Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Досвід формування фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва на засадах міждисциплінарної координації(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Цуй Шилін; Tsui ShylinУ статті порушено питання формування в майбутніх учителів музики фахової компетентності на засадах міжпредметної координації. Міжпредметна координація розглядається як спосіб досягнення суголосності між різновекторними освітніми компонентами і фактор сприяння успішній підготовці майбутніх фахівців до багатофункціональної діяльності. Визначено провідні функціональні завдання, які визначають структуру фахової компетентності вчителя музичного мистецтва. Представлено дидактичні принципи й педагогічні умови, які становлять наукове підґрунтя дослідження. Схарактеризовано методи та інноваційні технології, спрямовані на формування в майбутніх учителів музики фахової компетентності на засадах налагодження міждисциплінарної координації. Розкрито сутність формувального експерименту, наведено дані порівняльного аналізу констатувального й заключного зрізів, які засвідчили ефективність експериментальної методики формування в майбутніх учителів музики фахової компетентності на засадах міжпредметної координації.Документ Цифрова компетентність майбутнього педагога як необхідна складова забезпечення якості професійної майстерності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Пріма Раїса; Prima Raisa; Гончарук Ольга; Honcharuk Olha; Пріма Дмитро; Prima DmytroУ статті обґрунтовано необхідність формування цифрової компетентності майбутнього педагога та розглянуто шляхи її удосконалення для забезпечення якості актуальної педагогічної освіти. Зазначено, що сучасний ефективний учитель повинен мати не лише високий рівень фахової педагогічної майстерності, а також бути готовим до застосування інноваційних цифрових технологій в освітньому процесі та спроможним до опрацювання значних обсягів інформації. Вивчено різні трактування визначення цифрової компетентності майбутніх педагогів у науковій площині та проведено аналіз наукових праць із запропонованої проблеми. Автором обґрунтовано сутність поняття «цифрова компетентність», визначено компоненти цифрової компетентності майбутніх педагогів та окреслено напрями її розвитку. Цифрова компетентність характеризується як складна генеративна структура ключових і предметних компетенцій, котра поєднує навички застосування цифрових технологій для організації освітнього процесу зі знаннями для його провадження, відображає здатність педагога до визначення професійної інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею, що підтверджує її важливість у формуванні професійної майстерності майбутнього педагога. Підсумовано, що формування ЦК педагога ґрунтується на принципах безперервної освіти, ключовою ідеєю якої є усвідомлення майбутніми вчителями необхідності переходу на наступний рівень розвитку професійної майстерності й подолання невідповідності між рівнем засвоєних теоретичних знань при здобутті професії та практичних умінь, необхідних для її провадження.Документ Mathematics Teacher Training Results Through the Prism of Stakeholders' Opinions(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Mulesa Pavlo; Мулеса Павло; Yurchenko Kateryna Volodymyrivna; Юрченко Катерина ВолодимирівнаThe article examines stakeholders' opinions on the expected results of mathematics teacher training. The experimental basis of the study was: Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko, and Uzhhorod National University. The interview method was used. The stakeholders were: students, future mathematics teachers, professors and trainers involved in teacher training, and working math teachers. The survey revealed that the use of IT in the educational process occurs to a greater extent through video communication and digital remote platforms. There is insufficient professional training in using special tools in the educational space. Therefore, it is time to develop and implement such models of training future teachers, ensuring their readiness to use modern specialized digital technologies and tools.Документ Educational and Scientific Pedagogical Project as a Means of Forming the Early Professional Identity of Future Teachers in the System of Professional and Pedagogical Training of Institutions of Higher Education(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Kovalenko Nataliia Volodymyrivna; Коваленко Наталія ВолодимирівнаThe study reveals the educational and scientific pedagogical project (ESPP) as a technology that integrated the components of pedagogical professional training of future teachers (tasks and content of the educational discipline "Pedagogy", course pedagogical research, educational pedagogical practice) and which is aimed at forming the professional identity of the future teacher. It is highlighted that the NNPP integrates the characteristics of several types of projects: educational, research, educational, projects of individual development, projects of social action, ensures the principles: conceptuality, systematicity, efficiency, reproducibility. It is justified that ESPP integrates design and training technologies; traditional forms of organization of student education (lecture, practical session, independent work, etc.); and developed special ones (training sessions, training consultation, etc.).Документ Методичні механізми формування навичок міжособистісної взаємодії майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі аснсамблевого музикування(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Вей Іцянь; Vei Itsian; Демидова Марина; Demydova MarynaУ статті визначено етапи, педагогічні умови та методи формування навичок міжособистісної взаємодії студентів у процесі аснсамблевого музикування. Розглянуто методику, що спрямована на вдосконалення навичок міжособистісної взаємодії студентів у процесі ансамблевої підготовки. Обґрунтовано умови формування навичок міжособистісної взаємодії студентів, серед яких виділено такі: створення комфортного музично‐комунікативного освітнього середовища; інтеграція індивідуальних музично‐виконавських потреб та інтересів учасників ансамблю; актуалізація ансамблевої солідарності; спонукання до рефлексії результатів ансамблевого музикування. Окреслено методичні механізми реалізації визначених умов. Серед них такі методи: художньо‐творчого проєкту, індивідуального підбору репертуару, конструктивного музично‐виконавського фідбеку, збереження творчого балансу.Документ Організаційно‐дидактичні засади формування моральних цінностей в шкільній освіті (на прикладі Ізраїлю)(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Азман Ханна; Azman KhannaУ статті подано обґрунтування актуальності проблеми формування моральних цінностей зростаючого покоління (школярів) у контексті становлення життєво важливих компетентностей. Зазначено на потребі розвитку моральних якостей в аспекті особистісної і соціальної компетентності (за «Council Recommendation on Key Competences for LifeLong Learning») та взаємозв’язку із дотриманням моральних цінностей у власній діяльності. Розкрито причину обрання за приклад досвіду реалізації досліджуваного процесу в Ізраїлі. Мета роботи полягала у здійсненні теоретичного вивчення специфіки формування моральних цінностей в шкільній освіті Ізраїлю та визначенні організаційно‐дидактичних засад цього процесу; проведенні системного аналізу науково‐джерельної бази й узагальненні наукових позицій та прогресивних ідей для розробки авторської концепції та створення (в подальшому) моделі формування моральних цінностей в учнів закладів загальної середньої освіти України. У ході дослідження використано комплекс теоретичних методів: огляд тематичної науково‐джерельної бази, аналіз, синтез, конкретизація, узагальнення та систематизація виокремлених наукових положень для розробки авторської концепції презентованого дослідження. Проведене вивчення результатів проаналізованих досліджень дало підстави з’ясувати сутність формування моральних цінностей у шкільній освіті Ізраїлю та основні структурні компоненти, які складають організаційно‐ дидактичні засади цього процесу: освітній процес → роль педагогів → підходи → педагогічний інструментарій. Розкрито їх взаємозв’язок і взаємозалежність у формуванні моральних цінностей у шкільній освіті, що склало основу авторської концепції. Таким чином доведено потребу інтеграції елементів досвіду шкільної освіти Ізраїлю щодо формування моральних цінностей учнів у вітчизняну систему освіти. У перспективі буде розробка моделі формування моральних цінностей на взірцях шкільної освіти Ізраїлю та її впровадження в освітню систему закладів загальної середньої освіти України.Документ Історія розвитку комп’ютерних наук в університетах США(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Рудницький Євген; Rudnytskyi Yevhen; Куліченко Алла Костянтинівна; Kulichenko Alla KostiantynivnaСтаттю присвячено розвитку комп’ютерних наук в американських університетах. Доробок вказує на значення вивчення цієї сфери для розуміння сучасних концепцій і технологій. Розглянуто аналіз історії, зокрема прогрес і зміни використання ІКТ, створення комп’ютерних систем, дослідження штучного інтелекту та розробку програмного забезпечення. Автори відзначають складний характер розвитку комп’ютерних наук, вплив компаній, обчислювальних центрів, академічних програм та університетів. Встановлено, що розуміння історії сприяє кращому осмисленню поточного стану комп’ютерних наук і їх подальшому розвитку як важливої галузі.Документ Симфонізація музики і танцю у європейському балеті ХІХ століття як взаємодія мистецтв(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Зав’ялова Ольга Костянтинівна; Zavialova Olha Kostiantynivna; Стахевич Олександр Григорович; Stakhevych Oleksandr HryhorovychРозкрито специфіку музичного супроводу балетних вистав, з’ясовано, що до межі XVIII–ХІХ ст. ‐ в першій половині ХІХ ст. музика в балеті була збірною, тобто компонувалась з різних творів різних авторів. З початку ХІХ ст. опанування нової сюжетної та образної сфери романтичного мистецтва позначилось на оновленні хореографічної та музичної стилістики та сприяло єдності музики, драматичної дії і танцю в балеті. З 1840‐х років музика для балетних вистав створювалась вже спеціально, але зберігала свою «прикладну» функцію для супроводу танців і створення загального настрою у виставі. У творчості визнаних композиторів т. зв. «легкого» жанру – А. Адана, Л. Деліба, Л. Мінкуса та ін. ‐ посилення ролі музичної складової та надання оркестровому супроводу самостійного драматургічного значення вплинули на становлення симфонічного танцю в європейському балеті в другій половині ХІХ ст. Балетна творчість П. Чайковського завдяки основному акценту на драматургію музичного розвитку завершила процес симфонізації балету як взаємодії музики і танцю.Документ Особливості творчої самореалізації дітей середнього дошкільного віку в процесі музичної діяльності(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Шаповалова Ольга Віталіївна; Shapovalova Olha Vitaliivna; Павлущенко Наталія Миколаївна; Pavlushchenko Nataliia Mykolaivna; Васько Ольга Олександрівна; Vasko Olha OleksandrivnaУ статті розкрито проблему ефективного впровадження творчої самореалізації дітей середнього дошкільного віку в процесі музичної діяльності, яка набуває особливої доцільності з появою нових вимог, що пред'являються до сучасного закладу дошкільної освіти. Виявлено, що самореалізація дитини об’єктивна необхідність і природна потреба до самостійних дій або вчинків – потребує особливої уваги на ранніх етапах її формування. Саме дошкільний період є винятково цінним і визначальним у процесі особистісного зростання, так як створює підґрунтя для гармонійного та цілісного розвитку дитини з урахуванням її індивідуальних задатків, нахилів, здібностей.Документ Рівень логічного мислення дітей молодшого шкільного віку, які займаються інтелектуальними видами спорту(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Шамардіна Галина; Shamardina Halyna; Панченков Богдан; Panchenkov BohdanМета роботи – визначити рівень логічного мислення дітей молодшого шкільного віку, які займаються інтелектуальними видами спорту. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення науково‐методичної літератури; тестування рівня інтелектуального розвитку; метод статистичної обробки результатів. Результати дослідження. Проведене предметно‐орієнтоване тестування показало, що лише 21% дітей впоралися із завданнями середнього рівня складності, тоді як зі складним рівнем не впорався жоден із досліджуваних. Висновки. У результаті дослідження ми визначили необхідність впровадження авторської програми навчання інтелектуальним іграм, яка включатиме вивчення теорії дебютів, розв’язання комбінацій, етюдів, ендшпілів, навчання позиційній грі. Перспективи подальших наукових досліджень будуть спрямовані на експериментальне обґрунтування програми навчання інтелектуальним іграм дітей молодшого шкільного віку із застосуванням інформаційних технологійДокумент Інноваційна діяльність вихователя в освітньому процесі закладів дошкільної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Харькова Євдокія Дмитрівна; Kharkova Yevdokiia Dmytrivna; Парфілова Світлана Леонідівна; Parfilova Svitlana LeonidivnaУ статті узагальнено ефективність інноваційної діяльності вихователя в освітньому процесі закладів дошкільної освіти. З’ясовано, що інноваційна діяльність вихователя дошкільного закладу передбачає: інтелектуальність сприймання нової інформації, здатність до самовдосконалення, креативність, здатність до пошуково-експериментальної діяльності, високий рівень активізації, ініціативності, комунікативності та компетентності. Визначено напрями інноваційної діяльності вихователя в закладі дошкільної освіти, що включають когнітивний, мотиваційний, креативний і рефлексивний, компетентнісний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, технологічно-науковий, пошуково-дослідницький, альтернативний та інтегрований.Документ Роль сюжетно-відображуваної гри у розвитку дітей раннього віку(2023) Кондратюк Світлана Миколаївна; Kondratiuk Svitlana MykolaivnaУ статті визначено сутність поняття «гра». Встановлено, що гра – це своєрідна діяльність, яка допомагає дитині активно відображати оточуюче її життя. На основі теоретико-методичного аналізу досліджуваної проблеми визначено послідовність формування у дітей раннього віку предметних способів відображення навколишнього середовища. Також охарактеризовано етапи комплексного керівництва сюжетно-відображуваною грою для дітей раннього віку: ознайомлення дітей з навколишнім в активній діяльності; збагачення ігрового досвіду молодших дошкільників; формування у дітей ігрових дій з уявними предметами. Перспективою подальшої розвідки передбачено вивчення закордонного досвіду застосування сюжетно-відображуваної гри у роботі з дітьми раннього віку.Документ Дослідження рівнів сфopмованості екoлoгічнoї компетентності учнів пoчaткoвoї шкoли(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Колишкіна Алла Петрівна; Kolyshkina Alla Petrivna; Колишкін Олександр Володимирович; Kolyshkin Oleksandr VolodymyrovychУ статті висвітлено організацію та хід констатувального експерименту щодо визначення рівнів сформованості екологічної компетентності учнів початкових класів. Обґрунтовано методи, які було покладено в основу експериментальної роботи: спостереження; анкетування учнів; бесіди. Визначено компоненти та критерії формування екологічної компетентності учнів початкових класів: когнітивний, емоційно‐ціннісний, діяльнісний; обґрунтовано рівні екологічної компетентності: високий, середній, низький. Шляхом аналізу результатів експерименту виявлено: переважне використання вербальних, репродуктивних методів навчання, які є малоефективними у формуванні ціннісного ставлення до природи; часткову реалізацію вчителями можливостей позаурочної та позакласної діяльності для формування екологічної компетентності учнів; відсутність відомостей, які стосуються природи рідного краю. У якості ефективної форми організації екологічної просвітницької діяльності учнів початкової школи визначено позаурочну роботу, а саме функціонування природничо‐краєзнавчого гуртка «Розвідники природи Сумщини».Документ Форми взаємодії учасників освітнього процесу: традиції та інновації(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Гуркова Тетяна; Hurkova TetianaУ стaтті рoзглянуто особливості організації взаємодії вчителів початкових класів і викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти в сучасному освітньому процесі. Особливу увaгу звернуто на інноваційний підхід, щo дає мoжливість рoзв’язaти oдне із aктуальних зaвдaнь сьoгoдення – організація взаємодії учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства. Проаналізовано перелік і подано стислу характеристику деяких сучасних форм взаємодії вчителя і викладача під час підвищення кваліфікації. Запропоновані форми можуть бути використані як в системі післядипломної освіти, так і адаптовані для впровадження в початковій школДокумент Структура підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта до виховання патріотизму учнів Нової української школи засобами мистецтва(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Павлущенко Наталія Миколаївна; Pavlushchenko Nataliia MykolaivnaМета статті: теоретичне обґрунтування структури підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта до виховання патріотизму учнів Нової української школи засобами мистецтва. Методи дослідження: системно-структурний аналіз психолого-педагогічної літератури, синтез, узагальнення. Результати дослідження можуть зацікавити досвідчених і молодих науковців в царині початкової освіти. Практичне значення дослідження: розробка структури підготовки майбутніх фахівців початкової лаки до виховання патріотизму учнів Нової української школи засобами мистецтва. Висновки та перспективи подальших розвідок вбачаємо в провідній ролі виховання патріотизму здобувачів вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта у процесі фахової підготовки до роботи з учнями початкових класів Нової української школи.Документ Формування художньо-інтерпретаційної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва засобами семіотично-герменевтичного аналізу вокального твору(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Овчаренко Наталія Анатоліївна; Ovcharenko Nataliia AnatoliivnaСтаття присвячена вирішенню проблеми сучасної мистецької освіти – формуванню художньо-інтерпретаційної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва з використанням семіотично-герменевтичного аналізу музичного твору. Мета праці – обґрунтувати теоретичні основи формування художньо-інтерпретаційної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва засобами семіотично-герменевтичного аналізу вокального твору. Для досягнення мети застосовано семіотичний і герменевтичний підходи, комплекс теоретичних методів: аналізу, порівняння різних наукових поглядів, конкретизації, узагальнення. За результатами дослідження надано теоретичне обґрунтування понять «художньо-інтерпретаційна компетентність»,, «семіотично-герменевтичний аналіз» та розроблено технологію навчання семіотично-герменевтичному аналізу, застосування якого в освітньому процесі буде позитивно впливати на підвищення рівня сформованості художньо-інтерпретаційної компетентності та ціннісного ставлення до мистецтва.Документ Методика розвитку музичного інтелекту у здобувачів вищої освіти в процесі інструментальної підготовки(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Лоу Яньмей; Lou YanmeiСтаття присвячена проблемі формування музичного інтелекту у здобувачів вищої освіти на заняттях з основного музичного інструменту. Розкрито педагогічні умови, що забезпечують успішний розвиток музичного інтелекту у студентів ‐ музикантів. Представлено результати дослідно‐ експериментальної роботи щодо розвитку музичного інтелекту у майбутніх вчителів музичного мистецтва у процесі інструментальної підготовки.Документ Підготовка майбутніх бакалаврів до розвитку творчих здібностей у дошкільників у процесі екологічної освіти(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Загородня Людмила; Zahorodnia LiudmylaУ статті висвітлено зміст підготовки майбутніх вихователів до розвитку творчих здібностей у дітей дошкільного віку в екологічній освіті. Репрезентовано аналіз останніх досліджень з проблеми екологічної компетентності педагогів та дитячої творчості. Зазначено використання таких методів дослідження: аналіз і узагальнення наукової літератури, порівняння, синтез, узагальнення отриманої інформації, моделювання. З’ясовано можливості екологічної освіти дітей дошкільного віку для розвитку їхніх творчих здібностей. Окреслено подальші наукові розвідки, що стосуватимуться дослідження потенціалу дисципліни «Сучасні технології формування екологічної культури в дошкільників» у підготовці майбутніх магістрів до розвитку дитячої творчості.Документ Формування дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти засобами педагогічного проєктування(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Дубасенюк Олександра Антонівна; Dubaseniuk Oleksandra Antonivna; Вознюк Олександр Васильович; Vozniuk Oleksandr VasylovychУ статті розглянуто проблему наукової освіти, роль інтеграції науки та освіти на сучасному етапі. Проаналізовано процес формування дослідницької компетентності майбутніх педагогів у напряму проєктування науково‐педагогічного дослідження у закладах вищої освіти. Проведений педагогічний експеримент довів, що важливою характеристикою наукової та професійної діяльності є дослідницька компетентність як інтегральна особистісна якість, що виявляється у готовності і здатності самостійно засвоювати й отримувати нові знання на основі набутого досвіду та перетворювальної діяльності.Документ Фахова практика – невід’ємний компонент педагогічної майстерності майбутнього вчителя‐словесника(СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2023) Громова Наталія Василівна; Hromova Nataliia VasylivnaУ статті обґрунтовується важливість виробничої педагогічної практики для майбутніх учителів‐філологів у процесі становлення їх як фахівців. Автором представлено специфіку організації виробничої педагогічної практики на бакалаврському рівні підготовки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Охарактеризовано мету педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти; визначено вміння та навички, що формуються у процесі проходження практики. Обґрунтовано доцільність та актуальність використання інтерактивних технологій та методів, описано і доведено доцільність їх використання на уроках української мови. Автор пропонує шляхи підвищення ефективності педагогічної практики, а також необхідність візуалізації навчального матеріалу в умовах дистанційної освіти. Наголошує на тому, що знання, вміння та навички, набуті у процесі педагогічної практики, є основою мовно‐фахової майстерності майбутнього вчителя‐словесника.