фразеологізмів у серіалах. Ретельний розбір лексично-семантичних компонентів фразеологічних одиниць дає змогу зрозуміти не лише їхнє пряме значення, але й відтінки, які вони надають мовленню персонажів серіалів. Фразеологічні одиниці слугують для заповнення прогалин у лексичному складі мови, часто виступаючи єдиними виразами для опису ознак, станів і дій. Їхнє призначення полягає в тому, щоб пом’якшувати конфлікти, що виникають між когнітивними потребами й обмеженим лексичним складом мови. Наведені в роботі приклади вживання фразеологічних виразів сприяють більш глибокому контекстуальному аналізу, розкриваючи ефективність їх використання в передачі нюансів і тонкощів кому-нікативних ситуацій. Це дослідження поглиблює розуміння того, як фразеологізми стають не тільки засобом вираження, але й ключовими елементами культурного коду, вбудованими у структуру серіалів. Подана наукова праця виявляє важливі зв’язки між вживанням фразеологічних одиниць і сприйняттям контенту серіалів, поглиблюючи розуміння того, як вони впли-вають на аудиторію та формують культуру нації. Аналізуючи фразеологію у медіадискурсі, стаття вносить важливий внесок у лінгвістичні та культурологічні дослідження, розширює розуміння взаємодії мови, культури й сучасного медійного простору. Подане дослідження сприяє глибшому розумінню взаємодії мовленнєвих елементів із контекстом культурного та медійного середовища. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших робіт у галузі медійної лінгвістики, спрямова-них на розвиток нових методологій і теорій.
  • Документ
    Функціонально-семантичні особливості ономастичного простору в романі Софії Андрухович «Фелікс Австрія»
    (Гельветика, 2023) Громова Наталія Василівна; Hromova Nataliia Vasylivna
    Стаття присвячена дослідженню особливостей функціонування власних назв у зразках сучасної української прози. Вивчення власних назв як мовної універсалії є натепер одним із ключових компонентів української лінгвістики. Оніми активно реагують на зміни в суспільному житті носіїв мови, відображають основні культурні, історичні, політичні, духовні процеси розвитку людства. Крім того, є носіями ознак певного історичного періоду, географічного ареалу тощо.Онімікон роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія» зумовлений метою художньо зобразити колізії головних героїв на тлі життя міста Станиславова початку ХХстоліття. У статті здійснено класифікацію та інтерпретацію основних груп оні-мів у художньому творі, визначено їх лінгвістичну й ідейно-естетичну роль у формуванні формозмістового рівня тексту. З’я-совано, що онімний простір досліджуваного твору відображає синтез західноєвропейської традиції та елементів української мовної системи. У ньому зосереджено найбільш поширені типи власних назв, які формують лінгвістичну картину тексту, зокрема, в аспекті відтворення мультинаціональності мови на західноукраїнських землях
  • Документ
    Творення комічного в канадських графічних романах фонетичними і графічними засобами
    (Гельветика, 2023) Калиновська Ірина Миколаївна; Kalynovska Iryna Mykolaivna; Коляда Еліна Калениківна; Koliada Elina Kalenykivna; Калиновська Магдалена Володимирівна; Kalynovska Mahdalena Volodymyrivna
    У статті розглядаються фонетичні й графічні засоби творення комічного в канадських графічних романах. Матеріалом дослідження слугує популярний графічний роман відомого канадського автора-каракатуриста Браяна Лі О’Меллі «Скотт Пілігрим і його чудове маленьке життя» (англ. Scott Pilgrim’s Precious Little Life). Для опрацювання фактичного матеріалу застосовується метод дистрибутивного аналізу, метод кількісних підрахунків, метод інтерпретації, який допомагає розшиф-ровувати смисли, закладені у вербальних і невербальних компонентах канадського графічного роману, які разом утворюють візуальну, смислову, структурну, естетичну та функціональну цілісність.Творення комічного в аналізованому канадському графічному романі ґрунтується на контрастах, на невідповідності форми та змі-сту і проявляється загалом у реакціях головних героїв на неочікувані ситуації, бажанні здаватися кращими, ніж вони є насправді, перебільшеній реакції персонажів, безглуздості ситуацій, їх непотрібній деталізації, подвійних тлумаченнях, повтореннях, іронії. Аналіз показав, що джерелом комічності графічного роману є видозміна змісту, значення, порушення міри, створення ілюзії. Для цього ефекту автор використовує вербальні (текст у розмовних бульбашках, наративних блоках і авторських коментарях) і невербальні засоби (гра-фічні засоби, як-от шрифт, колір, графічні символи, малюнки тощо), акцентуючи увагу на певних емоційних станах персонажів. Вербальні засоби творення комічного в досліджуваному канадському графічному романі на фонетичному рівні представ-лені звуконаслідуванням і вигуками й підсилені графічними засобами (пунктуацією, шрифтом, кольором). Вживання автор-ських фонетичних оказіоналізмів сприяє творенню комічних ефектів. Разом з інтернаціональними й загальнолюдськими рисами комічного в аналізованому графічному романі проявляється національний характер комічного.
  • Документ
    Формування правописної компетентності здобувачів не філологічних спеціальностей університетів у контексті реалізації державної мовної політики в Україні
    (Гельветика, 2023) Климова Катерина Яківна; Klymova Kateryna Yakivna
    У статті окреслено аспекти проблеми формування орфографічної і пунктуаційної компетентності здобувачів вищої освіти, які навчаються на нефілологічних факультетах українських університетів. Основний акцент зроблено на реалізації мовної політики держави в умовах війни в Україні. Розглянуто загально визнані критерії мовної політики крізь призму сьогодення, охарактеризовано мовне законодавство. Запропоновано авторські дефініції понять «мовнокомунікативна компетент-ність», «правописна компетентність». Проаналізовано стан висвітлення проблеми формування мовно комунікативної компетентності взагалі і правописної кометентності зокрема в дослідженнях українських науковців.У практичній частині поінформовано про результати проведеного в Поліському національному університеті діагносту-вання рівнів сформованості правописної компетентності першокурсників нефілологічних спеціальностей. Матеріалом для аналізу вибрано радіодиктант національної єдності «Дороги України», текст якого був написаний 147здобувачами. Запропо-новано приклади типових орфографічних помилок у роботах здобувачів і з’ясовано причини, що зумовили їх виникнення.У дослідженні послідовно окреслено ефективні форми та методи оптимізації процесу формування правописної компе-тентності першокурсників під час проведення аудиторних занять з ділової української мови й різних форм позааудиторної роботи. Охарактеризовано зміст модуля навчальної дисципліни «Ділова українська мова», предметом якого є Український пра-вопис. Рекомендовано використовувати такі форми аудиторних занять, як проблемні лекції, лекції-консультації та колоквіуми для опрацювання правописних норм. Надано перевагу традиційним письмовим вправам і творчим завданням, роботі зі словни-ками, тестуванню, дидактичним іграм. Підкреслено доцільність використання інтернет-ресурсів для створення вправ. У висновках наголошено на гнучкому та раціональному підході викладача до вибору методів і форм навчання, а також підкреслено перспективність проблеми.
  • Документ
    Процеси глобалізації та завдання англійської фразеології
    (Гельветика, 2023) Максимова Анна Ярославівна; Maksymova Anna Yaroslavivna
    У статті окреслено процеси глобалізації та охарактеризовано його вплив на мовні процеси, формування мови міжнарод-ного рівня. Виділено чотири етапи цивілізації, що впливали на розвиток американської англійської мови.Американська англійська та британська англійська мають багато чого спільного, що обумовило зрозумілість і легкість у використанні, а також сприяло ствердженню першої як міжнародної мови у світі.Обґрунтовано тезу: щоб будь-яка мова стала мовою глобального та ділового спілкування потрібно, щоб економіка кра-їни здійснювала вагомий вплив на світовий економічний розвиток, мала потужний політичний вплив на глобальний розвиток. Охарактеризовано, що на політичному, економічному та культурному рівні створено передумови для запровадження амери-канської англійської як глобальної мови.До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови. Важливими аспектами дослідження цієї науки є: стійкість фразеологічних одиниць, системність фразеології і семантична структура фразеологічних одиниць, їх походження й основні функції.Лінгвокульторологічна цінність американських фразеологізмів англійської мови полягає у відображенні світобачення аме-риканців, їх цінностей, визначення місця нації в загальноцивілізаційному культурному розвитку.Саме у фразеології накопичений досвід багатьох поколінь зі своїми, тільки їм властивими особливостями, що становлять самобутність кожного народу. Вихідною тезою досліджень культурно-національної специфіки фразем є наявність у них своїх способів її відображення і засобів співвіднесення з нею.У парадигмі сучасної науки дослідження фразеологізмів передбачає здійснення лінгвокультурного та когнітивно-культу-рологічного аналізу. Американська англійська розвивалася під впливом глобалізаційних змін. У статті визначено, що глобалі-заційний розвиток і поява міжнародної мови американської англійської стали нагальною потребою у ХХІстолітті з метою спрощення ведення ділової документації та комунікації між країнами. Потребу використання американської англійської як міжнародної пришвидшили воєнні конфлікти, революційні події, розвиток космічної галузі, медицини, інформаційних техноло-гій. Глобалізаційний розвиток і поступове встановлення американської англійської як міжнародної мови пов’язані з першою масовою міграцією. Американські фразеологізми, що з’являються в цій мові, відображають емоції, образи, зацікавлення аме-риканського народу. Водночас фразеологізми англійської мови містять історію людства.
  • Документ
    Linguistic Aspect of Intercultural Conflict Communication
    (Гельветика, 2023) Harbera Iryna Volodymyrivna; Гарбера Ірина Володимирівна
    The article reveals the linguistic aspect of intercultural conflict communication with the help of a specially prepared linguistic experiment on “Interlingual homonyms” (conducted with English- and Ukrainian-speaking students of Vasyl’ Stus Donetsk National University), as well as through scientific observation (interesting conflict-generating communication situations during the educational process, the subject of which was the contradictory use of certain morphological forms and phraseological units, were identified). Intercultural communication is positioned as a process of verbal and non-verbal communication between people belonging to different national and cultural communities. Conflict in intercultural communication (i.e., intercultural conflict communication) is presented as a cultural phenomenon, the content of which is determined by cultural factors, and the process of emergence and development of conflicts is regulated by cultural norms, which under certain circumstances lead to the emergence of special cultural rituals that affect the process of conflict interaction between participants. The analysis of the linguistic aspect of intercultural conflict communication is to identify verbal and non-verbal markers of cultural information in order to achieve communicative interaction between representatives of different cultures and prevent the emergence of communicative conflicts. Specific examples demonstrate that intercultural conflict communication can be realized at several linguistic levels: lexical, phraseological, morphological, and syntactic. It is proved that the most effective way to regulate intercultural conflict communication is to develop intercultural communication competence in its real and potential participants as the ability to adequately use culturally significant language tools, concepts and behavioral stereotypes.
  • Документ
    Особистісно зорієнтовані освітні технології в підготовці фахівців соціономічних професій
    (2023) Барановська Лілія Володимирівна; Baranovska Liliia Volodymyrivna; Заслужена Алла Андріївна; Zasluzhena Alla Andriivna
    У статті обґрунтована доцільність застосування особистісно зорієнтованих технологій у підготовці фахівців соціоно-мічних професій. Це зумовлено ціннісною спрямованістю діяльності працівників соціальної сфери, об’єктом праці яких є особа з її різноманітними проблемами. Їхня діяльність вимагає застосування технологій, які передбачають приділення пильної уваги людині, студентові, які в освітній діяльності набувають значення найвищої цінності. Вироблення здатності фахівця орієн-туватись у динамічній, нестандартній соціальній ситуації, професійно управляти нею зумовлює необхідність упровадження в навчальний процес інноваційних освітніх технологій, які є школою розвитку на основі суб’єкт-суб’єктного типу відносин, базованих на демократичності, діалогічності і рефлективності; цей тип є системою навчання за формулою: проблемна діяль-ність – рефлексія – досягнення.Використання особистісно зорієнтованих освітніх технологій дозволить подолати існуючі в підготовці фахівців соціоно-мічних професій суперечності. Методологічними принципами, на яких вони базуються, є: принцип цілеспрямованого створення емоційно збагачених виховних ситуацій; принцип особистісно розвивального спілкування; принцип використання співпережи-вання як психологічного механізму у вихованні особистості; принцип систематичного аналізу (педагогом) власних і чужих вчинків. Обґрунтована доцільність використання імітаційних освітніх технологій, технології ситуативного навчання, техно-логії евристичного (дослідницького) навчання для підготовки представників цих професій.Важливими ознаками використання особистісно зорієнтованих технологій є: наявність у здобувачів вищої освіти мотива-ції до навчання; сформованість у закладі вищої освіти сприятливого, комфортного і безпечного освітнього середовища; вико-ристання ефективних форм, методів і технік навчання; опора на досвід, знання, уміння і навички студентів; наявність у здо-бувачів вищої освіти відчуття контролю над процесом свого навчання; досягнення успіху, задоволення пізнавальних потреб та потреби у самореалізації; відсутність факторів ризику для здоров’я; зміна змісту навчання і позиції викладача.
  • Документ
    Розвиток мовнокомунікативної компетентності учнів 7 класу під час вивчення синтаксису: інтерактивні вправи
    (Гельветика, 2023) Герман Вікторія Василівна; Herman Viktoriia Vasylivna; Провозьон Софія Євгенівна; Provozon Sofiia Yevhenivna
    У статті доведено, що розвинені мовленнєві здібності, мовнокомунікативні уміння, навички відображають високий рівень культури людини, а тому вивченню синтаксису в межах навчальної дисципліни «Українська мова» (7 клас) належить провідна роль. З метою досягнення належного рівня знань і сформованості мовнокомунікативної компетентності учнів актуальним є використання інтерактивних технологій, що передбачають активну взаємодію всіх учасників освітнього процесу, що і ство-рює необхідні умови для спілкування, а отже, формує й розвиває комунікативні вміння й навички. Окреслено теоретико-прак-тичні засади використання інтерактивних вправ, описано методику проведення уроків української мови з їх застосуванням, доведено переваги інтерактивних вправ.Проведено експериментально-дослідну роботу, яка засвідчила ефективність використання інтерактивних вправ для фор-мування мовнокомунікативної компетентності здобувачів освіти. Дослідження проведено в три етапи. Перший етап – діагнос-тування (перевірялося вміння слухати, висловлювати власні думки, виділяти в мовленні істотні орієнтири, вміння домовлятися, знаходити компроміс (групова взаємодія)). За результатами цього діагностування було розроблено комплекс інтерактивних вправ, які систематично впроваджувалися на уроках вивчення різних тем із синтаксису (другий етап – формувальний). На тре-тьому етапі був здійснений контрольний експеримент, за результатами якого зроблено висновки про ефективність проведеної роботи: інтерактивні вправи розвивають уміння вирішувати завдання проблемного характеру, висловлювати ідеї, критично аналізувати, виконувати творчу й дослідницьку роботу тощо.
  • Документ
    Антропологічний аспект вивчення повісті-притчі «Старий і море» Ернеста Гемінґвея у школі
    (Гельветика, 2023) Горболіс Лариса Михайлівна; Horbolis Larysa Mykhailivna
    У статті запропоновано механізм текстуального аналізу повісті Е.Гемінґвея «Старий і море» в 11 класі загальноосвітньої школи, обґрунтовано доцільність застосування міждисциплінарного підходу до вивчення твору. Огляд методичних матеріалів (з рекомендаціями та практичними порадами щодо різних методів роботи на уроках із вивчення твору Е. Гемінґвея в школі) засвідчив новизну й актуальність вибраного аспекту аналізу. Залучення міждисциплінарного підходу, апелювання до праць із проблем літературної антропології (М. Марковський, Л. Тарнашинська, Ф.Штейнбук), феноменології (М. Мерло-Понті) з проєкцією на систему образів, композицію, архітектоніку твору «Старий і море» сприяє формуванню предметних, ключових компетентностей, передбачених шкільною програмою, активізації дослідницького складника у процесі вивчення зарубіжної літератури, забезпеченню реалізації інформаційно-цифрової компетентності школярів – уміння вчитися використовувати різні джерела довідкової інформації для отримання нових знань. Характеристику образу головного героя повісті Е. Гемінґвея «Старий і море» розглянуто крізь призму досвіду тіла, світоглядних переконань, філософії життя героя, його осенсовлених контактів із природою, людьми. Детальні описи зовнішності (з акцентуванням на частинах тіла – руки, плечі, обличчя, очі тощо) зображені у творі в режимі мінливості. На матеріалі повісті проілюстровано, що увага рибалки до свого здоров’я, спосіб життя, складені упродовж десятиліть, уміння тіла оперувати звичними речами, цінувати життя допомогли протаго-ністові побороти складні обставини. Антропологічний вектор характеристики героя повісті «Старий і море» – один зі шляхів активної співпраці вчителя та учня на уроці, що сприятиме виробленню у старшокласників умінь заглиблюватися в текст, виявляти й характеризувати деталі, формувати культуру читання.
  • Документ
    Методичний потенціал використання англомовних лекцій TED Talks як засобу формування компетентності в аудіюванні в самостійній роботі учнів профільної школи
    (Гельветика, 2023) Подосиннікова Ганна Ігорівна; Podosynnikova Hanna Ihorivna; Бутрим Владислава Олександрівна; Butrym Vladyslava Oleksandrivna
    У статті висвітлено проблему формування англомовної компетентності в аудіюванні в учнів старших класів закладів загальної середньої освіти (профільної школи), проаналізовано дані досліджень цього питання науковцями та результати власних емпіричних досліджень. Розкрито мету та зміст навчання англомовного аудіювання учнів профільної школи, наго-лошено на необхідності формування у старшокласників достатньої компетентності в аудіюванні як здатності успішного взаєморозуміння з носіями мови в реальних умовах сучасного життя. З урахуванням вимог вітчизняних навчальних програм та Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти розглянуто вимоги до компетентності в англомовному аудіюванні учнів профільної школи, визначено місце та роль використання автентичних англомовних відеоматеріалів для формування компетентності в аудіюванні. Також обґрунтовано доцільність використання зазначених матеріалів для самостійної роботи учнів профільної школи, визначено критерії та принципи відбору автентичних відеоматеріалів для навчання аудіювання учнів старших класів (профільної школи). Висвітлено важливість самостійної роботи із сучасними англомовними автентичними матеріалами учнів профільної школи в освітній парадигмі сьогодення. Запропоновано та обґрунтовано доцільність викори-стання англомовних лекцій TED Talks як засобу формування компетентності в аудіюванні учнів профільної школи.Комплексно охарактеризовано методичний потенціал англомовних лекцій TED Talks як сучасного засобу навчання аудіювання. Проаналізо-вано результати досліджень останніх років, які вивчали вплив використання англомовних автентичних матеріалів, зокрема лекцій TED Talks, на успішність формування у здобувачів освіти компетентності в аудіюванні, а також безпосередньо мате-ріали лекцій TED Talks. У ході дослідження визначено лінгвістичний, психологічний, соціокультурний та методично-органі-заційний потенціал лекцій TED Talks для формування англомовної компетентності в аудіюванні в ході самостійної роботи учнів профільної школи. Наведено приклади лекцій TED Talks, що відповідають визначеним критеріям і принципам відбору автентичних відеоматеріалів відповідно до вимог програми для 10 класу профільної школи. Подано методичні рекомендації щодо використання англомовних лекцій TED Talks як засобу формування компетентності в аудіюванні учнів профільної школи.
  • Документ
    Академічна культура та доброчесність в освітньому процесі в умовах воєнних реалій (на прикладі архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури)
    (Гельветика, 2023) Покотило Костянтин Михайлович; Силкіна Світлана Олександрівна; Pokotylo Kostiantyn Mykhailovych; Sylkina Svitlana Oleksandrivna
    У статті досліджується питання академічної культури та доброчесності в навчальному процесі на архітектурному факультеті Київського національного університету будівництва і архітектури в умовах воєнних реалій. Автори виявили, що академічна культура на факультеті зазвичай має високий рівень, але в умовах війни деякі студенти і викладачі можуть пору-шувати норми доброчесності, що може негативно вплинути на якість навчання та наукової діяльності. У статті розглянуто академічну культуру як спонтанний порядок, що виникає із взаємодії та поведінки учасників академічної спільноти, а також різні аспекти академічної культури, такі як етика, моральність, чесність, відповідальність, дисципліна та інші. Автори також запропонували низку рекомендацій для забезпечення високого рівня академічної культури та доброчесності на факуль-теті, зокрема, створення сприятливих умов для розвитку академічної культури, проведення навчання та іспитів з викорис-танням сучасних технологій, організація підвищення кваліфікації викладачів з питань академічної культури та доброчесності.Автори аналізують результати опитування студентів, щоб визначити рівень розвиненості академічної культури та добро-чесності серед учасників навчального процесу.Згідно з отриманими даними, студенти вважають, що академічна культура та доброчесність мають ключове значення для якісної підготовки фахівців у галузі архітектури, дизайну та мистецтва. Автори статті підкреслюють важливість побу-дови довірчих стосунків між студентами та викладачами, сприянню розвитку етичних стандартів та забезпеченню відкри-того діалогу у навчальному процесі.Дослідження показали, що відсутність доброчесності та низький рівень академічної культури можуть призвести до погір-шення якості навчання, втрати довіри до викладачів та зменшення мотивації студентів. Автори статті роблять висновок, що підвищення рівня академічної культури та доброчесності у навчальному процесі є важливим складником для забезпечення високої якості підготовки майбутніх архітекторів, дизайнерів та художників.
  • Документ
    Технологія інтегрованої науково-практичної підготовки магістрів педагогічної галузі
    (Гельветика, 2023) Хижняк Інна Анатоліївна; Khyzhniak Inna Anatoliivna
    У статті обґрунтовано важливість якісної організації та взаємозв’язку у реалізації двох стрижневих складників фахової підготовки магістрів педагогічної галузі: виконання кваліфікаційної роботи та проходження виробничої практики. Наведені теоретичні узагальнення засвідчують наявність у педагогічного дослідження специфічних рис, які ускладнюють проведення якісного дослідження за обмежений термін фахової підготовки за магістерською освітньою програмою. У зв’язку із цим авторка стверджує, що інтеграція науково-дослідницької та практичної підготовки має охоплювати всі етапи роботи над виконанням магістерського дослідження і обґрунтовує технологію інтегрованої науково-практичної підготовки магістрантів педагогічної освітньої галузі.Пропонована технологія передбачає дотримання організаційних умов, до яких належать такі як: розподіл тижнів для виконання магістрантом кваліфікаційної роботи та тижнів для проходження виробничої практичної підготовки між усіма семестрами навчання; постановка поспіль у графіку освітнього процесу магістрантів тижнів для виконання кваліфікаційної роботи та тижнів для проходження практичної підготовки; виокремлення у змісті виробничої практичної підготовки науко-вого складника, що включає дослідницьку діяльність у межах магістерського дослідження; долучення емпіричних матеріалів магістерського дослідження до звітної документації з практики на всіх її етапах. Технологія інтегрованої науково-практичної підготовки містить 3 етапи підготовки магістерського дослідження: початковий, основний та підсумковий.На думку автора, пропонована технологія має переваги перед традиційним підходом до організації науково-дослідної роботи магістрантів: використання методу «занурення» в наукову проблему через збільшення терміну її осмислення та опрацювання і відповідне підвищення якості наукових досліджень магістрантів; можливість для здобувача вищої освіти проводити необ-хідні емпіричні дослідження на базі виробничої практичної підготовки; органічне сполучення наукового саморозвитку студента та спільної роботи з науковим керівником; взаємопов’язаний розвиток різних складників наукової компетентності магістрантів.